Слова на літеру І

• імпресіонізм — Напрям у мистецтві й літературі, що виник у кінці XIX ст. і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й…
• імпресіоніст — Послідовник імпресіонізму.
• імпресіоністка — Жін. до імпресіоні́ст.
• імпровізатор — Той, хто імпровізує або має здатність до імпровізації.
• імпровізаторство — Уміння, здатність імпровізувати.
• імпровізаційність — Абстр. ім. до імпровізаці́йний.
• імпровізація — Дія за знач. імпровізува́ти 1.
• імпульс — Внутрішній поштовх, спонукання до якої-небудь дії.
• імпульсатор — генератор потужних електричних імпульсів.
• імпульсивність — Абстр. ім. до імпульси́вний 1.
• імунізація — Дія за знач. імунізува́ти.
• імунітет — Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння.
• імуногенез — комплекс процесів, що характеризують специфічну реакцію організму на введення антигена.
• імуногенетика — розділ генетики, що вивчає фактори успадковування імунітету.
• імунодепресія — зниження стійкості організму, що полягає в ослабленні дії його природних опірних механізмів.
• імунолог — Фахівець з імунології.
• імунологія — Наука про імунітет (у 1 знач.).
• імуноморфологія — розділ імунології, в якому вивчають анатомію, гістологію й цитологію імунної системи організму.
• імунопатологія — розділ імунології, в якому вивчають процеси, що виникають внаслідок ушкоджувальної дії на клітини і тканини організму…
• імунотерапія — розділ практичної імунології, завданням якого є лікування інфекційних хворих імунологічними препаратами (вакцинами…
• імунохімія — розділ імунології, що вивчав хімічні основи імунітету.
• імʼя — особиста назва людини, що дається їй після народження
• інавгурація — урочиста церемонія введення на посаду глави держави або посвячення в сан; інаугурація.
• інакодумець — Той, хто дотримується не таких поглядів, як усі інші.
• інакомовлення — Те саме, що алего́рія.
• інакомовність — Властивість за знач. інакомо́вний.
• інактивація — Зниження активності мікроорганізмів, а також специфічних білкових речовин під впливом різних факторів.
• інбридинг — Система розведення тварин, при якій застосовують спаровування споріднених особин.
• інвагінація — Один із способів гаструляції, коли частина стінки зародка завертається в його порожнину і утворює внутрішній листок…
• інвазія — Зараження людей, тварин і рослин паразитами.
• інвалід — Людина, що частково або повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості.
• інвалідність — Стан інваліда.
• інвар — Сплав заліза з нікелем, який майже не змінює свого об’єму при зміні температури.
• інваріант — Величина, співвідношення й т. ін., що не змінюється при тих або інших перетвореннях.
• інваріантність — Незмінність, постійність при яких-небудь перетвореннях, при переході до нових умов.
• інвектива — Гострий викривальний виступ проти кого-, чого-небудь; гостре обвинувачення.
• інвентар — Сукупність господарських або інших предметів, що входять до складу майна якого-небудь господарства, підприємства або…
• інвентаризація — Перевірка наявності й стану майна якого-небудь господарства, підприємства, якоїсь установи, організації та складання…
• інвенція — Невелика музична п’єса поліфонічного характеру, написана у вільній наслідувальній (імітаційній) формі.
• інверсія — Зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення смислової значущості тих чи інших його членів або для надання…
• інвертаза — те саме, що й сахараза.
• інвертор — Пристрій для перетворення постійного електричного струму на змінний.
• інвеститура — За середньовіччя в Західній Європі юридичний акт передачі права власності, супроводжуваний рядом символічних обрядів…
• інвестиція — Дія за знач. інвестува́ти.
• інвестор — суб'єкт інвестиційної діяльності (приватний підприємець, організація чи держава), що здійснює довготермінове вкладення…
• інвестування — Дія за знач. інвестува́ти.
• інволюта — крива, описувана вільним кінцем нерозтяжної нитки, що закріплена в певній точці даної кривої (еволюти) і намотується…
• інволюція — Втрата окремих органів або спрощення їхньої будови чи функцій, що відбувається в процесі еволюції.
• інгалятор — Прилад для інгаляції.
• інгаляторій — Приміщення, де здійснюють інгаляційні процедури.
• інгаляція — Лікування верхніх дихальних шляхів вдиханням лікарських речовин (у вигляді пари, газів, розпилених рідин).
• інгібітор — Речовина, що сповільнює хід хімічних реакцій або припиняє їх.
• інгредієнт — Складова частина якої-небудь складної сполуки або суміші; складник.
• інгресія — проникнення морських вод у зниження рельєфу прибережної смуги при підвищенні рівня моря або зануренні берега.
• індекс — Покажчик, список, перелік чого-небудь.
• індексація — Проставляння індексу на певних документах, книгах з метою класифікації їх.
• індемнітет — у міжнародному праві - відшкодування втрат.
• індентор — наконечник, вдавлюванням якого вимірюють твердість матеріалів.
• індетермінізм — Антинаукове ідеалістичне вчення, що відкидає загальну закономірність і причинну залежність явищ у природі та…
• індетермініст — Послідовник, прибічник індетермінізму.
• індивід — Те саме, що індиві́дуум.
• індивідуал — Те саме, що індивідуалі́ст.
• індивідуалізація — Дія за значенням індивідуалізувати.
• індивідуалізм — Буржуазний приватновласницький погляд, що протиставляє егоїстичні інтереси окремої особи інтересам суспільства, який…
• індивідуаліст — Людина, що виявляє індивідуалізм у поглядах, поведінці.
• індивідуалістка — Жін. до індивідуалі́ст.
• індивідуальник — Те саме, що одноосі́бник.
• індивідуальність — Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших…
• індивідуум — Кожний самостійно існуючий живий організм; особина
• індиго — Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу.
• індигокармін — органічна сполука; штучний барвник синього кольору. Використовують для приготування чорнила, акварельної фарби й…
• індик — Великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м’ясо; самець індички; індійський півень.
• індикатив — Те саме, що Дійсний спосіб ( див. дійсний).
• індикатор — Прилад для визначання, вимірювання, записування фізичних величин (тиску, навантаження тощо).
• індикатриса — лінія або поверхня, що унаочнює будь-яку властивість досліджуваного об'єкта; І. Дюпена унаочнює уяву про характер…
• індикація — Реєстрація якої-небудь інформації на екрані електронно-променевої трубки, світловому табло, шкалі приладу і т. ін.
• індикт — В Стародавньому Римі - 15-річний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених на завойованих…
• індиферентизм — Байдуже ставлення до кого-, чого-небудь; байдужість.
• індиферентність — Стан або властивість за знач. індифере́нтний 1.
• індича — Пташа індички.
• індичатина — М’ясо індика.
• індиченя — Те саме, що індича́.
• індичина — М’ясо індика або індички.
• індичка — Самка індика.
• індичник — Приміщення для індиків.
• індичня — Те саме, що інди́чник.
• індій — Хімічний елемент, рідкий м’який сріблястий метал.
• індоєвропеїст — Фахівець з індоєвропеїстики.
• індоєвропеїстика — Наука, що вивчає індоєвропейські мови порівняльно-історичним методом; порівняльне мовознавство.
• індол — органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали з неприємним запахом.
• індосамент — передатний напис власника на звороті чеків, векселів, коносаментів та інших цінних паперів про надання прав за цими…
• індосант — особа, яка робить передатний напис на звороті чеків, векселів та інших цінних паперів і несе солідарну…
• індосат — особа, якій передаються цінні папери (чеки, векселі тощо) за передатним написом.
• індпошив — Скорочення: індивідуальне пошиття; майстерня, де шиють одяг за індивідуальним замовленням.
• індуїзм — Релігійна система, що склалася в Індії на грунті брахманізму та буддизму.
• індуїст — послідовник індуїзму
• індуктивність — Абстр. ім. до індукти́вний 1, 2.
• індуктор — Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму.
• індукція — Умовивід, при якому на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; протилежне дедукція.
• індульгенція — Грамота про відпущення гріхів, яку видавала католицька церква від імені папи римського за певні заслуги перед церквою…
• індустріалізація — Розвиток великої машинної техніки та впровадження її в господарство країни.
• індустрія — Фабрично-заводська промисловість із машинною технікою; промисловість.
• інертність — Властивість за знач. іне́ртний.
• інерційність — Властивість за знач. інерці́йний.
• інерція — Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух, поки яка-небудь зовнішня сила не виведе його…
• інʼєкція — Впорскування під шкіру або у вену яких-небудь лікувальних речовин.
• інжектор — Пароструминний насос для подавання рідини в закриті казани та інші посудини під високим тиском.
• інженер — Фахівець у якій-небудь галузі техніки з вищою технічною освітою.
• інженерія — Інженерна справа, інженерна спеціальність.
• інженерка — Жін. до інжене́р.
• інженерство — Фах, професія інженера.
• інженю — Амплуа акторки, що виконує ролі наївних дівчат.
• інжир — Фігове дерево; смоківниця, смоква.
• іній — Тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети; паморозь, наморозь.
• ініоїт — мінерал класу боратів, безбарвний, з скляним блиском. Руда бору. Від назви родовища Іньо в США.
• ініціатива — Перший крок у якій-небудь справі; почин.
• ініціативність — Властивість за знач. ініціати́вний.
• ініціатор — Особа, група осіб або організація, яким належить почин у якій-небудь справі; зачинатель, починатель.
• ініціаторка — Жін. до ініціа́тор.
• ініціаторство — Виявлення ініціативи, почину в чому-небудь.
• ініціювання — Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції внаслідок зовнішнього діяння на систему
• інкалой — жароміцний сплав на основі заліза, що містить 25% хрому і 35% нікелю.
• інкапсуляція — утворення щільної оболонки (капсули) із сполучної тканини навколо чужорідних для організму речовин.
• інкасатор — Касир, скарбник, який здебільшого поза установою приймає та видає гроші або цінності.
• інкасація — Дія за знач. інкасува́ти.
• інкасо — Одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок.
• інкасування — Дія за знач. інкасува́ти.
• інквізитор — Суддя або член суду інквізиції.
• інквізиторство — Властива інквізиторові жорстокість.
• інквізиція — Підпорядкована папі судово-карна установа католицької церкви, створена (в XIII ст.) для боротьби з єретиками; діяла…
• інклінатор — прилад, яким вимірюють магнітне нахилення.
• інклінометр — прилад, яким вимірюють скривлення бурової свердловини.
• інклюзія — Процес залучення людей з особливими потребами до повноцінного життя суспільства.
• інкогніто — Ховаючи, затаюючи своє ім’я, не відкриваючи його; потай, таємно.
• інконель — жароміцний сплав на основі нікелю, шо містить близько 15% хрому і до 9% заліза.
• інкорпорація — Включення до свого складу чого-небудь; приєднання.
• інкреція — виділення певною групою залоз організму людини й тварин особливих фізіологічне активних речовин (гормонів)…
• інкримінація — Обвинувачення в злочині й т. ін.
• інкримінування — Дія за знач. інкримінува́ти.
• інкрустатор — Фахівець з інкрустації.
• інкрустація — Те саме, що інкрустува́ння.
• інкрустування — Дія за знач. інкрустува́ти.
• інкубатор — Апарат для штучного виведення молодняка з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін.
• інкубаторій — Спеціально обладнане приміщення, у якому встановлені й діють інкубатори.
• інкубація — Виведення в інкубаторі молодняка з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін.
• інкубування — Дія за знач. інкубува́ти.
• іннервація — Зв’язок органів і тканин організму людини й тварини з центральною нервовою системою, що здійснюється за допомогою…
• інновація — Нововведеня, запровадження нового звичаю, правила і т. ін.
• інобуття — Інша форма буття, існування чого-небудь.
• іновірець — Чужовірець.
• іноземець — Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець.
• іноземка — Жін. до інозе́мець; чужоземка, чужинка.
• іноземщина — Усе закордонне, іноземне (культура, звичаї, мода тощо); чужоземщина.
• інозит — циклічний шестиатомний спирт, міститься в тканинах людини й більшості тварин та рослин у вигляді фітину або фітинової…
• інок — Православний чернець, що прийняв початкові чернечі обітниці.
• інокуляція — Введення живих мікроорганізмів, сироватки та інших речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильне середовище.
• іномарка — Автомобіль, виготовлений за кордоном іноземною компанією.
• інородець — У дореволюційній Росії — офіційна назва представника неросійської народності, звичайно східної окраїни Російської…
• інсайд — Гравець у футбольній або хокейній команді, який займає положення в лінії нападу між крайнім і центральним гравцями.
• інсайдер — Людина, яка має доступ до конфіденційної або закритої інформації.
• інсайт — Раптове осяяння, розуміння суті проблеми або нове глибоке усвідомлення.
• інсектарій — Приміщення для розведення та утримання комах.
• інсектицид — Отруйна речовина для боротьби з комахами-шкідниками.
• інсинуатор — Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник.
• інсинуація — Злісна вигадка, щоб дискредитувати, знеславити кого-небудь; наклеп.
• інсоляція — Освітлення якої-небудь поверхні сонячним промінням.
• інспектор — Посадова особа в державних установах, на підприємствах, у громадських організаціях, що здійснює нагляд і контроль за…
• інспекторка — Жін. до інспе́ктор 1.
• інспекторство — Посада інспектора.
• інспектування — Дія за знач. інспектува́ти.
• інспектура — Те саме, що інспе́кція 1.
• інспекція — Нагляд за правильністю дій і додержанням установлених правил різними підприємствами, установами тощо.
• інспіратор — Той, хто підбурює, намовляє до чого-небудь; підбурювач.
• інспірація — Те саме, що інспірува́ння.
• інспірування — Дія за знач. інспірува́ти.
• інсталяція — Церемонія введення на посаду (переважно церковна).
• інстанція — Кожна з послідовних ланок, ступенів у системі підпорядкованих один одному державних органів управління, суду, а також…
• інстиляція — вкапування ліків
• інстинкт — Вроджена, типова для кожного виду тварин здатність до виконання певних доцільних дій у відповідь на зміни внутрішнього…
• інстинктивність — Абстр. ім. до інстинкти́вний.
• інститут — Назва деяких вищих навчальних закладів і наукових установ.
• інститутка — У дореволюційній Росії — вихованка інституту (у 2 знач.).
• інституціоналізм — Один з напрямів державознавства й правознавства 20 ст., що вважає «інституцію» (сім'ю, партію, державу тощо) основою…
• інституція — Установа, заклад.
• інструктаж — Те саме, що інструктува́ння.
• інструктор — Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно…
• інструкторка — Жін. до інстру́ктор.
• інструкторство — Діяльність, посада інструктора.
• інструктування — Дія за знач. інструктува́ти.
• інструкція — Керівна вказівка; настанова.
• інструмент — Знаряддя для праці.
• інструменталізм — різновидність суб'єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів)…
• інструменталіст — Музикант, що грає на якому-небудь музичному інструменті.
• інструментальник — Слюсар, що виготовляє інструменти (у 1, 2 знач.).
• інструментальня — Майстерня, у якій виготовляють інструменти (у 1, 2 знач.), а також приміщення для їх зберігання; слюсарня.
• інструментарій — Набір інструментів (у 1, 2 знач.), що застосовується в якій-небудь спеціальності.
• інструментування — Виклад музичного твору для виконання оркестром або вокальним ансамблем; оркестрування.
• інсулін — Гормон підшлункової залози, що регулює вуглеводний обмін в організмі; застосовується для лікування діабету й шизофренії.
• інсульт — Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводиться втратою свідомості й паралічем; апоплексія.
• інсургент — Повстанець.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.