Слова на літеру О

• обсіменіння — Дія за знач. обсіменя́тися.
• обскубування — Дія за знач. обску́бувати.
• обскурант — Прихильник обскурантизму; мракобіс.
• обскурантизм — Вороже ставлення до прогресу, науки; мракобісся.
• обскурантка — Жін. до обскура́нт.
• обслід — Те саме, що обслі́дування.
• обслідник — Те саме, що обслі́дувач.
• обслідування — Дія за знач. обслі́дувати.
• обслідувач — Той, хто обстежує що-небудь.
• обслуга — Група людей, що обслуговує певний об’єкт.
• обслуговування — Дія за знач. обслуго́вувати.
• обслужування — Дія за знач. обслу́жувати.
• обсмажування — Дія за знач. обсма́жувати.
• обсмалювання — Дія за знач. обсма́лювати.
• обсміювання — Дія за знач. обсмі́ювати.
• обсмоктування — Дія за знач. обсмо́ктувати.
• обсмолення — Дія за знач. обсмоли́ти.
• обсмолювання — Дія за знач. обсмо́лювати.
• обстава — Те саме, що обстано́вка.
• обставина — Явище, подія, факт і т. ін., що пов’язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось.
• обстанова — Те саме, що обстано́вка.
• обстановка — Меблі, оздоби та предмети побуту, якими обставлено й прикрашено приміщення, житло.
• обстеження — Дія за знач. обсте́жити.
• обстоювання — Дія за знач. обсто́ювати.
• обстрижчини — Обряд першої стрижки дитини, якій минув рік.
• обстріл — Тривала стрільба по якій-небудь цілі.
• обстрілювання — Дія за знач. обстрі́лювати.
• обстругування — Дія за знач. обстру́гувати.
• обструктивність — Абстр. ім. до обструкти́вний.
• обструкціонізм — Система політичної боротьби шляхом обструкцій.
• обструкціоніст — Учасник або прихильник обструкції.
• обструкціоністка — Жін. до обструкціоні́ст.
• обструкція — Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін.
• обсушування — Дія за знач. обсу́шувати.
• обсяг — Розмір, величина чого-небудь.
• обтинання — Дія за знач. обтина́ти.
• обтиральник — Той, хто обтирає що-небудь.
• обтирання — Дія за знач. обтира́ти.
• обтиск — Дія за знач. обтиска́ти і обтиска́тися.
• обтискання — Дія за знач. обтиска́ти.
• обтискач — Пристрій, інструмент для обтискання, стискання чого-небудь.
• обтискування — Дія за знач. обти́скувати.
• обтікання — Дія за знач. обтіка́ти.
• обтісування — Дія за знач. обті́сувати.
• обтічник — Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми.
• обтічність — Властивість за знач. обтічни́й.
• обторочка — Те саме, що оторо́чка.
• обточування — Дія за знач. обто́чувати.
• обтрушування — Дія за знач. обтру́шувати.
• обтюратор — Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу.
• обтюрація — Усунення прориву порохових газів у вогнепальній зброї під час пострілу.
• обтягання — Дія за знач. обтяга́ти.
• обтягування — Дія за знач. обтя́гувати.
• обтяження — Дія за знач. обтя́жити.
• обтяжливість — Властивість за знач. обтя́жливий.
• обтяжування — Дія за знач. обтя́жувати.
• обуванка — Те саме, що взуття́.
• обумовленість — Залежність від певних умов, обставин, визначеність певними обставинами; зумовленість.
• обумовлення — Дія за знач. обумо́вити.
• обумовлювання — Дія за знач. обумо́влювати і обумо́влюватися.
• обурення — Сильне невдоволення, роздратування.
• обух — Тупа, важча частина гострого знаряддя (перев. сокири) або зброї, що міститься з протилежного боку від гострої.
• обхват — Дія за знач. обхвати́ти і обхва́чувати.
• обхід — Дія за знач. обхо́дити 1-4.
• обхідливість — Властивість за знач. обхі́дливий.
• обхідник — Працівник, що здійснює обхід з метою огляду, перевірки.
• обходження — Те саме, що пово́дження.
• обценьки — Ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів.
• обчислення — Дія за знач. обчи́слити.
• обчислювання — Дія за знач. обчи́слювати.
• обчислювач — Працівник, який обробляє числові дані.
• обчищання — Дія за знач. обчища́ти.
• обчищення — Дія за знач. обчи́стити.
• обшарпанець — Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обірванець.
• обшарпаність — Стан за знач. обша́рпаний 2, 3.
• обшарпанка — Жін. до обша́рпанець.
• обшарпування — Дія за знач. обша́рпувати.
• обшивальник — Робітник, який обшиває що-небудь.
• обшивальниця — Жін. до обшива́льник.
• обшивання — Дія за знач. обшива́ти.
• обшивка — Дія за знач. обши́ти, обшива́ти 2.
• обшир — Те саме, що про́стір.
• обшиття — Дія за знач. обши́ти 1, 2.
• обшлаг — Одворот на кінці рукава.
• обшліфовування — Дія за знач. обшліфо́вувати.
• обшук — Ретельний офіційний огляд кого-, чого-небудь з метою виявлення чогось прихованого або недозволеного.
• обшукування — Дія за знач. обшу́кувати.
• обʼява — Текстове повідомлення для широкого загалу з певною інформацією або рекламою.
• овал — Фігура, що має вигляд витягнутого круга.
• овальність — Абстр. ім. до ова́льний.
• овація — Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін.
• овертайм — Додатковий час, призначений у спортивних змаганнях для визначення переможця.
• оверштаг — поворот вітрильного судна, що переходить на другий галс проти вітру.
• овес — Яра злакова культура з суцвіттям волоть і вкритим лускою (рідше голим) зерном.
• овечатина — Овечий запах, дух.
• овечина — Овече м’ясо; баранина.
• овечка — Те саме, що вівця́.
• овід — Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин.
• оводня — Збірн. до о́від.
• овоїд — плоска крива яйцеподібного перерізу (овал) з однією віссю симетрії.
• овоскоп — Прилад для визначення свіжості яєць просвічуванням, а також для спостережень за розвитком у яйці зародка.
• овочесховище — Приміщення для зберігання овочів.
• овочівник — Той, хто вирощує овочі.
• овочівництво — Вирощування овочів як галузь сільського господарства.
• овуляція — Вихід дозрілої яйцеклітини з яєчника.
• овчина — Вироблена овеча шкура.
• огар — Птах родини качок; руда качка.
• огарок — Недогарок.
• огида — Почуття відрази в поєднанні з гидливістю.
• огидливість — Абстр. ім. до оги́дливий.
• огидник — Огидна, бридка людина.
• огидниця — Жін. до оги́дник.
• огидність — Абстр. ім. до оги́дний 1.
• огинання — Дія за знач. огина́ти і огина́тися.
• огир — Те саме, що жеребе́ць.
• огірок — Овочева городня рослина родини гарбузових із сланким стеблом і невеликими довгастими плодами.
• огірочник — Воrаgо оffісіnalis L.). Однорічна трава, листя якої має запах свіжих огірків.
• огірчиння — Стебла, огудина огірків.
• оглушення — Дія за знач. оглуши́ти.
• огляд — Дія за знач. огляда́ти і рідко огляда́тися.
• оглядальник — Те саме, що огля́да́ч 2.
• оглядальниця — Жін. до огляда́льник.
• оглядання — Дія за знач. огляда́ти і огляда́тися 1, 2.
• оглядач — Автор газетного, журнального і т. ін. огляду, а також особа, яка робить огляди по радіо й телебаченню.
• оглядачка — Жін. до огля́да́ч.
• оглядини — Обряд знайомства батьків молодого (молодої) з житлом, господарством своїх майбутніх сватів; розглядини.
• оглядка — Дія за знач. огляда́тися 2.
• оглядність — Властивість за знач. ж., огля́дний.
• огневиця — гарячка, пропасниця
• огнищанин — У Давній Русі Х-ХІІ ст. — головний управитель князівських маєтків.
• огнівка — невеличкий метелик-шкідник
• оголеність — Стан за знач. ого́лений.
• оголення — Дія і стан за знач. оголи́ти і оголи́тися.
• оголошення — Дія за знач. оголоси́ти.
• оголювання — Дія за знач. ого́лювати.
• огородження — Дія за знач. огороди́ти.
• огороджування — Дія за знач. огоро́джувати 1.
• огорожа — Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь.
• огортання — Дія за знач. огорта́ти.
• ограновування — Дія за знач. ограно́вувати.
• огранювання — Дія за знач. огра́нювати.
• огребки — Рештки сіна, збіжжя і т. ін., підібрані граблями після скиртування.
• огрівання — Дія за знач. огріва́ти.
• огріх — Пропущене або погано оброблене місце під час оранки, сівби і т. ін.
• огрубілість — Стан за знач. огрубі́лий.
• огрубіння — Дія і стан за знач. огрубі́ти.
• огруддя — Грудна клітка.
• огрядність — Властивість за знач. огря́дни́й.
• огуда — Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд.
• огуджування — Дія за знач. огу́джувати.
• огудина — Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. про родину гарбузових); гудина.
• огудиння — Те саме, що огу́дина.
• огудник — Той, хто гудить, ганить кого-, що-небудь.
• огудниця — Жін. до огу́дник.
• огузок — Стегнова частина м’ясної туші.
• огульність — Абстр. ім. до огу́льний 2.
• ода — Урочистий вірш, присвячений якійсь видатній події, відомій особі і т. ін.
• одаліска — Служниця або наложниця в гаремі.
• одвірок — Боковий або верхній брус рами дверей.
• одежа — Те саме, що о́дяг.
• одежина — Що-небудь з одягу; окрема складова частина одягу.
• одеколон — Спирто-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфюмерним, гігієнічним та освіжаючим засобом.
• оденки — Рештки на дні, гуща.
• одеон — у Стародавній Греції кругле приміщення для музичних вистав і змагань; пізніше - приміщення для концертів, танців тощо.
• одеревіння — Стан за знач. одереві́ти.
• одержавлення — Дія за знач. одержа́вити.
• одержання — Дія за знач. оде́ржати.
• одержимість — Абстр. ім. до одержи́мий.
• одержування — Дія за знач. оде́ржувати.
• одержувач — Той, хто що-небудь одержує.
• одержувачка — Жін. до оде́ржувач.
• одернування — Дія за знач. одернува́ти.
• одзовізм — Опортуністична течія в РСДРП після поразки революції 1905 р., що вимагала відкликання соціал-демократичних депутатів з…
• одзовіст — Прихильник одзовізму.
• одинак — Той, хто сам, без інших, відокремився від людей.
• одиначка — Жін. до одина́к 1, 2.
• одинець — Те саме, що одина́к 1-3.
• одиниця — Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається
• одиничка — Те саме, що одини́ця 2.
• одиничність — Властивість за знач. одини́чний 1.
• одинокість — Стан за знач. одино́кий 2.
• одіння — Те саме, що о́дяг.
• одіозність — Абстр. ім. до одіо́зний.
• одіссея — Тривалі мандри або блукання з різними пригодами.
• одіяння — Те саме, що о́дяг.
• одкровення — Раптове осягнення істини, доступне лише обранцям у момент містичного осявання, що, за християнськими догматами, нібито…
• однаковість — Властивість за знач. одна́ковий.
• однина — Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет.
• одність — Те саме, що є́дність.
• одноактівка — Одноактна п’єса.
• однобічність — Властивість за знач. однобі́чний 3.
• однобокість — Властивість за знач. однобо́кий.
• одноборство — Те саме, що єдинобо́рство.
• одновалентність — Властивість за знач. одновале́нтний.
• одновірець — Людина однакової з ким-небудь віри, релігії.
• одноголосність — Абстр. ім. до одноголо́сний 2.
• одноголосся — Склад музики, в якому існує лише одна мелодія.
• одногромадник — Селянин, що належав до тієї самої громади, що й інші.
• одноденка — Комаха, що живе дуже короткий час (від кількох годин до кількох днів).
• одноднівка — Те саме, що одноде́нка.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.