Слова на літеру Ж

• жирування — Дія за знач. жирува́ти.
• жирун — Той, хто поводиться несерйозно, пустує, забавляється.
• жируха — Жін. до жиру́н.
• житель — Той, хто взагалі десь живе.
• жителька — Жін. до жи́тель.
• житець — Те саме, що жи́тель.
• житло — Приміщення, пристосоване, признач. для життя людей; дім, оселя.
• житлобудівництво — Будівництво жител.
• житловідділ — Житловий відділ (відділ при виконкомі місцевих Рад, що веде облік та розподіл житлової площі).
• житлокооп — Житлово-орендне кооперативне товариство, яке відає питаннями оренди житлових будинків у місцевих Радах.
• житлоплоща — Житлова площа (пристосована, признач. для життя людей плоша будинку, квартири і т. ін. ).
• житлофонд — Житловий фонд.
• житнисько — Те саме, що жи́тнище.
• житниця — Приміщення, в якому зберігається зерно; амбар.
• житнище — Поле, на якому росле жито.
• житнівка — Горілка, приготовлена з хліба, зерна (перев. жита).
• житняк — Житній хліб.
• жито — Злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.
• житомирянин — житель Житомира
• життєвість — Здатність живого організму зберігати, підтримувати своє життя.
• життєдайність — Властивість за знач. життєда́йний.
• життєдіяльність — Сукупність життєвих функцій організму.
• життєздатність — Властивість за знач. життєзда́тний.
• життєлюб — Той, хто любить життя.
• життєлюбець — Те саме, що життєлю́б.
• життєлюбність — Те саме, що життєлю́бство.
• життєлюбство — Любов до життя. І.
• життєпис — Опис чийогось життя; біографія.
• життєрадісність — Властивість і стан за знач. життєра́дісний.
• життєрозуміння — Сукупність поглядів, що визначають чие-небудь ставлення до життя, розуміння його.
• життєствердження — Ставлення до життя, сповнене оптимізмом, бадьорістю, вірою в перемогу добра над злом.
• життєстійкість — Властивість за знач. життєстійки́й.
• життя — Існування всього живого; протилежне смерть.
• житуха — Спосіб існування кого-небудь.
• жінвідділ — Відділ партійного комітету, що вів роботу серед жінок.
• жінделегатка — Делегатка від жінок у громадських організаціях.
• жінка — Особа жіночої статі; протилежне чоловік.
• жінота — Збірн. до жі́нка 1, 2.
• жіноцтво — Збірн. до жі́нка 1, 2.
• жіночість — Те саме, що жіно́чність.
• жіночність — Сукупність рис, ознак, якостей, властивих, характерних для жінок на відміну від чоловіків.
• жлукто — Посудина, видовбана з стовбура дерева, в якій золять білизну, полотно.
• жмакання — Дія за знач. жма́кати.
• жмаки — Відходи після переробки різних технічних культур.
• жменя — Долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін.
• жмикрут — Жорстока й скупа людина, що свій прибуток дістає шляхом експлуатації, визискування інших.
• жмури — Невеликі хвилі на поверхні води.
• жмурки — Гра, при якій один з учасників із зав’язаними очима ловить або відшукує інших.
• жмут — Невелика в’язка чого-небудь; пучок.
• жмуття — Збірн. до жмут.
• жнець — Той, хто жне хлібні рослини.
• жнива — Пора збирання хлібних рослин.
• жнивар — Той, хто збирає врожай, бере участь у жнивах.
• жниварка — Машина, яка жне хлібні рослини.
• жниво — Стиглі хлібні рослини.
• жнивування — Дія за знач. жнивува́ти.
• жниця — Жін. до жнець.
• жованка — Пережований хліб.
• жовнір — Солдат польської армії.
• жовнірство — Збірн. до жовні́р 1.
• жовтавість — Абстр. ім. до жовта́вий, жовтя́вий.
• жовтень — Назва десятого місяця календарного року.
• жовтеня — Школяр молодшого віку, що готується до вступу в піонери.
• жовтець — Трав’яниста отруйна рослина родини жовтцевих, що росте перев. на вологих місцях і цвіте жовтим цвітом.
• жовтизна — Абстр. ім. до жо́втий.
• жовтило — Багаторічний пахучий бур’ян родини складноцвітих, що цвіте жовтими квітками.
• жовтина — Те саме, що жовтизна́.
• жовтинка — Невеличка пляма жовтого кольору на чому-небудь; жовтуватий відтінок.
• жовтіння — Дія за знач. жовті́ти.
• жовтобрюх — Велика неотруйна з жовтуватим черевом змія; жовточеревий полоз.
• жовтобрюшка — Те саме, що жовто́брю́ха.
• жовтозем — Легкий глинястий грунт сірувато-жовтого та жовтувато-білястого кольору.
• жовтозілля — Трав’янисті бур’яни родини складноцвітих, що цвітуть перев. жовтим цвітом і дають велику кількість насіння.
• жовток — Жовта речовина, що міститься у середині яйця.
• жовтопуз — Велика безнога ящірка (довжиною до 1,5 м), нижня частина тіла якої має жовтувате забарвлення.
• жовтоцвіт — Назва різних лугових та польових рослин, що цвітуть жовтим цвітом.
• жовтуватість — Абстр. ім. до жовтува́тий.
• жовтуха — Те саме, що жовтяни́ця¹.
• жовтушник — Трав’яниста рослина родини хрестоцвітих з жовтими, ліловими та білими квітками, що використовується як лікарська…
• жовтцеві — Назва родини роздільнопелюсткових дводольних трав’янистих чи кущових рослин, куди входять і бур’яни і лікарські…
• жовтяк — Переспілий огірок, що має жовту шкірку.
• жовтяниця — Жовте забарвлення шкіри через підвищене нагромадження жовчного пігменту в крові та тканинах тіла, що є ознакою…
• жовтянка — Жовта фарба.
• жовч — Гірка жовто-зелена утворена в печінці рідина, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечника.
• жовчність — Властивість за знач. жо́вчний 2.
• жокей — Професіональний їздець на кінських скачках.
• жолоб — Дерев’яна посудина у вигляді довгастого чотирикутника, признач. для годівлі та напування тварин.
• жолоблення — Дія за знач. жоло́битися.
• жолуддя — Збірн. до жо́лудь.
• жолудь — Плід дуба.
• жом — Відходи цукрового виробництва, що є цінним кормом для худоби.
• жонглер — Артист цирку, що займається жонглерством.
• жонглерка — Жін. до жонгле́р.
• жонглерство — Мистецтво, що полягає в умінні майстерно підкидати і ловити один або одночасно декілька предметів.
• жонглювання — Дія за знач. жонглюва́ти.
• жонкіль — вид рослин роду нарцис. Широко використовують у квітництві.
• жоржина — Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується…
• жорства — Шматочки гірських порід або мінералів, утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом.
• жорсткість — Властивість за знач. жорстки́й 1-3.
• жорстокість — Властивість за знач. жорсто́кий 1.
• жостір — Невелике дерево або кущ, що росте по узліссях, цвіте жовтувато-зеленими квітками і дає чорні плоди; використовується в…
• жрецтво — Соціальний стан служителів культу в стародавніх язичницьких релігіях.
• жрець — Особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях.
• жриця — Жін. до жрець.
• жування — Дія за знач. жува́ти.
• жужелиця — Залишки після згоряння твердого палива; відходи при виплавці металу.
• жужіль — Те саме, що жу́желиця¹ 1.
• жуїр — Людина, що шукає в житті лише забав та почуттєвих насолод.
• жуйка — Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається з шлунка в ротову порожнину.
• жук — Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають.
• жуколовка — Пристрій для збирання жуків.
• жульєн — Гаряча страва з курки і грибів, запечених під сиром.
• жупан — Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та…
• жупанина — Те саме, що жупа́н 2.
• жупел — Кипляча смола, що, за уявленнями християнської релігії, ніби підготовлена для покарання грішників у пеклі.
• жура — Журба.
• журавель — Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живе на лісових та степових болотах.
• журавка — Самка журавля; журавлиця.
• журавленя — Пташа журавля.
• журавлина — Вічнозелена кущова сланка рослина з тонкими ниткоподібними гілками, що дає червоні їстівні ягоди; клюква.
• журавлинник — Ділянка, де посаджена журавлина, а також зарості, кущі журавлини.
• журавлиця — Самка журавля; журавка.
• журавочка — Пестл. до жура́вка.
• журба — Невеселий настрій, важкі почуття; печаль, смуток.
• журбота — Те саме, що журба́.
• журі — Група експертів-спеціалістів, яка розв'язує питання про розподіл місць і вручення нагород на конкурсах, змаганнях…
• журіння — Почуття смутку, скорботи, туги.
• журкіт — Монотонні, звуки від хлюпання води.
• журливість — Властивість за знач. журли́вий.
• журнал — Періодичне друковане видання у вигляді книжки.
• журналіст — Професіональний літературний працівник газет, журналів, радіо та інших органів інформації і пропаганди.
• журналістика — Періодичні видання.
• журналістка — Жін. до журналі́ст.
• журфікс — Прийом гостей у завчасно визначені дні тижня.
• журчання — Дія за знач. журча́ти і звуки, утворювані цією дією.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.