Слова на літеру П

• профбюро — Керівний орган первинної профспілкової організації на підприємстві.
• професіонал — той, хто зробив якесь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією. Добрий фахівець, знавець своєї…
• професіоналізація — оволодіння якою-небудь професією.
• професіоналізм — високе (професійне) володіння певним фахом, справою (професією).
• професія — рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок і є для когось джерелом існування; фах…
• професор — Найвище вчене звання, що надається найбільш кваліфікованим викладачам вузів і працівникам наукових установ та…
• професорка — Жінка, яка має вчене звання професора і викладає у вищому навчальному закладі.
• професура — Звання й посада професора, професорська кафедра з якої-небудь дисципліни.
• профі — Розмовне скорочення від слова професіонал у певній справі.
• профілактика — Заходи, що запобігають виникненню й поширенню хвороб, сприяють охороні здоров'я населення.
• профілакторій — Лікувально-профілактичний заклад санаторного типу.
• профілограф — Прилад (профілометр), який записує на графіку характеристику чистоти поверхні.
• профілометр — прилад (переважно рухома котушка з голкою), яким визначають чистоту (величину нерівностей) обробленої поверхні.
• профіль — Вид, обрис обличчя чи предмета збоку.
• профіт — вигода, прибуток, зиск.
• профіцит — Перевищення доходів бюджету або компанії над її витратами.
• профком — Профспілковий комітет, орган працівників для захисту їхніх трудових прав.
• проформа — виконання чого-небудь лише заради форми.
• прохання — Звернення до когось із метою отримати допомогу або послугу.
• прохач — Людина, яка звертається до когось із проханням або благанням.
• прохід — Місце, через яке можна пройти кудись або між чимось.
• прохідник — українське прізвище
• процедура — Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чогось.
• процент — Сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю (позначається %); відсоток.
• процес — Послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком; плин, перебіг.
• процесія — урочистий масовий похід.
• процесор — Частина цифрової обчислювальної машини, що реалізує процес складної переробки інформації.
• прочанин — Людина, яка здійснює подорож до святих місць для молитви.
• прочерк — Лінія, що ставиться в документах замість відсутніх даних.
• прошак — Людина, яка просить милостиню.
• прошарок — Шар речовини між іншими шарами або певна соціальна група.
• прошивка — Програмне забезпечення, вбудоване в електронний пристрій для його роботи.
• проща — Подорож вірян до святих місць для молитви і поклоніння.
• прощання — Дія або слова під час розлучення з кимось.
• прощення — Відмова від образи чи покарання за провину.
• прояв — Виявлення певної властивості, почуття або явища у реальності.
• проява — Розмовне слово, що позначає дивну або незвичайну людину чи явище.
• прудивус — українське прізвище
• прудонізм — течія соціалізму та анархізму, в основу якої покладено філософські й соціологічні погляди П.-Ж.
• пружина — Пружна деталь механізму, що відновлює свою форму після стискання.
• прус — Розмівна назва рудого таргана.
• прусак — українське прізвище
• прустит — мінерал класу сульфосолей, червоного кольору. Руда срібла.
• прут — Тонка гнучка гілка без листя або металевий стержень.
• прутень — Чоловічий статевий орган.
• прутик — Тонка та гнучка гілочка дерева або куща.
• пруття — Зрізані тонкі та гнучкі гілки дерев або кущів.
• прюнель — тонка цупка бавовняна або шовкова тканина. Використовують для верху жіночого взуття, оббивки меблів тощо.
• прядиво — Волокна конопель або льону, підготовлені для виготовлення пряжі.
• прядіння — Процес виготовлення пряжі або ниток із волокон шляхом їх скручування.
• прядка — Старовинне знаряддя праці для ручного виготовлення пряжі з волокон.
• пряжа — Нитка, виготовлена скручуванням волокон для в'язання або ткацтва.
• пряжка — Застібка на поясі, ремені або взутті.
• прямота — Відвертість, щирість і відсутність лицемірства у характері чи словах.
• пряник — Солодке печиво з додаванням меду та різноманітних прянощів.
• пряність — Рослинна добавка, що надає їжі особливого аромату чи смаку.
• прянощі — Рослинні добавки до їжі, що надають їй особливого смаку і аромату.
• псалом — Релігійна пісня, молитва, що як складова частина входить у псалтир; псальма.
• псевдоартроз — рухоме з'єднання частин патологічно зміненої трубчастої кістки. Утворення П. спричинюють переломи, що не зростаються…
• псевдогамія — У багатьох вищих грибів, статевий процес.
• псевдоготика — умовна назва стилістичної течії в західноєвропейській архітектурі 18 - початку 20 ст., що характеризувалася…
• псевдодуплекс — спосіб двофарбової репродукції напівтонового оригіналу.
• псевдокласицизм — штучний стиль італійської, французької та російської літератур 18 - початку 19 ст., який в нових історичних умовах…
• псевдоморфізм — властивість мінералів набирати кристалічної форми, яка не відповідає їхній внутрішній стоуктурі.
• псевдонім — Прибране ім'я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, актор і т. ін. замість власного…
• псевдоромантик — Прихильник, послідовник псевдоромантизму; автор псевдоромантичних творів.
• псевдотуберкульоз — інфекційна хвороба свійських тварин.
• псиломелан — мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору. Марганцева руда.
• пситакоз — те саме, що й орнітоз.
• психастенія — захворювання людини, що характеризується нерішучістю, невпевненістю в своїх силах.
• психіатр — Лікар, який займається діагностикою та лікуванням психічних розладів.
• психіатрія — розділ медицини, що вивчає захворювання центральної нервової системи у людини (психічні захворювання), причини…
• психіка — функція мозку, що полягає у відображенні об'єктивної дійсності; душевна організація людини.
• психоаналіз — Метод лікування неврозів, що полягає у виявленні підсвідомих афективних переживань, що лежать в основі неврозів.
• психогенез — виникнення й розвиток у людини психічного життя - почуттів, мови, мислення і вольової діяльності.
• психогенезис — виникнення й розвиток у людини психічного життя - почуттів, мови, мислення і вольової діяльності.
• психоз — Важкий психічний розлад, що супроводжується втратою зв'язку з реальністю.
• психолінгвістика — галузь мовознавства, що вивчає процеси мови з погляду відповідності змісту висловленого комунікативному намірові.
• психолог — Фахівець, який займається психологією.
• психологізм — Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії, що психологію визнає за основну філософську науку, на якій нібито…
• психологія — Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. Навчальна дисципліна, що викладає її зміст.
• психометрія — розділ психології, пов'язаний з застосуванням у ній математичних методів, тестів.
• психоневроз — захворювання центральної нервової системи функціонального характеру (без органічних ушкоджень).
• психопатія — психічний розлад, ненормальність психіки.
• психопатологія — розділ психіатрії, що вивчає загальні питання, що стосуються психічних захворювань.
• психосоматика — суб'єктивно-ідеалістична медико-психологічна теорія, що розглядає людину як цілісну єдність душі й тіла, але тлумачить…
• психотерапія — метод лікування людини за допомогою психічного впливу на неї (гіпноз, навіювання тощо).
• психофармакологія — розділ фармакології, який вивчає вплив лікарських засобів на вищу нервову діяльність, а також питання застосування…
• психрометр — прилад для вимірювання температури і відносної вологості повітря за показами двох термометрів - сухого й вологого.
• псоріаз — хронічне з періодичними загостреннями захворювання шкіри в людини. Виникає переважно внаслідок порушення діяльності…
• псування — Пошкодження, руйнування або погіршення якості чогось.
• птаство — Збірна назва для великої кількості або різних видів птахів.
• птах — хребетна тварина, яка має тіло, вкрите перами, дзьоб і замість передніх кінцівок крила
• пташеня — Маля птаха, яке нещодавно вилупилося з яйця.
• пташечка — Зменшувально-пестлива назва невеликої пташки або грайливе звернення до дівчини.
• пташина — Зменшувальна назва птаха.
• пташка — Невелика птаха або графічна позначка у вигляді галочки.
• пташник — Приміщення для утримання і розведення свійських птахів.
• пташниця — жінка, зайнята у птахівництві
• птеранодон — викопний літаючий плазун з групи птерозаврів. Відомий з відкладів мезозою.
• птеродактиль — підряд викопних плазунів ряду птерозаврів. Відомий з відкладів мезозою.
• птиця — Загальна назва птахів, особливо свійських, яких розводять люди.
• птоз — опущення верхньої повіки у людини або тварин внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м'яза, що її підіймає.…
• пуаз — одиниця динамічного коефіцієнта в'язкості в СГС системі одиниць, що характеризує здатність рідини й газів чинити опір…
• пуансон — Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал…
• пуантилізм — Напрям у західноєвропейському живопису кінця 19 - початку 20 ст. Пошуки пуантилізму мали суто формальний, суб'єктивний…
• публіка — Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі.
• публікація — Друкування, видання якого-небудь твору, тексту; оприлюднення, публікування.
• публіцистика — рід літератури, що висвітлює актуальні питання і проблеми сучасності; сукупність літературних творів цього роду.
• пугач — хижий нічний птах ряду совоподібних, який живиться дрібними гризунами *&nbsp
• пудель — порода кімнатних собак.
• пудинг — національна англійська страва - запіканка з рису або інших крупів, макаронів тощо з різними приправами.
• пудра — Косметичний порошок для матування та покращення кольору шкіри обличчя.
• пудрет — висушені і подрібнені людські екскременти; застосовують як добриво.
• пуебло — умовна назва осілих індіанських племен Північної Америки та їхніх поселень.
• пуерарія — рід багаторічних тропічних дерев'янистих витких рослин родини бобових. Використовують як кормову рослину, для…
• пузир — Міхур, наповнений повітрям або рідиною.
• пузо — Розмівне слово, що означає великий живіт у людини чи тварини.
• пул — (1) (, спільний котел)
• пуловер — свер без коміра і застібок.
• пульверизатор — прилад для пульверизації, застосовують у техніці (, для фарбування), у сільському господарстві (для розбризкування…
• пульверизація — розпорошування рідини або порошку струменем повітря.
• пульман — чотирьохосьовий пасажирський або товарний залізничний вагон.
• пульмонологія — розділ медицини, що вивчає та лікує захворювання легень.
• пульпа — М'яка сполучна тканина в порожнині зуба; м'якоть селезінки.
• пульпіт — запалення тканини, що заповнює порожнину зуба (пульпи).
• пульс — Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин у людини й тварин; спричинюються викиданням крові з серця при…
• пульсар — Космічний об'єкт, що випромінює періодичні імпульси електромагнітних хвиль.
• пульсатор — Машина для збагачення корисних копалин, де мінеральна сировина, що потрапляє на нерухоме решето, розділяється від…
• пульсація — Ритмічні розширення кровоносних судин, спричинювані хвилеподібним рухом крові внаслідок скорочень серця.
• пульт — Підставка для нот, книжок у вигляді похилої рамки, дошки (часто на високій ніжці або на столику).
• пума — ссавець родини котячих; кугуар. Поширена в Америці. Може завдавати шкоди мисливському господарству та скотарству.…
• пуна — тип високогірної рослинності в Центральних Андах Південної Америки, характеризується поєднанням трав'яного покриву з…
• пундик — українське прізвище
• пункт — Місце в просторі, що характеризується певними ознаками (географічне положення, природні особливості, використання для…
• пунктбол — невеликий підвішений шкіряний м'яч, набитий кінським волоссям. Служить боксерам для тренування.
• пунктик — Дрібна звичка або нав'язлива ідея, характерна для певної людини.
• пунктир — Лінія, утворена з близько розташованих рисочок або крапок.
• пунктуальність — точність, акуратність, систематичність, неухильне додержання якихось правил, умов.
• пунктуація — Система правил вживання на письмі розділових знаків.
• пункція — прокол з діагностичною або лікувальною метою стінки будь-якої порожнини тіла, судили, органа, нормальної або…
• пунш — міцний спиртний напій з рому, коньяку, вина тощо з цукром, водою, лимонним соком і т. ін., який подають до столу…
• пупінізація — підвищення дальності передач (включенням котушок самоіндукції) в лініях зв'язку.
• пуповина — Орган, що з'єднує плід матері з плацентою під час вагітності.
• пупок — Рубець на животі людини або тварини після відпадання пуповини.
• пупс — Дитяча іграшка у вигляді пухкого немовляти.
• пуризм — Показне прагнення до чистоти й суворості моралі.
• пурин — органічна азотовмісна сполука, безбарвні кристали. Похідні П. поширені в природі і відіграють важливу роль у різних…
• пурпур — Фарбувальна речовина червонувато-фіолетового кольору, що її добували з залоз морського молюска мурекса пурпурного.
• пурпура — висип у вигляді численних крововиливів у товщу шкіри та слизових оболонок.
• пурпурин — органічна сполука, жовті кристали. З алюмінієвою протравою фарбує тканину в червоно-коричневий колір, з хромовою - в…
• пуск — Дія із приведення в рух механізму або запуску ракети.
• пускач — Невеликий двигун для запуску потужніших дизельних моторів.
• пустельник — людина, яка з релігійних міркувань оселилася у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми
• пустеля — великий ( посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності; пустиня; (снігова) тундра
• пустинь — Віддалене місце проживання ченців-відлюдників, ізольоване від суспільства.
• пустиня — Велика посушлива територія з бідною рослинністю або без неї.
• пустир — незабудоване, запущене місце
• пустка — Необжите, порожнє або покинуте людьми місце чи приміщення.
• пустота — Простір, не заповнений нічим, або почуття внутрішньої спустошеності.
• пустощі — Невинні дитячі витівки або жартівлива і несерйозна поведінка.
• пустула — один з поширених елементів деяких шкірних висипів, являє собою пухирець з гнійним вмістом.
• пустун — Неслухняна дитина або дитинча тварини, яке любить гратися і бешкетувати.
• пустунка — Неслухняна і жвава дівчинка, яка любить гратися та бешкетувати.
• путина — Сезон масового вилову риби у рибальстві.
• путівець — Невелика польова або ґрунтова дорога.
• путівка — Документ, що надає право на відпочинок чи лікування у спеціальному закладі.
• путівник — Довідник для туристів із маршрутами та описом пам'яток.
• путря — Традиційна українська каша з ячменю, заправлена солодом і квасом.
• пуття — Користь, сенс або позитивний результат від якоїсь дії.
• путч — збройний виступ групи змовників з метою вчинити державний переворот.
• путчизм — політика путчів; організація путчів.
• пуф — Низький ослінчик з м'яким (звичайно круглим) сидінням.
• пухир — Здуття на шкірі, наповнене рідиною, внаслідок опіку чи тертя.
• пухирець — Невелика кулька повітря у воді або маленький пухир на шкірі.
• пухирник — Водяна хижа рослина або різновид пухлини на шкірі.
• пухівка — Пристосування для нанесення пудри або тепла жіноча куртка на пуху.
• пухкість — Властивість ґрунту або іншого матеріалу бути м'яким, нещільним і легко руйнуватися.
• пухлина — Патологічне новоутворення в організмі, викликане розростанням клітин.
• пухнастість — Властивість тварини або тканини мати дуже м'який, густий і об'ємний ворс.
• пуховик — Тепла зимова куртка або пальто, утеплене пташиним пухом.
• пуцьвірінок — безпере пташеня
• пучка — Кінчик пальця на руці людини.
• пучок — Зв'язка зібраних разом однорідних предметів, наприклад, квітів чи трав.
• пушбол — командна спортивна гра з великим м'ячем (діаметр м'яча - 1,8 м; вага - 20-30 кг). Мета гри - проштовхнути м'яч через…
• пушка — Розмівне слово для позначення артилерійської гармати або чогось дуже крутого.
• пушкар — Артилерист, який у минулому обслуговував гармати під час бою.
• пушок — Коротке, м'яке і ніжне волосся або пір'я.
• пушту — мова пуштунів, належить до східної групи іранських мов, державна мова Афганістану
• пуштун — Представник іранського народу, що проживає переважно в Афганістані та Пакистані.
• пуща — Великий і густий лісовий масив, який зберігся у природному стані.
• пущення — Останній день вживання скоромної їжі перед постом.
• пфеніг — розмінна монета Федеративної Республіки Німеччини до введення там євро (ойро); 1/100 марки ФРН.
• пшениця — зернова культура використовується для випікання хліба
• пшеничка — Зменшувально-пестлива назва пшениці, важливої зернової культури.
• пшик — українське прізвище
• пшоно — Крупа жовтого кольору, отримана з очищених зерен проса.
• пюпітр — пересувна підставка з похилою дошкою для нот або книг.
• пюре — страва (або приправа до неї) з протертих овочів, а також фруктів або ягід.
• пʼявка — Кільчастий черв'як, який живиться кров'ю тварин або людей.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.