Слова на літеру Ч

• червонопрапорник — Особа, нагороджена орденом Червоного Прапора.
• червонофлотець — Рядовий моряк Військово-Морського Флоту СРСР.
• червонуватість — Абстр. ім. до червонува́тий.
• червотока — Жук, який точить дерево; точильник.
• червоточина — Пошкодження у вигляді отворів у деревині чи плодах, що їх завдає черва.
• червчик — Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками.
• червʼяк — українське прізвище
• черга — Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь.
• черговий — Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості.
• черговик — той, хто перебуває на черзі
• черговість — Певна послідовність, дотримування черги в чому-небудь.
• чергування — Дія за знач. чергува́ти, чергува́тися.
• черевань — Людина з великим черевом (перев. чоловічої статі); надто гладка людина.
• черевина — Шкіра і підшкірна жирова тканина, що облягає кишки.
• черевичник — Швець, який шиє черевики.
• черевичниця — Жін. до череви́чник.
• черево — Те само, що живі́т 1.
• черевомовець — Людина, здатна до черевомовлення.
• черевомовлення — Мовлення, при якому не ворушаться губи, через що звуки ніби линуть з живота, черева.
• черевомовниця — Жін. до черевомо́вець.
• черевоногі — Черевоно́гі молю́ски, зоол.— клас молюсків; слимаки.
• череворозтин — Операція розкриття черевної порожнини.
• череда — Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом.
• чередник — Людина, яка пасе череду; пастух.
• чередниця — Жін. до чередни́к.
• чередниченко — Син чередника.
• череззерниця — Неповне зав’язування насіння в колосках злакових рослин (озимого жита, кукурудзи, сорго).
• черезплічник — Тасьма, стрічка або ремінь, перекинуті через плече (перев. в дореволюційній військовій формі).
• черезсіделок — Те саме, що черезсіде́льник.
• черезсідельник — Частина кінської упряжі — ремінь, що проходить через сіделко від однієї голоблі до другої, підтримуючи їх.
• черезсмужжя — Розташування земель одного господарства впереміж з чужими угіддями.
• черезсмужність — Властивість черезсмужного; наявність черезсмужжя.
• черемха — Невелике дерево або кущ з рясними, зібраними в китиці запашними білими квітками й чорними їстівними ягодами.
• черемша — Левурда.
• черемшина — Те саме, що чере́мха.
• череп — Скелет голови хребетних тварин і людини.
• черепаха — Покритий роговим або шкірястим панциром плазун, який повільно рухається на коротких кінцівках, що, як і голова, можуть…
• черепашеня — Маля черепахи.
• черепашка — Загальновживана назва слимаків, молюсків і т. ін. із стулчастим або іншим твердим захисним покриттям.
• черепашник — Пориста порода, що складається з черепашок (у 2 знач.), скріплених вапняним мулом; використовується як будівельний…
• черепиця — Покрівельний матеріал у вигляді випалених глиняних і цементових жолобчастих пластинок або плиток.
• черепичина — Жолобчаста випалена пластинка або плитка, виготовлена з глини або цементу; використовується як покрівельний матеріал.
• черепичник — Той, хто виробляє черепицю.
• черепок — Уламок, осколок розбитого глиняного, фарфорового, фаянсового та ін. виробу.
• черес — Старовинний широкий шкіряний пояс, зшитий уздовж з двох складених разом ременів так, що мав усередині порожнину для…
• чересло — Вертикальний ніж у плузі, який міститься перед лемешем.
• черешенька — Зменш.-пестл. до чере́шня.
• черешник — Зарості черешні (у 1 знач.).
• черешня — Плодове дерево роду вишень родини розових.
• черешнянка — Солодка страва, яку варять із свіжих черешень.
• черінь — Нижня площина, дно печі, де горять дрова — місце для випікання хліба і варіння страв.
• черкання — Дія за знач. черка́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.
• черкас — назва кількох населених пунктів в Україні
• черкасець — мешканець Черкас
• черкасин — Вид бавовняної сірої тканини.
• чернетка — Чорновий текст, рукопис.
• чернецтво — Спосіб життя ченця, черниці; перебування в ченцях, черницях.
• чернець — Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського…
• черниця — Жін. до черне́ць.
• черничка — Зменш.-пестл. до черни́ця¹.
• чернігівка — назва кількох населених пунктів в Україні
• чернь — Сплав з срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних)…
• черокі — Індіанський народ у Північній Америці або модель позашляховика.
• черпак — Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь.
• черпальник — Робітник, який займається черпанням (в копальнях, на підприємствах паперової промисловості та ін.).
• черпальниця — Жін. до черпа́льник.
• черпання — Дія за знач. черпа́ти.
• черсак — Багаторічна трав’яниста рослина, супліддя якої використовують в текстильній промисловості для наведення ворси на…
• черствість — Властивість за знач. черстви́й.
• чесалка — Знаряддя для чесання, розчісування прядива, вовни і т. ін.
• чесальник — Робітник, який займається чесанням прядива, вовни і т. ін.
• чесальниця — Жін. до чеса́льник.
• чесальня — Підприємство, призн. для чесання прядива, вовни і т. ін.
• чесання — Дія за знач. чеса́ти.
• чесність — Властивість за знач. че́сний 1, 3.
• чеснота — Позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність.
• честер — Сорт твердого, різкого на смак сиру; сир цього сорту.
• честолюбець — Особа, яка відзначається честолюбством.
• честолюбність — Те саме, що честолю́бство.
• честолюбство — Прагнення до слави, почестей, домагання високих постів.
• честь — Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці.
• чесуча — Цупка шовкова тканина, що має в основі бавовняні нитки.
• четвер — Назва четвертого дня тижня (після неділі).
• четверик — Старовинна міра об’єму сипких тіл, що дорівнює восьмій частині чверті (26,239 л).
• четверня — Те саме, що четвери́к 2.
• четвертак — Срібна монета вартістю чверть карбованця; двадцять п’ять копійок.
• четвертина — Четверта частина чого-небудь; чверть.
• четвертокласник — Учень четвертого класу.
• четвертокласниця — Жін. до четвертокла́сник.
• четвертокурсник — Студент або слухач четвертого курсу вищого або середнього навчального закладу.
• четвертокурсниця — Жін. до четвертоку́рсник.
• четвертування — Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні…
• четверть — Старовинна міра довжини, що дорівнює четвертій частині аршина (17,775 см).
• четвірка — Назва числа і цифри 4.
• четвірочник — Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.).
• четвірочниця — Жін. до четві́рочник.
• чех — народ, що належить до групи західних слов'ян і становить основне населення Чехії
• чехізація — Насильницьке поширення чеської мови і культури, яке в минулому проводили чеські імперіалісти серед інших залежних…
• чехоня — Промислова риба родини коропових, що водиться в басейнах Балтійського, Чорного, Азовського й Каспійського морів.
• чечен — Представник кавказького народу, корінний житель Чечні.
• чечітка — Невеликий співучий птах родини в’юркових.
• чечуга — Цінна промислова риба родини осетрових; стерлядь.
• чигир — Найпростіший механізм (величезне колесо з черпаками) для піднімання води при зрошуванні невеликих ділянок землі.
• чиж — Невеликий співучий птах родини в’юркових.
• чижик — Те саме, що чиж.
• чижиха — Самиця чижа.
• чизель — Важкий культиватор для глибокого розпушування грунту.
• чизелювання — Розпушування грунту за допомогою чизеля.
• чикання — Дія за знач. чи́кати і звуки, утворювані цією дією.
• чилим — Те саме, що рогу́лька 2.
• чилі — країна в Південній Америці
• чилієць — Громадянин Чилі або представник корінного населення цієї країни.
• чин — Черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової і цивільної служби.
• чинар — Те саме, що чина́ра.
• чинара — Дерево родини платанів; східний платан.
• чинбар — Ремісник, який чинить, обробляє шкіри.
• чинбарня — Кустарне підприємство (майстерня) для чинення, обробки шкіри.
• чинбарство — Ремесло чинбаря.
• чинбарювання — Дія за знач. чинбарюва́ти.
• чинення — Дія за знач. чини́ти¹.
• чинник — Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор.
• чинність — Властивість за знач. чи́нний¹ 1.
• чиновник — Державний службовець певного рангу в дореволюційній Росії і за кордоном.
• чиновництво — Чиновники.
• чинодрал — Те саме, що чино́вник 1.
• чинолюбність — Властивість за знач. чинолю́бний.
• чиношанування — Шанування молодшими вищих за рангом, званням.
• чинуша — Те саме, що чино́вник.
• чинш — Натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи на державу в феодальній Європі.
• чиньба — Вичинка, чинення.
• чипсет — Набір мікросхем на материнській платі комп'ютера, що забезпечує взаємодію його компонентів.
• чипси — хрусткі шматочки підсмаженої картоплі.
• чирва — Масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком, а також карта цієї масті.
• чиргикання — Дія за знач. чирги́кати і звуки, утворювані цією дією.
• чирка — Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка.
• чиркання — Дія за знач. чи́ркати і звуки, утворювані цією дією.
• чирок — Те саме, що чи́рка¹.
• чирчик — Червець ( див. че́рве́ць² 2).
• чиря — Пташа чирки ( див. чи́рка¹).
• чиряк — Гнійний нарив; фурункул.
• чирякуватість — Властивість за знач. чирякува́тий.
• чирянка — Самиця чирка ( див. чиро́к¹).
• чисельник — Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, з яких складається дріб.
• чисельність — Кількість, чисельний склад кого-, чого-небудь.
• численність — Абстр. ім. до числе́нний.
• числення — Сукупність прийомів найменування і позначення чисел у математиці.
• числівник — Частина мови, що означає певну чи абстрактно-математичну кількість або порядок предметів при лічбі і відмінюється за…
• число — Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба.
• чисниця — Десята частина (три нитки) пасма.
• чистець — Трав’яниста рослина родини губоцвітих, квітки якої зібрані в колосоподібні суцвіття.
• чистик — Те само, що чисту́н¹.
• чистилище — Місце, де, за вченням католицької церкви, душі померлих очищаються від гріхів перед тим, як потрапити до раю.
• чистильник — Той, хто професійно займається чисткою чого-небудь.
• чистильниця — Жін. до чисти́льник.
• чистина — Чисте, без заростів місце; галявина.
• чистість — Те саме, що чистота́.
• чистка — Дія за знач. чи́стити 1,2,5; чищення.
• чистовід — Те саме, що чистово́ддя.
• чистоводдя — Чисте місце на річці, ставку і т. ін.
• чистокровка — Чистокровна, породиста тварина.
• чистокровність — Властивість за знач. чистокро́вний.
• чистописання — Те саме, що красно́пис.
• чистоплюйство — Властивість і поведінка чистоплюя.
• чистосортність — Якість за знач. чистосо́ртний.
• чистота — Стан і властивість за знач. чи́стий 1, 2, 4-10.
• чистотіл — Багаторічна трав’яниста рослина родини макових з жовтими квітками і молочним соком, яка використовується в медицині.
• чистун — Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів.
• чистуха — Жін. до чисту́н².
• чистьоха — Винятково охайна людина; чепурун, чепуруха.
• чистюк — Те саме, що чисту́н².
• чистючка — Жін. до чистю́к.
• читабельність — Властивість за знач. чита́бельний.
• читака — Те саме, що чита́ч 1, чита́чка.
• читалка — Те саме, що чита́льня.
• читальник — Читач.
• читальниця — Жін. до чита́льник.
• читальня — Спеціальне приміщення в бібліотеці, клубі і т. ін., де відвідувачі читають, працюють над книгами.
• читанина — Те саме, що чита́ння.
• читанка — Перша книжка для читання, що містить доступний дітям пізнавальний і виховний матеріал.
• читання — Дія за знач. чита́ти.
• читач — Той, хто читає, хто зайнятий читанням яких-небудь творів, до кого звернені твори писемності.
• читачка — Жін. до чита́ч.
• читець — Той, хто читає кому-небудь вголос.
• чихир — Червоне кавказьке вино домашнього приготування, яке ще не перебродило.
• чичероне — Провідник, який дає пояснення туристам під час огляду пам’яток культури (перев. в Італії).
• чищення — Дія за знач. чи́стити.
• чіп — Конусоподібна дерев’яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці).
• чіпець — Те саме, що очі́пок.
• чіпкість — Властивість за знач. чіпки́й.
• чіпкохвості — Родина американських широконосих мавп.
• чіплянка — Назва різних рослин родини складноцвітих.
• чіпляння — Дія за знач. чіпля́ти 1.
• чіткість — Властивість за знач. чітки́й.
• чічка — Квітка.
• член — Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки).
• членик — Одна з рухомих частин, на які ділиться тіло деяких тварин та рослинних організмів; сегмент.
• членистість — Властивість за знач. члени́стий.
• членороздільність — Властивість за знач. членорозді́льний.
• членство — Перебування на правах члена якої-небудь організації, товариства, об’єднання і т. ін.; звання члена такої групи…
• членування — Дія за знач. членува́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.