Слова на літеру П

• пропан — Органічна сполука, що являє собою насичений вуглеводень; застосовується як паливо.
• пропанол — Органічна хімічна сполука, одноатомний спирт.
• пропарювання — Дія за знач. пропа́рювати.
• пропарювач — Пристрій для пропарювання чого-небудь.
• пропасниця — Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія.
• пропаювання — Дія за знач. пропа́ювати 1.
• пропедевтика — Вступ до курсу будь-якої науки; підготовчий вступний курс, викладений у стислій і приступній формі.
• пропелер — Пристрій, який складається з кількох зігнутих лопатей і приводить у рух мотор літака, глісера і т. ін.
• пропилювання — Дія за знач. пропи́лювати.
• пропис — Навчальний посібник із зразками каліграфічного письма; тексти таких зразків.
• прописка — Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання.
• пропияка — Той (та), хто спився (спилася); п’яниця.
• пропій — Витрата чогось на розпивання алкогольних напоїв.
• пропікання — Дія за знач. пропіка́ти 1-3.
• пропіл — одновалентний радикал (залишок) пропану, один з алкілів.
• пропілен — Органічна сполука у вигляді газу, який утворюється при нафтопереробці; використовується в техніці.
• пропліопітек — викопна людиноподібна мавпа, рештки якої виявлено в нижньоолігоденових відкладах кайнозою в Єгипті. Є одним з предків…
• проповідник — Той, хто проповідує, поширює яке-небудь віровчення.
• проповідництво — Діяльність проповідника.
• проповідниця — Жін. до пропові́дник.
• проповідування — Дія за знач. пропові́дувати.
• проповідь — Промова релігійно-повчального змісту, яка виголошується в церкві під час відправи.
• пропозиція — Те, що пропонується чиїй-небудь увазі, виноситься на обговорення, розгляд і т. ін.
• прополіс — Клейка зеленкувато-жовта або бура гірка на смак речовина, яку виділяють бджоли; використовується у народній медицині…
• прополіскування — Дія за знач. прополі́скувати.
• прополювання — Дія за знач. пропо́лювати.
• пропонування — Дія за знач. пропонува́ти і пропонува́тися.
• пропорційність — Абстр. ім. до пропорці́йний.
• пропорція — Співвідношення частин цілого між собою.
• пропретор — У стародавньому Римі — особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).
• пропуск — Дія за знач. пропусти́ти, пропуска́ти 1-4, 6, 7.
• пропускання — Дія за знач. пропуска́ти 3, 4.
• проран — Протока, утворена при розмиванні берега річки, озера і т. ін.
• прораховування — Дія за знач. прорахо́вувати 1 і прорахо́вуватися 2.
• прорахування — Дія за знач. прорахува́ти 1 і прорахува́тися 2.
• прорахунок — Помилка у діях, припущеннях, задумах і т. ін.
• проректор — Заступник ректора вищого навчального закладу.
• прорив — Дія за знач. прорва́ти, прорива́ти¹ 2-4.
• проривання — Дія за знач. прорива́ти¹ 5 і прорива́тися¹ 2, 3.
• прорис — Контурна різьблена лінія.
• прориття — Дія за знач. прори́ти, прорива́ти².
• прорідження — Дія за знач. проріди́ти, прорі́джувати.
• проріджування — Дія за знач. прорі́джувати.
• проріджувач — Машина для проріджування сходів цукрових буряків.
• проріз — Заглибина в чому-небудь, зроблена різальним інструментом; крізний отвір, діра, зроблені гострим предметом.
• прорізка — Отвір у паркані для входу й виходу.
• прорізування — Дія за знач. прорі́зувати і прорі́зуватися.
• прорікання — Дія за знач. проріка́ти.
• проріст — Те саме, що пророста́ння.
• прорість — Густі сходи злакових або взагалі молоді пагони рослин.
• проріха — Діра в одязі, тканині.
• пророблення — Дія за знач. пророби́ти, проробля́ти 1, 2, 4.
• проробляння — Дія за знач. проробля́ти 1, 2 4.
• пророгація — право глави держави (монарха або президента республіки) відстрочувати парламентські сесії.
• пророк — За релігійними уявленнями — проповідник волі божої.
• пророкування — Дія та її результат за знач. пророкува́ти.
• проростання — Дія за знач. пророста́ти.
• проросток — Паросток у початковій стадії свого розвитку з насіння, бруньки і т. ін.
• пророцтво — За релігійними уявленнями — пророкування, що є виявленням божої волі.
• пророчення — Дія за знач. проро́чити.
• пророчиця — Жін. до проро́к.
• пророщування — Дія за знач. проро́щувати і стан. за знач. проро́щуватися.
• проруб — Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми; ополонка.
• прорубування — Дія за знач. прору́бувати.
• просапування — Дія за знач. проса́пувати 1.
• просвердлювання — Дія за знач. просве́рдлювати.
• просвіт — Проміжок, який утворюється між близько розташованими предметами; отвір у чому-небудь, щілина між чимсь, крізь яку щось…
• просвіта — Те саме, що осві́та.
• просвітитель — Прихильник просвітительства (у 1 знач.).
• просвітительство — Ідейний рух західноєвропейської прогресивної буржуазії XVII-XVIII ст.
• просвітленість — Абстр. ім. до просві́тлений 2, 3.
• просвітлення — Стан за знач. просвітли́ти, просві́тлювати і просвітли́тися, просві́тлюватися.
• просвітління — Стан за знач. просвітлі́ти.
• просвітник — Той, хто займається освітою (у 2 знач.).
• просвітництво — Вік (епо́ха) просві́тництва, іст. — період розвитку революційної буржуазної науки і культури в Західній Європі…
• просвітниця — Жінка, яка займається поширенням освіти та культурних знань серед простих людей.
• просвіток — Те саме, що про́сві́т 1-3.
• просвітянин — Представник або послідовник просвіти (у 2 знач.).
• просвітянка — Жін. до просвітя́нин.
• просвітянство — Діяльність просвітян.
• просвічування — Дія за знач. просві́чувати¹ 1-5.
• просемінар — Практичні заняття у вищих навчальних закладах, що передують більш складним заняттям семінарського типу.
• просивінь — Сивина.
• просиджування — Дія за знач. проси́джувати.
• просина — Насінина проса.
• просинання — Дія за знач. просина́тися.
• просинь — Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані.
• просип — Без про́сипу: а) не прокидаючись.
• просихання — Дія і стан за знач. просиха́ти.
• просище — Поле, на якому росте або росло просо.
• просівання — Дія за знач. просіва́ти.
• просідання — Дія і стан за знач. просіда́ти.
• просіка — Очищена від дерев смуга землі в лісі, яка є межею ділянки, дорогою і т. ін.
• просікання — Дія за знач. просіка́ти і просіка́тися.
• просіл — Дія за знач. просоли́ти, просо́лювати і стан за знач. просоли́тися, просо́люватися.
• просічення — Дія за знач. просі́кти, просіка́ти і стан за знач. просі́ктися, просіка́тися.
• просіювання — Дія за знач. просі́ювати.
• проскакування — Дія за знач. проска́кувати¹ 1, 2.
• проскрипція — У стародавньому Римі — список осіб, яких прилюдно оголошували поза законом; публічне засудження осіб, занесених у…
• проскура — Білий хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні.
• проскурниця — Жінка, що випікає проскури.
• прослава — Сла́ва і (й) просла́ва — велика слава, широка популярність.
• прославлення — Дія за знач. просла́вити, прославля́ти.
• прославляння — Дія за знач. прославля́ти 1, 2, 4.
• прослизання — Дія за знач. прослиза́ти.
• прослід — Те саме, що слід¹.
• прослідок — Те саме, що слід¹.
• прослухання — Дія за знач. прослу́хати 1, 3.
• прослуховування — Дія за знач. прослухо́вувати 1-3.
• прослухування — Дія за знач. прослу́хувати 1-3.
• просмаження — Дія за знач. просма́жити, просма́жувати 1, 2 і стан за знач. просма́житися, просма́жуватися.
• просмажування — Дія за знач. просма́жувати 1, 2 і стан за знач. просма́жуватися 1
• просмикування — Дія за знач. просми́кувати і просми́куватися.
• просмішка — Насмішка.
• просмоктування — Дія за знач. просмо́ктувати і просмо́ктуватися.
• просмолювання — Дія за знач. просмо́лювати.
• просо — Злакова рослина, з зерен якої одержують пшоно.
• просовування — Дія за знач. просо́вувати і просо́вуватися.
• просодія — Система вимови наголошених і ненаголошених, довгих і коротких складів у певній мові.
• просолення — Дія за знач. просоли́ти, просо́лювати і стан за знач. просоли́тися, просо́люватися.
• просолювання — Дія за знач. просо́лювати і стан за знач. просо́люватися.
• просоння — Неповне пробудження, стан напівсну.
• просочення — Дія за знач. просочи́ти, просо́чувати і стан за знач. просочи́тися, просо́чуватися¹.
• просочування — Дія за знач. просо́чувати і стан за знач. просо́чуватися¹.
• проспект — Широка і пряма міська вулиця.
• проспериті — вживана назва нетривалого періоду часткового піднесення економіки між економічними кризами.
• простак — Простодушна, нелукава, трохи наївна людина.
• простакуватість — Властивість за знач. простакува́тий.
• простата — Непарний орган чоловічого статевого апарата; передміхурова залоза.
• простатит — Запалення простати.
• простацтво — Властивість за знач. проста́цький.
• простачка — Жін. до проста́к 1, 3.
• простежування — Дія за знач. просте́жувати.
• простимість — Властивість за знач. прости́мий.
• простирало — Довге і широке полотнище, найчастіше з білої тканини, яке стелиться на постіль, підкладається під ковдру або…
• проститутка — Жінка, яка займається проституцією.
• проституція — В експлуататорському суспільстві — продаж свого тіла для статевих зносин з метою добути засоби існування.
• проституювання — Дія за знач. проституюва́ти.
• простій — Непередбачена затримка, вимушена перерва в роботі.
• простінок — Частина стіни між прорізами вікон, дверей.
• простір — Одна з основних об’єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом.
• простодушність — Властивість за знач. простоду́шний.
• простолюдин — людина, яка належить до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення
• простота — Властивість чогось нескладного, зрозумілого або позбавленого химерності.
• прострація — стан надзвичайної фізичної і нервово-психічної кволості в людини. Може виникнути при тяжких інфекційних захворюваннях…
• простріл — Гострий і раптовий біль у попереку чи суглобах, або рання весняна квітка.
• простуда — Хворобливий стан, спричинений переохолодженням організму.
• просушування — Процес повного видалення вологи з мокрих речей або сирих матеріалів.
• просценіум — передня частина сцени, розташована перед порталом і трохи висунута в зал; у давньогрецькому театрі - майданчик для гри…
• просьба — Звернення до когось із побажанням, щоб щось було зроблено.
• просянка — Невеликий птах родини вівсянкових або різновид шкірного висипу.
• протагоніст — У давньогрецькому театрі - актор, який виконував головні ролі.
• протактиній — радіоактивний хімічний елемент, символ Pa, ат. н. 91; сріблясто-білий блискучий метал, належить до актиноїдів.
• протаргол — лікарський препарат; в’яжучий, антисептичний і протизапальний засіб.
• протеже — особа, що користується чиєю-небудь підтримкою, прихильністю чи рекомендацією; улюбленець, ставленик, фаворит…
• протез — механічний пристрій і апарат, що застосовують для заміщення втрачених людиною органів (рук, ніг, зубів) і часткового…
• протезування — система медичних і технічних заходів, спрямованих на відновлення втрачених органів та можливою мірою їхніх функцій за…
• протеїн — Білок, важливий будівельний матеріал для м'язів і тканин організму.
• протеїнотерапія — введення в організм людини й тварин білкових речовин з лікувальною метою.
• протеїнурія — те саме, що й альбумінурія.
• протей — у давньогрецькій міфології морське божество-віщун, яке мало здатність змінювати свій вигляд.
• протектор — (1) (, охоронець, захисник)
• протекторат — Форма залежності, коли одна держава визначає і здійснює зовнішні відносини іншої держави, бере на себе захист її…
• протекціонізм — Економічна політика держав, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції. Реалізується шляхом…
• протекція — заступництво, впливова підтримка, прихильність з боку кого-небудь, що сприяє влаштуванню чиїх-небудь справ на…
• протерандрія — більш раннє порівняно з приймочками маточок достигання пиляків у двостатевих квіток. Є одним з пристосувань до…
• протерогінія — достигання приймочок раніше від пиляків у двостатевих квіток. Характерна для більшості родин хрестоцвітих, розових…
• протерозой — друга ера в геологічній історії Землі; розпочалася 2600 млн. років тому, тривала близько 2000 млн. років. Відклади…
• протест — Рішуче заперечення чогось, категорична заява про незгоду з кимось, чимось, про небажаність чогось; незгода.
• протестант — Прихильник протестантизму.
• протестантизм — один а трьох (поряд з католицизмом і православ'ям) головних напрямів християнства.
• противник — той, хто вороже, негативно ставиться до кого-, чого-небудь, протидіє комусь, чомусь
• протигаз — Захисний пристрій, що одягається на голову для захисту органів дихання від отруйних речовин.
• протидія — Дія, спрямована проти іншої дії для її нейтралізації.
• протисти — об'єднана назва всіх одноклітинних організмів.
• протистологія — розділ зоології, що вивчає тварин типу найпростіших.
• протій — найлегший (масове число дорівнює 1) і найпоширеніший ізотоп водню, атомне ядро якого - протон.
• протограф — первісний рукопис, покладений в основу пізніших списків, копій, редакцій.
• протодиякон — старіший диякон.
• протоєрей — священик, ієрей найвищого чину.
• протозоа — одноклітинні тваринні організми.
• протозоологія — те саме, що й протистологія.
• протозоря — Величезна хмара газу і пилу в космосі, з якої формується нова зірка.
• протоієрей — священик, ієрей найвищого чину.
• протока — Вузький водний простір, що з'єднує дві великі водойми.
• протокол — Документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, засіданнях тощо.
• протон — стабільна позитивно заряджена елементарна частинка кожного атомного ядра будь-якого хімічного елемента. Маса протона…
• протонема — початкова стадія розвитку мохів, П. розвивається із спори, має вигляд ниток.
• протонеоліт — те саме, що й мезоліт.
• протоплазма — найменша одиниця живої речовини; вміст клітини, включаючи її ядро. В П. здійснюються всі життєві процеси.
• протопласт — вміст рослинної клітини без целюлозно-пектинової оболонки.
• проторенесанс — етап в історії італійського мистецтва (зародився в 11 - 12 ст., особливо розвинувся в 13 - на початку 14 ст.).
• прототип — Конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу літературного персонажа.
• проточування — Процес точної обробки поверхні металевої деталі на токарному верстаті.
• протрактор — морський прилад, за допомогою якого на карті позначають місцеперебування корабля, яке визначають за двома кутами між…
• протромбін — білкова речовина, з якої утворюється тромбін, що спричиняє зсідання крові. Міститься в плазмі крові людини й тварин.
• протяг — Потік повітря, що виникає у приміщенні через відкриті вікна та двері.
• профаза — перша фаза поділу клітини, під час якої хромосоми стають видимими. Після П. настає метафаза.
• профан — У Стародавньому Римі - непосвячений; той, хто не має права ходити до храму.
• профанація — Початкове значення - неповага до святині, наруга над пам'яттю.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.