Слова на літеру І

• інсценівка — Те саме, що інсценіза́ція 2.
• інсценізатор — Той, хто займається інсценізацією (у 1 знач.).
• інсценізація — Переробка літературного твору для сцени або кіно.
• інсценування — Дія за знач. інсценува́ти.
• інталія — різьблене зображення у вигляді заглибленого рельєфу на відшліфованій поверхні каменя.
• інтарсія — Дерев’яна інкрустація.
• інтеграл — Ціла величина як сума своїх нескінченно малих частин.
• інтегратор — Прилад для механічних обчислень.
• інтеграція — Об’єднування чого-небудь у єдине ціле.
• інтегриметр — механічний аналоговий прилад, призначений для математичної обробки (обчислення площ, фізичних величин тощо) графічно…
• інтегрування — Дія за знач. інтегрува́ти.
• інтелект — Розум, здатність людини думати, мислити.
• інтелектуал — Людина з високо розвиненим інтелектом.
• інтелектуалізація — Проникання інтелектуалізму (у 1 знач.) в життя людей, насичення його розумовою діяльністю.
• інтелектуалізм — Насиченість думками, ідеями; філософська змістовність.
• інтелектуаліст — Людина розумової праці.
• інтелектуальність — Властивість за знач. інтелектуа́льний.
• інтелігент — Той, хто належить до інтелігенції (у 1 знач.).
• інтелігентик — Те саме, що інтеліге́нт.
• інтелігентка — Жін. до інтеліге́нт.
• інтелігентність — Властивість за знач. інтеліге́нтний.
• інтелігентщина — Інтелігентні люди (перев. про стару, буржуазну інтелігенцію).
• інтелігенція — Люди розумової праці, що мають спеціальні знання з різних галузей науки, техніки й культури.
• інтендант — Той, хто завідує військовим господарством, займається постачанням армії.
• інтендантство — Військова організація, що завідує військовим господарством і здійснює постачання армії.
• інтенсивність — Абстр. ім. до інтенси́вний.
• інтенсифікація — Дія за знач. інтенсифікува́ти.
• інтенція — намір, ціль, направленість на що-небудь
• інтербачення — Організація, яка об’єднує телебачення кількох європейських соціалістичних країн і Фінляндії; передачі, які…
• інтервал — Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок.
• інтервалюта — грошові знаки чужоземних держав, а також кредитні та платіжні документи у чужоземних грошових одиницях, що…
• інтервент — Організатор, учасник інтервенції; агресор, загарбник.
• інтервенціоніст — Прихильник інтервенції.
• інтервенція — Насильне збройне втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави; агресія.
• інтервʼю — Призначена для опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політичним, громадським або…
• інтердикт — У католицькій церкві — повна або часткова заборона відправляння богослужінь, релігійних обрядів, що її накладав папа з…
• інтерес — Увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимось, чимось.
• інтерʼєр — Архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення.
• інтерклуб — Клуб для зустрічей представників різних країн і національностей; інтернаціональний клуб.
• інтерлінгва — штучна мова, перший варіант якої на латинській мові був створений у 1908 р. італійським математиком Д.Пеано, а другий…
• інтерлінгвістика — розділ мовознавства, що вивчає проблеми, пов’язані з створенням та функціонуванням різних допоміжних мов – від…
• інтерліньяж — віддаль між нижньою і верхньою лініями шрифту двох суміжних рядків у книзі або іншому виданні.
• інтерлюдія — Невелика музична п’єса, виконувана між частинами музичного твору.
• інтермедія — У середньовічному театрі — коротенька сценка, переважно гумористично-комедійного характеру, здебільшого вставлена між…
• інтермеццо — Невеликий музичний твір довільної будови, виконуваний між окремими частинами опери.
• інтерн — Лікар, відряджений на певний строк до лікарні для підвищення кваліфікації.
• інтернат — Гуртожиток для учнів і студентів навчального закладу.
• інтернатівець — вихованець інтернатного закладу
• інтернатура — одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення лікарів-випускників у великих клініках, лікарнях, що здійснюється…
• інтернаціоналізація — Визнання чого-небудь інтернаціональним, міжнародним, вільним для користування всіх народів (держав).
• інтернаціоналізм — Принцип міжнародної солідарності пролетаріату та всіх трудящих, що випливає з усвідомлення ними єдності своїх корінних…
• інтернаціоналіст — Прихильник, послідовник інтернаціоналізму.
• інтернаціоналістка — Жін. до інтернаціоналі́ст.
• інтернаціональність — Абстр. ім. до інтернаціона́льний 2.
• інтернування — Дія за знач. інтернува́ти.
• інтернунцій — дипломатичний представник Ватікану, що відповідає рангові посланника. За рангом І. другий після нунція.
• інтерпеляція — У буржуазних країнах — звернення депутата парламенту до уряду або його представника з певним питанням, після…
• інтерполятор — обчислювальний пристрій для інтерполяції функцій.
• інтерполяція — Текстова вставка пізнішого походження, якої не було в оригіналі.
• інтерпретатор — Той, хто інтерпретує, пояснює що-небудь; тлумач.
• інтерпретація — Розкриття змісту чого-небудь; пояснення, витлумачення.
• інтерпретування — Дія за знач. інтерпретува́ти.
• інтерпункція — Розставляння розділових знаків у писемній мові.
• інтерсекс — організм з ознаками інтерсексуальності.
• інтерсексуальність — наявність у різностатевого організму ознак обох статей; ці ознаки розвинені не повністю, тобто є проміжними для обох…
• інтерфаза — період між двома послідовними мітотичними поділами клітини. Інші назви - інтеркінез, інтермітоз, стадія спокою.
• інтерфейс — програмне забезпечення комунікації між комп'ютером і його користувачем або між двома пристроями
• інтерференція — Взаємне посилення або послаблення хвиль (світлових, звукових, електричних) під час накладання їх одна на одну.
• інтерферометр — Оптичний вимірювальний прилад, дія якого грунтується на явищі інтерференії.
• інтерферон — Захисний білок, що утворюється в клітинах ссавців, птахів, мікроорганізмів при контакті їх з вірусами, який робить ці…
• інтерфікс — структурна частина слова, яка не має значення, виражаєтсья одним або кількома звуками, перебуває між морфемами і…
• інтерцептор — пристрій (рухома пластинка), що «зриває» повітряний потік з крила літальних апаратів, поліпшуючи за певних обставин…
• інтерцесія — В цивільному праві прийняття на себе чужого боргу, поручительства.
• інтим — Щось глибоко особисте, приховане від інших, часто пов'язане із сексуальними стосунками.
• інтима — внутрішня оболонка стінки кровоносних судин (крім капілярів). У венах І. формує клапани, внаслідок чого кров у цих…
• інтимізація — Дія за знач. інтимізува́ти.
• інтимність — Властивість і якість за знач. інти́мний.
• інтоксикація — Отруєння організму отруйними речовинами.
• інтонаційність — Абстр. ім. до інтонаці́йний.
• інтонація — Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відбиває інтелектуальний та…
• інтонування — Дія за знач інтонува́ти.
• інтрада — інструментальна п'єса урочистого, величного характеру (вступна частина сюїти).
• інтрига — Приховані зловмисні дії, до яких удаються для досягнення якої-небудь; підступи.
• інтриган — Той, хто вдається до інтриг (у 1 знач.).
• інтриганка — Жін. до інтрига́н.
• інтриганство — Поведінка, вчинки інтригана, інтриганки.
• інтригування — Дія за знач. інтригувати.
• інтродукція — Невеликий вступ, що передує основній частині музичного твору.
• інтроскоп — Прилад для здійснення інтроскопії.
• інтроскопія — Візуальне спостереження внутрішньої макроструктури непрозорих речовин і матеріалів, галузь науки і техніки, що…
• інтроспекція — Метод психологічного дослідження, що полягає в спостереженні дослідника за власними почуттями, думками й т. ін.…
• інтрузія — Процес проникнення розплавленої магми в земну кору.
• інтуїтивізм — Реакційна течія в сучасній буржуазній філософії, що вважає інтуїцію основним видом пізнання й намагається принизити…
• інтуїтивіст — Прибічник інтуїтивізму.
• інтуїція — Здатність людини в деяких випадках несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати що-небудь, спираючись…
• інтурист — Скорочення: іноземний турист.
• інулін — Складний вуглевод, що міститься в клітинному соку багатьох рослин.
• інфант — Титул принца в Іспанії та Португалії за часів монархії, а також особа, що має цей титул.
• інфанта — Жін. до інфа́нт.
• інфантерія — Піхота.
• інфантилізм — Хвороблива недорозвиненість організму, що виявляється в збереженні в дорослому віці фізичної будови або рис характеру…
• інфантильність — Властивість за знач. інфанти́льний.
• інфаркт — Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання.
• інфекціоніст — Лікар-фахівець з інфекційних хвороб.
• інфекція — Проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження.
• інфікс — Афікс, що з’являється в середині кореня слова при словозміні й словотворенні.
• інфікування — Дія за знач. інфікува́ти.
• інфільтрат — Скупчення клітинних елементів у патологічно змінених тканинах організму людини або тварини.
• інфільтрація — Просочування поверхневих вод у товщу земної кори через капіляри, шпарини тощо
• інфінітив — Те саме, що Неозна́чена фо́рма дієсло́ва ( див. неозна́чений).
• інфлюація — проникнення поверхневих вод у товщу земної кори через тріщини, карстові канали й воронки.
• інфляція — Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення.
• інформативність — Кількість відомостей, знань про які-небудь події, чиюсь діяльність і т. ін; поінформованість.
• інформатика — наука, що вивчає будову і загальні властивості наукової інформації, а також закономірності її створення, передавання…
• інформатор — Той, хто дає інформацію, повідомляє про що-небудь.
• інформація — Те саме, що інформува́ння.
• інформбюро — Скорочення: інформаційне бюро.
• інформування — Дія за знач. інформува́ти.
• інфраструктура — Сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт…
• інфузорія — Найпростіша одноклітинна тварина, що живе в прісних і солоних водах.
• інцидент — Пригода, подія, випадок (звичайно неприємні); непорозуміння.
• інцизія — розтин тканини, який роблять з лікувальною метою (, розкриття гнояка); початковий етап хірургічної операції.
• інцухт — те саме, що й інбридинг.
• іон — Електрично заряджена частинка, яка утворилася з атома внаслідок утрати або приєднання електронів.
• іонізатор — Апарат для одержання позитивно або негативно заряджених повітряних іонів.
• іонізація — Перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електрично заряджені.
• іоніт — Твердий природний або штучний матеріал, здатний до обміну іонами в розчинах електролітів.
• іонозонд — радіотехнічний пристрій для визначення висот, де відбиваються від іоносфери радіохвилі на певних частотах або в…
• іонол — органічна сполука, порошок жовтого кольору.
• іонообмін — Обмін іонами між двома речовинами.
• іоносфера — Верхній шар атмосфери, що містить значну кількість іонів і вільних електронів.
• іонотерапія — те саме, що й іонтофорез.
• іонофорез — метод введення в організм через шкіру іонів лікарської речовини за допомогою гальванічного струму. Інша назва…
• іонтофорез — метод введення в організм через шкіру іонів лікарської речовини за допомогою гальванічного струму.
• іпекакуана — вид рослин родини маренових. Напівкущ. Корені І. використовують у медицині як відхаркувальний і блювотний засіб, інша…
• іподиякон — Молодий диякон.
• іподром — Спеціально підготовлений та обладнаний майдан для випробування коней і для кінноспортивних змагань.
• іпомея — Багаторічна витка рослина родини березкових з великими лійкуватими квітками; кручені паничі.
• іпостась — Церковний термін для позначення однієї з осіб християнської трійці.
• іпотека — У капіталістичних країнах — позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під…
• іпохондрик — Людина, яка хворіє на іпохондрію.
• іпохондрія — Хворобливий стан людини, який характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров’я; пригнічений стан…
• іприт — Безбарвна масляниста рідина з гірчичним запахом, яка роз’їдає слизову оболонку та шкіру; використовується як бойова…
• іраніст — Фахівець з іраністики.
• іраністика — Сукупність наук, які вивчають іранські мови та культуру; іранська філологія.
• іраністка — Жін. до ірані́ст.
• ірбіс — Те саме, що барс; сніговий барс.
• ірга — Атеlас Hier Mcaili.) Високий декоративний чагарник родини розоцвітих з численними білими квітками.
• іредентизм — політичний і суспільний рух в Італії кінця 19 - початку 20 ст.
• іржавець — назва кількох населених пунктів в Україні
• іржавинка — Невеличка пляма іржі на металевій поверхні.
• іржавіння — Поява іржі на якій-небудь поверхні; корозія.
• іржавість — Властивість за знач. іржа́вий; наявність іржі.
• іригатор — Фахівець з іригації, зрошення.
• іригація — Те саме, що зро́шення.
• іридій — Хімічний елемент, важкий тугоплавкий метал сірувато-білого кольору.
• ірис — Те саме, що пі́вники.
• іриска — Одна цукерка ірису.
• ірит — запалення райдужної оболанки ока у людина та багатьох тварин.
• ірмос — у Візантії 7 ст. - поетична строфа, що поєднувала біблійну пісню з християнськими гімнами іншого силабічного віршування.
• ірод — Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок.
• ірокез — Представник індіанського племені або специфічна зачіска з гребенем волосся.
• іронізування — Дія за знач. іронізува́ти.
• іронія — Прихована насмішка; глузування, кепкування, глум.
• іррадіація — Оптичне явище, суть якого полягає в тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за свої справжні розміри.
• іррадіювання — Дія за знач. іррадіюва́ти.
• ірраціоналізм — Реакційний напрям в ідеалістичній філософії, що заперечує об’єктивні закономірності буття й можливість його наукового…
• ірраціональність — Абстр. ім. до ірраціона́льний.
• ірреальність — Абстр. ім. до ірреа́льний.
• іскра — Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє.
• іскрина — Одна іскра.
• іскристість — Абстр. їм. до іскри́стий.
• іскріння — Дія за знач. іскри́ти та іскри́тися.
• іскровловлювач — Те саме, що іскрога́сник.
• іскрогасник — Пристрій для гасіння іскор.
• іслам — Магометанська релігія; мусульманство.
• ісламізм — Релігійна система ісламу.
• існування — Буття; наявність кого-, чого-небудь у дійсності.
• іспит — Перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; екзамен.
• іспитник — Той, кого іспитують.
• іспитниця — Жін. до іспитни́к.
• істеблішмент — Слово, яким у ряді англомовних країн характеризують високий рівень прибутків; високе становище у суспільстві.
• істерик — Той, хто хворіє на істерію.
• істерика — Напад істерії.
• істеричка — Жін. до істе́рик.
• істеричність — Стан і властивість за знач. істери́чний 3.
• істерія — Функціональне нервово-психічне захворювання, що характеризується підвищеною емоційною збудженістю й супроводжується…
• істик — Паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі.
• істина — Те саме, що правда 1.
• істинність — Абстр. ім. до і́стинний.
• істмат — Скорочення: історичний матеріалізм.
• історизм — Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку.
• історик — Фахівець з історії (у 4 знач.).
• історичність — Властивість за знач. істори́чний 2.
• історіограф — Фахівець з історіографії (у 1 знач.).
• історіографія — Наука, що вивчає розвиток і нагромадження знань з історії суспільства, а також історичні джерела.
• історіософія — наука, що вивчає закони і принципи розвитку історичних подій; філософія історії.
• історія — Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя.
• істота — Живий організм; людина, тварина.
• істотність — Абстр. ім. до істо́тний 1.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.