Слова на літеру Б

• бартер — Прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами, породжений товарно-грошовим дефіцитом у міжнародних умовах.
• бартолініт — запалення бартолінових залоз, розміщених біля входу у вагіну. Спричинюється гонококом, стрептококом, стафілококом тощо.
• бархан — Нанесений вітром піщаний горб в пустелі або в степу, на якому немає рослинного покриву; материкова дюна.
• бархатистість — Якість за знач. бархати́стий.
• бархатка — Стрічка з бархату; оксамитка.
• бархатність — Якість за знач. ба́рхатний 2.
• бас — Низький чоловічий голос.
• басаман — Смуга на тілі від удару.
• басейн — Штучне водоймище із стінами, укріпленими цеглою, цементом і т. ін.
• басет — Порода мисливських собак із короткими лапами і довгими вухами.
• басетгорн — духовий інструмент, різновид кларнета.
• басилевс — басилей
• басилей — В Стародавній Греції спочатку правитель поселення, пізніше - вождь племені або союзу племен.
• басило — Дуже гучний, сильний бас.
• басище — Збільш. до бас 1.
• баскак — Татарський урядовець, намісник монгольського хана й збирач податків на Русі в часи монгольсько-татарської неволі.
• баскетбол — Спортивна гра в м’яч між двома командами, учасники якої повинні руками закидати м’яч у "кошик" (сітку), що висить на…
• баскетболіст — Гравець у баскетбол.
• баскетболістка — Жін. до баскетболі́ст.
• баскість — Абстр. ім. до ба́ский.
• басконка — представниця народності басків 1
• басма — Особлива платівка, що її видавали в 13 - 15 ст. татаро-монгольські хани як вірчу грамоту.
• басмацтво — Контрреволюційний націоналістичний рух в Середній Азії під час громадянської війни.
• басмач — Учасник басмацтва.
• басоля — Український народний смичковий музичний інструмент, схожий на віолончель.
• басон — Плетені вироби (торочки, тасьма, шнур) для прикраси одягу, меблів і т. ін.
• бастарда — Вид готичного письма.
• бастея — напівкругла кам'яна споруда для обстрілу підходів до фортеці.
• бастіон — Старовинне укріплення — п’ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт.
• бастонада — покарання ударами палиці по п'ятках і спині, що застосовується у деяких східних країнах.
• бастр — цукровий пісок низької якості, який звичайно повертають на виробництво.
• басюра — Збільш. до бас 1.
• бат — грошова одиниця Таїланду, поділяється на 100 сатангів.
• баталер — У морському флоті — особа старшинського командного складу, обов’язком якої є харчове й речове постачання.
• баталіст — Художник, який малює батальні картини.
• баталія — Бій, битва, бойовище.
• батальйон — Військовий підрозділ, що складається з кількох рот.
• батареєць — Те саме, що артилери́ст.
• батарея — Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат.
• батат — Багаторічна тропічна трав’яниста рослина, бульби якої уживають як їжу, переробляють на крохмаль, спирт; солодка…
• батерфляй — Спосіб плавання, при якому плавець підноситься над водою, одночасно загрібаючи воду обома руками.
• батик — Техніка ручного розпису тканини за допомогою спеціальних фарб і воску.
• батиметрія — вимірювання водних глибин.
• батиплан — одномісний глибоководний несамохідний апарат з крилами для підводного кінофотознімання і різних спостережень.
• батир — У деяких східних народів — герой, хоробра людина.
• батискаф — Металева глибоководна камера, оснащена апаратурою для дослідження морів і океанів та механізмами для переміщення під…
• батист — Тонка бавовняна тканина.
• батисфера — Сферична сталева камера для дослідження морських глибин.
• батитермограф — прилад для вимірювання температури води на різних глибинах поверхневого шару океану під час руху судна.
• батифотометр — пристрій для вимірювання інтенсивності освітлення у воді на великих глибинах.
• батіаль — глибинна зона моря (від 200 до 2000 м глибини).
• батіг — Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга.
• батман — У балеті - особливий вид па.
• батожилно — Держак батога; пужално.
• батометр — Прилад, яким беруть пробу води з глибини для лабораторного дослідження.
• батон — Білий хліб довгастої форми.
• батопорт — плавучий затвор сухого доку у вигляді спеціального судна.
• батрахологія — розділ зоології, що вивчає земноводних.
• батрацтво — Те саме, що батракува́ння.
• батрачка — Жін. до батра́к.
• батрокефалія — аномальна форма черепа, коли потилиця випинається уступом.
• батроцефалія — аномальна форма черепа, коли потилиця випинається уступом.
• батут — Горизонтально натягнута капронова або металева сітка, яку використовують у циркових виступах, для змагань із стрибків…
• батута — диригентська паличка.
• батьки — Батько й мати стосовно до своїх дітей.
• батьківство — Спорідненість по крові між батьком і його дитиною.
• батько — Чоловік стосовно до своїх дітей.
• батьковбивець — Вбивця свого батька.
• батьковбивство — Вбивство свого батька.
• батяр — розпусний, легковажний чоловік
• баул — Невеликий дорожній сундук, коробка з випуклою кришкою.
• бафтинг — трясіння літака внаслідок потрапляння повітряних вихорів від крила на хвостове оперення.
• бахання — Дія за знач. ба́хати і звуки, утворювані цією дією.
• бахкання — Дія за знач. ба́хкати 1, 2 і звуки, утворювані цією дією.
• бахрома — Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків.
• бахтарма — спідній кошлатий бік ременю.
• бахурка — Жін. до ба́хур 1.
• бахші — народні співаки, музиканти і поети народів Середньої Азії.
• бацила — Бактерія, що має форму палички.
• бацилоносій — Людина (тварина), в органах якої знаходяться збудники заразних хвороб, не викликаючи в неї захворювання.
• бачення — Дія за знач. ба́чити 2.
• баша — У давній Туреччині і Єгипті — титул найвищих урядовців, вельмож та генералів.
• башибузук — Солдат нерегулярних військ у Туреччині XVIII і XIX ст.
• башлик — Сукняний каптур (відлога) з довгими кінцями, що звичайно надівається поверх шапки.
• башта — Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа.
• баштан — Ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині і т. ін.
• баштанище — Ділянка поля, де був баштан.
• баштанник — Сторож на баштані.
• баштанництво — Вирощування баштанних культур.
• баюра — Велика, глибока калюжа.
• баядера — Те саме, що баядерка.
• баядерка — Індійська храмова, а також мандрівна танцівниця.
• баян — Велика вдосконалена гармонія із складною системою ладів.
• баяніст — Музикант, що грав на баяні.
• баяння — Дія за знач. ба́яти.
• бганка — Зморшка або складка на чомусь.
• бгання — Дія за знач. бга́ти.
• бджільник — Те саме, що бджоля́р.
• бджільництво — Розведення бджіл.
• бджола — Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед.
• бджолозапилення — Запилення рослин пилком, перенесеним бджолами з однієї квітки на іншу.
• бджолозапилювання — Те саме, що бджолозапи́лення.
• бджолознавець — Фахівець з бджолознавства.
• бджолознавство — Галузь науки, що вивчав життя бджіл.
• бджолоїдка — Пташка з яскравим забарвленням і довгим, трохи зігнутим донизу дзьобом, яка живиться переважно бджолами.
• бджолосімʼя — Бджоляний рій, що живе в одному вулику.
• бджоляник — Омшаник.
• бджоляр — Той, хто розводить бджіл.
• бебехи — Подушки, взагалі пожитки; манатки.
• бебі — Дитина, немовля.
• бевзень — Вайло, йолоп, бовдур.
• бевзь — Те саме, що бе́взень.
• бевкання — Дія за знач. бе́вкати і звуки, утворювані цією дією.
• бегемот — Велика наземно-водяна травоїдна тварина, що живе в тропічній Африці біля річок і озер; гіпопотам.
• бегонія — Трав’яниста тропічна рослина з гарно забарвленим листям і рясними яскравими квітами; вирощується як декоративна.
• бедекер — назва поширеного путівника по різних країнах для туристів німецькою та іншими мовами.
• бедлам — Хаос, безладдя.
• бедленд — різко розчленований низькогірний рельєф з заплутаною мережею ярів та вузьких гребенів; важко прохідні й непридатні для…
• бедринець — Багаторічна трав’яниста кормова рослина; корінь використовується в народній медицині.
• безаварійність — Абстр. ім. до безаварі́йний.
• безапеляційність — Абстр. ім. до безапеляці́йний 2.
• безбарвність — Абстр. ім. до безба́рвний.
• безбатченко — Нешлюбна дитина.
• безбережжя — Простір без берегів, без меж.
• безбережність — Абстр. ім. до безбере́жний.
• безбожник — Людина, що не визнає існування бога, не вірує в бога; безвірник.
• безбожниця — Жін. до безбо́жник.
• безбожність — Абстр. ім. до безбо́жний 1.
• безболісність — Абстр. ім. до безбо́лісний.
• безбородько — українське прізвище
• безбоязність — Властивість за знач. безбо́язний.
• безбуржуазність — Стан відсутності буржуазії.
• безвиглядність — Абстр. ім. до безвигля́дний.
• безвинність — Абстр. ім. до безви́нний.
• безвиразність — Абстр. ім. до безвира́зний.
• безвихіддя — Те саме, що безви́хідь.
• безвихідність — Абстр. ім. до безви́хідний 2.
• безвихідь — Безвихідне становище.
• безвідмовність — Абстр. ім. до безвідмо́вний 2.
• безвідносність — Абстр. ім. до безвідно́сний.
• безвідповідальність — Абстр. ім. до безвідповіда́льний 1.
• безвідрадність — Абстр. ім. до безвідра́дний.
• безвірник — Людина, яка не визнає існування бога, релігію і бореться з релігійним культом.
• безвірниця — Жін. до безві́рник.
• безвірʼя — Відсутність віри в кого-, що-небудь.
• безвісність — Абстр. ім. до безві́сний.
• безвість — Невідомі, незнані місця.
• безвітря — Відсутність вітру; безвітряна погода.
• безвітряність — Абстр. ім. до безві́тряний.
• безвладдя — Відсутність державної влади.
• безвладність — Стан за знач. безвла́дний.
• безводдя — Відсутність, нестача води у водоймищах.
• безволля — Брак волі, наполегливості, рішучості.
• безвольність — Властивість і стан за знач. безво́льний, безві́льний.
• безвстидник — Безстидник, безсоромник.
• безвстидниця — Жін. до безвсти́дник.
• безвстидність — Абстр. ім. до безвсти́дний.
• безглуздість — Абстр. ім. до безглу́здий.
• безглуздя — Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця.
• безголовʼя — Нещастя, горе, біда.
• безголовʼячко — Те саме, що безголо́в’я.
• безголосся — Повна втрата або погіршення голосу.
• безгоміння — Відсутність гомону, звуків, голосів; тиша.
• безгомінь — Те саме, що безгомі́ння.
• безгосподарність — Абстр. ім. до безгоспода́рний 1.
• безграмотність — Абстр. ім. до безгра́мотний.
• безгрішність — Абстр. ім. до безгрі́шний¹.
• безгрішшя — Недостача у грошах або відсутність їх.
• безгрошівʼя — Те саме, що безгрі́шшя.
• безгрошовість — Абстр. ім. до безгрошови́й.
• безгучність — Абстр. ім. до безгу́чний.
• безґрунтовність — абстрактний іменник до безґрунтовний
• бездара — Людина, яка не має таланту взагалі або в якійсь певній галузі; нездара.
• бездарність — Властивість за знач. безда́рний.
• бездефіцитність — Абстр. ім. до бездефіци́тний.
• бездимність — Абстр. ім. до безди́мний.
• безділля — Брак будь-якої роботи, заняття; бездіяльність, неробство.
• бездільник — Той, хто не працює, не хоче, не любить працювати; нероба, ледар.
• бездітність — Абстр. ім. до безді́тний.
• бездіяльність — Стан за знач. бездія́льний.
• бездовідність — Абстр. ім. до бездо́ві́дний.
• бездоганність — Якість за знач. бездога́нний.
• бездоглядність — Стан за знач. бездо́глядний.
• бездоказовість — Абстр. ім. до бездоказо́вий.
• бездолець — Нещаслива людина; нещасливець.
• бездолля — Відсутність долі, талану в житті; безталання, нещастя.
• бездомник — Одинока людина; бурлака.
• бездомниця — Жін. до бездо́мник.
• бездомність — Стан за знач. бездо́мний.
• бездоння — Те. саме, що безо́дня.
• бездоріжжя — Брак упорядкованих, придатних для проїзду доріг.
• бездощівʼя — Відсутність дощів.
• бездумність — Стан за знач. безду́мний.
• бездумство — Те саме, що безду́мність.
• бездумʼя — Те саме, що безду́мність.
• бездушність — Властивість за знач. безду́шний 2, 3.
• бездушшя — Те саме, що безду́шність.
• безе — Легке тістечко із збитих та запечених яєчних білків із цукром.
• безжалісність — Властивість за знач. безжа́лісний.
• безживність — Стан за знач. безжи́вний.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.