Слова на літеру Б

• балагула — Критий дорожній віз.
• балада — Віршовий твір на героїчну, легендарну або казкову тему.
• балаканина — Довга, багатослівна розмова або висловлювання.
• балаканка — Балакання, розмова.
• балакання — Дія за знач. бала́кати 1.
• балаки — Балачки.
• балакун — Балакуча людина; базіка.
• балакуха — Жін. до балаку́н.
• балакучість — Властивість за знач. балаку́чий.
• балалаєчник — Музикант, що грає на балалайці.
• балалайка — Російський народний музичний триструнний інструмент з декою у формі трикутника.
• баламкання — Дія за знач. бала́мкати 1 і звуки, утворювані цією дією.
• баламут — Той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на якісь учинки; бунтівник.
• баламутка — Жін. до баламу́т 1, 2.
• баламутство — Дії, поведінка баламута.
• баламучення — Дія за знач. баламу́тити 2, 3.
• баланда — Дуже рідка пісна юшка.
• баланс — Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, в якій зафіксовано цей…
• балансер — акробат, який балансує на канаті, кулі й т. ін
• балансир — Довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу.
• балансування — Дія за знач. балансува́ти.
• балантидіаз — хвороба людини і свиней, спричинювана інфузорією балантидієм. У тварин - балавтидіоз.
• баласт — Додатковий вантаж (пісок, камінь і т. ін.) на судні або аеростаті для надання їм потрібної стійкості при недостатньому…
• баластер — залізнична машина безперервної дії, за допомогою якої дозують, укладають і видаляють баласт.
• балата — Рід деревних тропічних рослин родини сапотових.
• балахон — Просторий і довгий одяг, що надівається поверх усього для захисту від пилу.
• балачка — Те саме, що розмова.
• балдахін — Накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін.
• балерина — Артистка балету; танцівниця.
• балет — Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургічний задум.
• балетмейстер — Фахівець-хореограф, що здійснює постановку танців у балеті.
• балетник — Артист балету.
• балетниця — Жін. до бале́тник; балерина.
• балетоман — Людина, що захоплюється балетом як глядач і часто відвідує балетні вистави.
• балик — Просолена і пров’ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої красної риби.
• балістика — Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту.
• балістит — бездимний нітрогліцериновий порох.
• балістокардіографія — метод графічної реєстрації механічних рухів тіла людини, що виникають при скороченні серця.
• балія — Широка і низька посудина для прання білизни.
• балка — Яр з пологими схилами.
• балкер — Велике вантажне судно для перевезення зерна, вугілля чи руди.
• балкон — Прибудована до зовнішньої стіни будинку на псиній висоті площадка, огороджена поручнями (або низькими стінками) і…
• балон — Скляна, металева або гумова посудина круглої чи циліндричної форми, призначена для зберігання газів або рідин.
• балотування — Дія за знач. балотува́ти.
• балощі — Дія за знач. ба́лувати 1.
• балт — Представник групи індоєвропейських народів, до якої належать латиші та литовці.
• балцанка — Металева посудина з вузьким отвором для зберігання рідин (гасу і т. ін.).
• бальбоа — грошова одиниця Панами, поділяється на 100 сентесимо.
• бальзам — Напіврідка запашна, з домішкою ефірних масел смола деяких рослин, що має застосування в техніці, медицині, парфюмерії.
• бальзамін — Декоративна садова і кімнатна рослина з м’ясистим стеблом і яскравими квітами.
• бальзамування — Дія за знач. бальзамува́ти.
• бальнеолог — Фахівець з бальнеології.
• бальнеологія — Галузь медицини, що вивчає фізико-хімічний склад, застосування в лікуванні і дію на організм мінеральних вод та грязей.
• бальнеотерапія — застосування природних та штучних мінеральних вод з лікувально-профілактичною метою.
• балюстрада — Поручні балконів, галерей і т. ін., утворені з ряду фігурних стовпчиків або колонок, з’єднаних зверху перекладиною.
• баляндраси — Пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне.
• баляндрасник — Той, хто любить баляндраси точити; балакун.
• баляндрасниця — Жін. до баляндра́сник.
• баляси — Виточені фігурні стовпчики поручнів балкона, сходів і т. ін., а також поручні, що відгороджують одне місце від іншого.
• балясина — Виточений фігурний стовпчик поручнів балкона, сходів і т. ін.
• балясник — те саме, що баляндрасник
• бамбук — Висока тропічна і субтропічна деревовидна рослина з порожнистим колінчастим стеблом і видовженим листям.
• бамбула — Тюхтій.
• бамія — вид однорічних трав'янистих рослин родини мальвових. Культивують у тропічних і субтропічних країнах. Використовують у…
• бамкання — Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією.
• бампер — автомобільний буфер.
• баналітет — право феодала в країнах Західної Європи вимагати від залежних селян, щоб вони мололи зерно лише на його млині…
• банальність — Абстр. ім. до бана́льний.
• банальщина — Що-небудь банальне, утерте, буденне.
• банан — Пальмоподібна тропічна рослина з величезним листям і великим суцвіттям.
• банатка — Сорт пшениці.
• банда — Озброєна група злочинців, що чинять грабежі, розбої, вбивства.
• бандаж — Хірургічний пояс чи пов’язка для підтримання в нормальному положенні яких-небудь органів або частин тіла.
• бандажист — Майстер, що виготовляє бандажі (в 1 знач.).
• бандажистка — Жін. до бандажи́ст.
• бандерильєро — піший боєць з биком, який кидає в нього бандерильї.
• бандерилья — невеликий прикрашений стрічками спис, який використовують під час корид.
• бандероль — Паперова обгортка або відкритий конверт, в яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і т. ін.
• банджо — Струнний щипковий музичний інструмент американських негрів, що набув великого поширення в джаз-оркестрі.
• бандит — Озброєний грабіжник, розбійник.
• бандитизм — Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять грабежі, розбої, вбивства; терористична діяльність контрреволюційних банд.
• бандитка — Жін. до банди́т.
• бандо — Пов'язка з матерії на голові або сукні у жінок.
• бандура — Український народний багатострунний щипковий музичний інструмент з декою овальної форми.
• бандурист — Музикант, який грає на бандурі, або співак, що акомпанує собі на бандурі.
• бандуристка — Жін. до бандури́ст 1.
• бандурник — Майстер, що робить бандури.
• банер — Прямокутне полотно або графічне зображення з рекламним текстом.
• бані — розмінна монета Румунії, 1/100 лея.
• баніан — назва двох видів дерев роду фікус (фікус бенгальський, фікус священний). Ростуть в Індії. Велетенські дерева з…
• банк — У СРСР — державна фінансова установа, яка здійснює кредитування народного господарства і є розрахунковим центром…
• банка — Скляна, металева і т. ін. посудина переважно циліндричної форми.
• банкаброш — машина в бавовнопрядильному виробництві. На ній виготовляють рівницю (напівфабрикат для пряжі).
• банківник — Той, хто держить банк (у 2 знач.), банкує під час гри в карти.
• банкір — У капіталістичних країнах — власник банку або акціонер, що володіє великою кількістю банківських акцій.
• банкірка — Жінка, яка професійно займається фінансовою та кредитною діяльністю.
• банко — Ціна або курс, за якими банк продає й купує цінні папери.
• банкомат — Автоматичний пристрій для видачі та приймання готівкових грошей.
• банкрутування — Процес доведення підприємства або особи до фінансової неспроможності.
• банник — Циліндричної форми щітка на довгому держаку для прочищання і змащування дула гармати.
• банність — сум, смуток
• бант — Вузол з вільними петлями й кінцями; зав’язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується переважно як…
• банта — Те саме, що ба́нтина.
• бантенг — вид диких широколобих биків родини бичачих. Одомашнені Б. відомі під назвою балійської худоби (від назви о. Балі…
• бантина — Поперечна балка між кроквами.
• бантиння — Збірн. до ба́нтина і ба́нта.
• банту — Група народів в Африці, що розмовляють спорідненими мовами.
• бануш — Кукурудзяний куліш на овечім салі.
• банчок — Назва азартної гри в карти.
• баньян — назва двох видів дерев роду фікус (фікус бенгальський, фікус священний). Ростуть в Індії. Велетенські дерева з…
• баня — Те саме, що ла́зня.
• баняк — Чавунний горщик; казан.
• баобаб — Тропічне розложисте дерево, стовбур якого досягає надзвичайної товщини.
• баптизм — Учення однієї з християнських сект, що заперечує більшість релігійних обрядів і визнав хрещення тільки в дорослому віці.
• баптист — Сектант — послідовник баптизму.
• баптистерій — культове приміщення, де проводять обряд хрещення.
• баптистка — Жін. до бапти́ст.
• бар — Невеликий ресторан, в якому напої і закуски споживають біля стойки буфету або за столиками.
• барабан — Ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою.
• барабанник — Музикант, який грає на ударних інструментах під час виступу.
• барабанниця — Музикантка, яка грає на ударних інструментах під час виступу.
• барабанчик — українське прізвище
• бараболя — Картопля.
• бараж — Загородження в повітрі, що перешкоджають польоту ворожих літаків. Складаються з прив'язаних стальними тросами…
• баражування — патрулювання військових літаків у повітрі над певним районом для охорони від авіації противника.
• барак — Житлове приміщення, призначене для тимчасового користування.
• баран — Самець вівці.
• баранина — М’ясо барана або вівці.
• бараниця — Вичинена овеча шкура.
• баранта — самовільне захоплення чужого майна (гол. чином, худоби), щоб примусити його власника задовольнити претензії особи, що…
• баратрія — злочинна дія капітана або команди, що завдає шкоди власникові судна або власникові вантажу.
• барахло — Старі речі домашнього вжитку.
• барахольник — Людина, що скуповує та перепродує старі речі.
• барбакан — Елемент середньовічної фортифікації для захисту підступів до воріт фортеці.
• барбаміл — снотворний, заспокійливий і протикорчовий засіб.
• барбарис — Колючий чагарник з їстівними кислуватими ягодами червоного кольору.
• барбекю — Спосіб приготування м'яса на відкритому вогні або спеціальна решітка.
• барбет — Насипний майданчик за бруствером, укріплення для встановлення гармати.
• барбітал — заспокійливий і снотворний засіб
• барбос — Собака (від поширеної власної назви собак).
• барботин — матеріал (суміш білої глини, піску і фарби) для ліпних прикрас на керамічних виробах; наносять перед випалом.
• барботування — пропускання газу або пари крізь шар рідини; застосовують для прогрівання рідини парою або для перемішування агресивних…
• барва — Колір, забарвлення (в 2 знач.).
• барвистість — Абстр. ім. до барви́стий.
• барвінок — Трав’яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами.
• барвник — Фарбувальна речовина.
• бард — Співець-поет у стародавніх кельтів.
• барда — Сокира, тесак.
• бардак — Розмівне слово, що означає сильний безлад або хаос.
• бардачок — Невеликий ящик у салоні автомобіля для зберігання дрібних речей.
• бареж — Прозора, схожа на сітку тканина, що виробляється з вовняної, шовкової і бавовняної пряжі.
• барель — міра об'єму рідин і сипких тіл в Англії (1Б=163,65л) і в США (1Б=119,24л, а для нафти - 1Б=158,76л).
• барельєф — Скульптурна прикраса на плоских поверхнях, що виступає над площиною фону менше ніж на половину своєї товщини.
• баретер — стабілізатор сили струму, прилад у вигляді заповненого воднем скляного балона, всередині якого вміщено тонкий залізний…
• барʼєр — Невисокі поручні, паркан, грати, огорожа.
• баржа — Велике вантажне судно, що плавав своїм ходом або на буксирі.
• барига — Розмівне слово для позначення нечесного торговця або спекулянта.
• барикада — Укріплення, загородження, що служить захистом під час вуличних боїв.
• барило — Невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами.
• бариль — міра об'єму рідин у ряді країн Латинської Америки, дорівнює 76 чи 96л.
• баристер — звання адвоката в Англії.
• барисфера — Важка центральна частина, ядро Землі.
• барит — Мінерал кристалічної будови, білого або сіруватого кольору, що використовується для виготовлення білил, емалей, в…
• баритон — Чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором.
• барицентр — Центр ваги геометричної фігури або тіла.
• бариш — Прибуток від торгівлі або перепродажу.
• баришівник — Баришник.
• баришник — Людина, яка скуповує товар та перепродує його; перекупник, перепродувач.
• баришництво — Заняття баришника.
• барій — М’який метал сріблясто-білого або жовтуватого кольору.
• баріння — Дія за значенням барити і баритися.
• барк — вітрильне судно з кількома щоглами.
• барка — Плоскодонне річкове судно без палуби для перевезення вантажу.
• баркан — Паркан.
• баркарола — Пісня венеціанських гондольєрів (човнярів), часом імпровізована.
• баркас — Великий багатовесловий човен.
• баркентина — шхуна-барк, морське вантажне судно з трьома або більше щоглами (прямі вітрила - на передній, косі - на інших щоглах).
• барліг — Лігво ведмедя. Раз пішла одна дівчина в ліс по горіхи.
• бармен — Власник або службовець бару, який продає перев. спиртні напої.
• барн — одиниця ефективного перерізу ядерних процесів, тобто величина, що характеризує імовірність різних процесів у ядерній…
• барограма — Крива запису коливань атмосферного тиску.
• барограф — Прилад для автоматичного запису змін атмосферного тиску.
• барок — Дерев’яний або залізний орчик, до якого прив’язують посторонки в упряжці.
• барокамера — Камера низького тиску, що застосовується для вивчення впливу висотних умов на організм людини й для випробування…
• бароклінність — характерний стан атмосфери, при якому її щільність визначається тиском і температурою.
• бароко — стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця XVI — середини XVIII ст., що характеризується примхливістю форм та…
• барометр — Прилад для вимірювання атмосферного тиску.
• барон — Дворянський титул, нижчий за графський; особа, що носить цей титул.
• баронеса — Жінка або дочка барона.
• баронет — дворянський титул в Англії.
• баронство — Титул барона.
• бароскоп — прилад, за допомогою якого спостерігають зміни атмосферного тиску.
• баростат — автоматичний прилад для підтримання в невеликих холодильних камерах, шафах тощо заданого тиску.
• баротерапія — застосування з лікувальною метою зниженого або підвищеного атмосферного тиску.
• баротермограф — самописний прилад для реєстрації атмосферного тиску й температури повітря.
• баротравма — ушкодження організму внаслідок різких змін атмосферного тиску.
• баротропність — стан атмосфери, при якому її щільність визначається лише тиском. Спостерігається рідко, характерним станом атмосфери є…
• барохорія — обпадання плодів і насіння від дії сили тяжіння без участі інших зовнішніх факторів.
• бароциклонометр — прилад, що вказує наближення циклону та його напрям.
• барс — Великий хижий звір родини котячих, схожий на леопарда і пантеру.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.