Слова на літеру Т

Останнє оновлення:

1 803 слова з тлумаченнями за абеткою · сторінка 3 з 10. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

темпера — тертка

  • темпера — Фарби для живопису, приготовлені на яєчному жовткові або на суміші клейового розчину з олією тощо.
  • темперамент — Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які виявляються в її поведінці, в ступені…
  • темпераментність — Властивість за знач. темпера́ментний.
  • температура — Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини.
  • темперація — Точно встановлена кількість тонів та їх співвідносність за висотою в музично-звуковій системі.
  • темрява — Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота.
  • тенакль — підставка для кріплення на друкарській касі сторінок рукопису.
  • тенардит — мінерал класу сульфатів, прозорий, переважно безбарвний. Використовують при виготовленні скла, соди тощо.
  • тенденційність — Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість.
  • тенденція — Напрям розвитку чого-небудь.
  • тендер — Причіпна частина паровоза, де містяться запаси води, палива, мастила.
  • тендітність — Властивість за знач. тенді́тний.
  • тенета — Сітка для ловлі звірів, птахів.
  • тенетник — Павук, що снує павутину.
  • тензиметрія — сукупність методів вимірювання тиску насиченої пари.
  • тензометр — прилад для вимірювання деформацій, спричинених механічними напруженнями в деталях конструкцій, у зразках матеріалів…
  • тензор — узагальнення понять скаляра, вектора
  • теніс — Спортивна гра, що полягає в перекиданні ракеткою невеликого м’яча через низьку сітку від одного гравця до іншого.
  • тенісист — Гравець у теніс.
  • тенісистка — Жін. до теніси́ст.
  • теніска — Спортивна сорочка з короткими рукавами, звичайно трикотажна.
  • тенор — Високий чоловічий голос.
  • тенсіометр — прилад, яким вимірюють поверхневий натяг рідини.
  • тент — Накриття, звичайно парусинове, для захисту від сонця й дощу.
  • тенькання — Дія за знач. те́нькати та звуки, утворювані цією дією.
  • тенькіт — Те саме, що те́нькання.
  • теобромін — Лікарський препарат, алкалоїд, що міститься в чаї, бобах какао й горіхах кола; застосовується як судинорозширювальний…
  • теогонія — сукупність міфів про походження і родовід богів, притаманна політеїстичним релігіям.
  • теодицея — «боговиправдання»; релігійно-філософське вчення, яке ставить собі за мету усунути суперечність між вірою у…
  • теодоліт — Геодезичний прилад для вимірювання на місцевості вертикальних і горизонтальних кутів; застосовується в геодезії…
  • теократія — Форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву.
  • теолог — Те саме, що богосло́в 1.
  • теологія — Те саме, що богосло́в’я.
  • теорема — Твердження, правильність якого встановлюється доведенням.
  • теоретизування — Дія за знач. теоретизува́ти.
  • теоретик — Той, хто розробляє теоретичні питання певної галузі знань.
  • теоретичність — Абстр. ім. до теорети́чний.
  • теорійка — Недостатньо обгрунтована або шкідлива теорія.
  • теорія — Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке грунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного…
  • теософ — Прихильник, послідовник теософії.
  • теософія — Релігійно-містичне вчення, що проголошує предметом пізнання «божественну мудрість», а джерелом його — містичну інтуїцію.
  • теофілін — лікарський препарат; алкалоїд.
  • теперішність — Теперішні часи; події, пов’язані з ними; сучасність.
  • теплець — Невагома речовина, що, за помилковими уявленнями фізиків XVII — поч. XIX ст., нібито входить до складу кожного тіла і…
  • теплиця — Засклене опалюване приміщення для вирощування в закритому грунті ранніх або південних рослин, а також розсади…
  • тепличина — Вирій.
  • тепличник — Той, хто займається вирощуванням рослин у теплицях.
  • тепличниця — Жін. до тепли́чник.
  • тепличність — Якість за знач. тепли́чний 3.
  • теплінь — Дуже тепла погода.
  • теплість — Те саме, що тепло́ 2, 3.
  • тепловіддавання — Те саме, що тепловідда́ча.
  • тепловіддача — Віддавання тепла нагрітим тілом у навколишнє середовище.
  • тепловій — Теплий вітер.
  • тепловоз — Локомотив з поршневим двигуном внутрішнього згоряння.
  • тепловозобудівник — Робітник тепловозобудівного заводу.
  • тепловозобудування — Галузь транспортного машинобудування, що виробляє тепловози.
  • теплоенергетика — Теорія й практика одержання та застосування теплової енергії.
  • теплоємність — Кількість тепла, потрібна для нагрівання тіла на 1°С або яку виділяє тіло при охолодженні його на 1°С.
  • теплоізоляція — Захист будинків, теплових установок, трубопроводів і т. ін. від тепловтрат або теплових впливів.
  • теплолюб — Тварина або рослина, що любить жити, рости в теплому середовищі, не витримує низької температури.
  • тепломір — Лічильник для вимірювання кількості теплоти, яку одержують споживачі від теплофікаційної мережі.
  • теплоносій — Газ, пара або рідина, які передають тепло в системах побутового або промислового теплопостачання.
  • теплообмін — Поширення тепла від одного тіла до іншого, зумовлене різницею температур між ними.
  • теплообмінник — Апарат, у якому відбувається теплообмін.
  • теплопровід — Сукупність труб, нагнітальних установок і т. ін. для переміщення гарячої води або пари від теплоелектроцентралі до…
  • теплопровідність — Здатність тіла передавати тепло, що грунтується на теплообміні між атомами й молекулами тіла.
  • теплопродуктивність — Найбільший вихід тепла при згорянні певного палива.
  • теплопродукція — Тепло, що утворюється в процесі життєдіяльності живого організму.
  • теплорегуляція — Підтримування рівноваги в утворенні й віддаванні тепла живим організмом.
  • теплостійкість — Властивість за знач. теплостійки́й.
  • теплота — Форма руху матерії, що являє собою безладний (хаотичний) рух частинок (молекул, атомів, електронів і т. ін.), з яких…
  • теплотворення — Процес утворення тепла в живому організмі.
  • теплотворність — Здатність тіла утворювати тепло.
  • теплотехнік — Фахівець із теплотехніки.
  • теплотехніка — Галузь техніки, теорія й практика одержання й використання тепла в промисловості, сільському господарстві, побуті…
  • теплофікація — Централізоване постачання житловим будинкам і промисловим підприємствам тепла, виробленого на теплоелектроцентралі.
  • теплохід — Морське або річкове судно, що рухається за допомогою двигунів внутрішнього згоряння.
  • теплоцентраль — Те саме, що теплоелектроцентра́ль.
  • теплушка — Те саме, що тепля́к 3.
  • терабайт — Одиниця вимірювання обсягу комп'ютерної пам'яті, що дорівнює тисячі гігабайтів.
  • теракота — Випалена кольорова високоякісна гончарна глина.
  • теракт — Злочинний акт насильства для залякування суспільства або влади.
  • терапевт — Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії.
  • терапія — Лікування внутрішніх хвороб лікарськими засобами або фізичними методами (без хірургічного втручання); сукупність таких…
  • терарій — Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і…
  • тераса — Природний або штучно створений горизонтальний чи трохи похилий уступ на схилі, який використовують під…
  • терасувальник — Знаряддя, за допомогою якого роблять тераси (у 1 знач.).
  • терасування — Дія за знач. терасува́ти.
  • тератолог — Фахівець із тератології.
  • тератологія — Наука, що вивчає вроджені каліцтва, виродливості організмів або окремих органів людини, а також тварин і рослин.
  • тератома — Пухлина складної будови, що виникає внаслідок порушення зародкового розвитку організму.
  • тербій — хімічний елемент, символ Tb, ат. н. 65: блискучий метал, належить до лантаноїдів.
  • теребій — Ненажера.
  • теребіння — Дія за знач. тереби́ти 1-3.
  • теревені — Дурниці, нісенітниці.
  • терези — Важільні ваги; вага (у 5 знач.).
  • терем — У Київській Русі та феодальній Росії — високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в…
  • терен — Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком.
  • теренкур — лікування дозованим (щодо часу, довжини й кута підйому маршруту) ходінням. Зміцнює серцевий м'яз, нервову систему…
  • терʼєр — Група порід собак, виведених переважно для полювання на норних тварин.
  • терикон — Конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні.
  • терилен — Різновид синтетичного волокна; тканина з цього волокна.
  • територія — Частина земної кулі (суходіл, води й повітряний простір над ними), що належить певній державі або входить до складу…
  • теріологія — те саме, що й мамаліологія.
  • терка — Сільськогосподарська машина для вилущування насіння з головок конюшини, льону тощо.
  • теркотання — Дія за знач. теркота́ти та звуки, утворювані цією дією.
  • теркотіння — Дія за знач. теркоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
  • терлиця — Знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін.
  • терло — Те саме, що тирло́ 4.
  • термідор — Одинадцятий місяць (із 19 липня по 18 серпня) французького республіканського календаря, встановленого Конвентом у 1793…
  • термідоріанець — Учасник або прибічник буржуазного контрреволюційного перевороту 27 липня 1794 р. (9 термідора 2-го року за…
  • термідоріанство — Час панування термідоріанців у Франції.
  • термін — Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк.
  • термінал — Пристрій або комп'ютер для введення та отримання інформації.
  • термінатор — Межа між освітленою Сонцем і темною частинами небесного тіла.
  • термінізм — Ідеалістичне філософське вчення, яке твердить, що всі загальні поняття — це слова, найменування, породжені лише…
  • терміновість — Абстр. ім. до терміно́вий.
  • термінологізація — Процес перетворення слів або словосполучень у терміни ( див. те́рмін² 1).
  • термінологія — Сукупність термінів якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва або всіх термінів даної мови.
  • термінування — Дія за знач. термінува́ти¹.
  • терміст — Фахівець із термічної обробки металу.
  • термістор — Напівпровідниковий опір, величина якого в значній мірі залежить від температури.
  • термітник — Гніздо термітів ( див. термі́т¹).
  • терміття — Внутрішня здерев’яніла частина стебла волокнистих рослин (льону, конопель і т. ін.), що подрібнюється й…
  • термічність — Властивість за знач. термі́чний.
  • термоанемометр — прилад для вимірювання швидкості вітру, дія якого грунтується на залежності тепловіддачі нагрітого тіла від швидкості…
  • термоантрацит — антрацит, підданий тепловій обробці.
  • термобарокамера — герметична камера, в якій можна змінювати температуру й тиск повітря. За допомогою Т. вивчають вплив змін температури…
  • термобарометр — те саме, що й гіпсотермометр.
  • термобатарея — Кілька з’єднаних послідовно або паралельно термоелементів (термопар).
  • термобатиграф — судновий прилад для реєстрації розподілу температури води за глибиною. Використовують в океанографічних дослідженнях.
  • термобілизна — натільна білизна, призначена для збереження, утримання тепла
  • термогенератор — Машина для безпосереднього перетворення теплової енергії в електричну.
  • термограф — Прилад для безперервного автоматичного запису змін температури; самописний термометр.
  • термодинаміка — Розділ фізики про закони теплового руху та про вплив його на фізичні властивості тіл.
  • термодифузія — дифузія складових частин розчину або газової суміші, зумовлена різницею температур.
  • термоелектрика — Безпосереднє перетворення теплової енергії в електричну в ланцюгу з різнорідних провідників.
  • термоелектрогенератор — пристрій для безпосереднього перетворення тепла на електричну енергію.
  • термоелемент — Те саме, що термопа́ра.
  • термозит — Пористий штучний заповнювач для легких бетонів, який виготовляють із розплавлених доменних шлаків, діючи на них…
  • термозитобетон — різновид легкого бетону (наповнювач - термозит, або шлакова пемза).
  • термоізоляція — Термічна ізоляція.
  • термокарст — процес просідання грунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічномерзлих грунтів і гірських…
  • термокомпресія — зварювання металевих виробів тиском при високій температурі (, у виробництві транзисторів).
  • термолюмінесценція — Світіння деяких речовин при слабкому їх нагріванні.
  • термометр — Прилад для вимірювання температури в певних одиницях (градусах); градусник.
  • термометрія — Розділ фізики, що вивчає методи вимірювання температури, способи складання й градуювання температурних шкал.
  • термообробка — Термічна обробка.
  • термопара — Пристрій (спай дротинок або стрічок із різних матеріалів), за допомогою якого перетворюють теплову енергію на…
  • термопауза — шар атмосфери, в якому температура не змінюється з висотою; шар над термосферою.
  • термопсис — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бобових. Поширені в Азії і Північній Америці. Містить алкалоїди.…
  • терморегулювання — Те саме, що терморегуля́ція.
  • терморегулятор — Пристрій, який автоматично встановлює або підтримує потрібну температуру в різних теплових установках, приладах.
  • терморегуляція — Сукупність фізіологічних процесів, спрямованих на підтримання відносно постійної температури тіла людини й…
  • термос — Посудина з подвійними скляними стінками всередині, яка запобігає охолодженню або нагріванню поміщеного в ній продукту.
  • термосифон — система охолодження двигунів, у якій циркуляція води в оболонках циліндрів і в радіаторі зумовлюється різною її…
  • термосіння — Дія за знач. термо́сити.
  • термоскоп — прилад, яким визначають різницю температур, не вимірюючи кожну з них.
  • термостат — Прилад, у якому підтримується постійна температура за допомогою автоматичних регуляторів.
  • термостійкість — Властивість за знач. термостійки́й.
  • термосфера — шар атмосфери (80 - 1000 км), у якому температура збільшується з висотою.
  • термотанк — пристрій на судні для вентиляції з одночасним підігріванням або охолоджуванням повітря.
  • термотерапія — Лікування теплом.
  • термотропізм — вигини окремих ростучих частин рослин (кінчиків коренів або стебел) у напрямі теплового подразника.
  • термофіксація — те саме, що й декатирування.
  • термофіл — Організм, що нормально розвивається тільки при високій температурі.
  • термофоб — Організм, що не витримує високої температури.
  • термофор — прилад для теплолікування (електрична грілка).
  • термофосфат — Фосфорне добриво, що його виробляють сплавлянням або спіканням фосфоритів чи апатитів з лужними солями, природними…
  • термохімія — Розділ фізичної хімії, що вивчає теплові явища, які супроводять хімічні реакції.
  • терн — Те саме, що те́рен.
  • терни — Зарості колю́чих рослин.
  • терник — Зарості терну.
  • тернина — Те саме, що те́рен 1, 3.
  • терниння — Терни, гілля терну.
  • тернище — Місце, поросле колючими кущами, терном.
  • тернівка — Наливка, виготовлена з ягід терну.
  • терновище — Те саме, що терни́ще 1.
  • тернослив — Плодове дерево або кущ, що є природним гібридом терну та сливи.
  • терня — Те саме, що терни́ 1.
  • терняка — Збільш. до те́рен 3.
  • терор — Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного…
  • тероризм — Здійснювання, застосовування терору; діяльність і тактика терористів.
  • тероризування — Дія за знач. тероризува́ти.
  • терорист — Прибічник тактики терору; учасник терористичних актів.
  • терористка — Жін. до терори́ст.
  • терпеливість — Властивість за знач. терпели́вий, терпли́вий.
  • терпентин — Смолиста пахуча рідина, що виділяється із стовбура хвойного дерева при його надрізуванні і складається зі смоляних…
  • терпентина — Те саме, що терпенти́н.
  • терпець — Здатність довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане й т. ін.
  • терпимість — Здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін.
  • терпінгідрат — Лікарський препарат, що його добувають із скипидару й застосовують як відхаркувальний засіб.
  • терпіння — Здатність стійко, без нарікань переносити фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо.
  • терпкість — Якість за знач. терпки́й 1.
  • терпкуватість — Якість за знач. терпкува́тий
  • терплячість — Властивість за знач. терпля́чий 1.
  • терплячка — Те саме, що терпі́ння 1, 2.
  • терпуг — Сталевий брусок із насічкою, вид напилка.
  • тертка — Кухонний предмет — металева пластинка з густо пробитими дрібними отворами, об гострі краї яких труть що-небудь.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.