Слова на літеру Ц

• циклічність — Властивість за знач. циклі́чний 1.
• циклобутан — насичений вуглеводень, що побудований з чотирьох метиленових ланок, замкнутих у кільце, перстень
• циклогексан — органічна сполука, безбарвна рухлива рідина.
• циклогенез — Виникнення й розвиток циклону (у 1, 2 знач.).
• циклограма — Діаграма робочих процесів машин та агрегатів, що працюють за заданим циклом, рухів людини тощо.
• циклограф — прилад для здійснення циклографії
• циклографія — Метод вивчення робочих процесів машин та агрегатів, що працюють за заданим циклом, рухів людини тощо способом…
• циклодром — Те саме. що велодро́м.
• циклоїда — Крива лінія, описувана точкою кола, що котиться без ковзання по прямій лінії.
• циклон — Вихровий рух атмосфери із зменшенням тиску повітря від периферії до центра вихору, який супроводжується великою…
• циклоп — У давньогрецькій міфології — велетень з одним оком на лобі.
• циклопентан — насичений перстеневий вуглеводень, що містить 5 метиленових ланок у кільці; міститься у нафті багатьох родовищ
• циклопія — вада розвитку; обидва очні яблука повністю або частково суміщаються і розміщуються в одній очниці
• циклопропан — горючий газ, який разом із киснем використовують для загального наркозу під час хірургічних операцій
• циклотимія — Хвороба, що проявляється багаторазовою зміною нерізко виражених станів психічного збудження і пригнічення.
• циклотрон — Установка для прискорення колового руху заряджених частинок, що дозволяє провадити ядерні дослідження.
• циклування — Дія за знач. циклува́ти.
• циклювальник — Робітник, який виконує циклювальні роботи.
• циклювання — Дія за знач. циклюва́ти.
• цикля — Сталева пластинка з гострим, певним чином заточеним краєм, уживана для остаточного зачищення (циклювання) виструганої…
• цикорій — Трав’яниста рослина родини складноцвітих.
• цикута — Трав’яниста багаторічна отруйна рослина родини зонтичних, яка росте біля води; вех.
• циліндр — Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків.
• циліндроїд — тіло, обмежене циліндричною поверхнею, перпендикулярною до неї площиною і поверхнею, яку кожний перпендикуляр до…
• цимбали — Старовинний музичний інструмент, що складається з дерев’яного корпусу трапецоїдальної форми і металевих струн, на яких…
• цимбаліст — Музикант, що грає на цимбалах.
• цинамон — Невелике південне дерево або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими листками і дрібними квіточками, зібраними у…
• цинга — Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості…
• цинерарія — Декоративна трав’яниста рослина родини складноцвітих з яскравими суцвіттями.
• цинізм — Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується…
• цинік — Цинічна людина.
• цинічність — Властивість за знач. цині́чний 1, 2.
• цинія — Те саме, що майо́ри.
• цинк — Хімічний елемент, ковкий метал синювато-білого кольору.
• цинкіт — Мінерал оранжево-жовтого або червоного кольору, цинкова руда, з якої одержують цинк.
• цинкограф — Фахівець з цинкографії (у1 знач.).
• цинкографія — Фотомеханічний спосіб виготовлення кліше для високого друку.
• цинкування — Дія за знач. цинкува́ти.
• цинобра — Кіновар.
• циновка — Цупкий плетений виріб із соломи, очерету і т. ін.
• цинубель — Столярний інструмент, рубанок з зубчастим залізком, вживаний для надання шорсткості склеюваним поверхням.
• цирк — У Стародавньому Римі — місце, арена для кінних змагань, а пізніше — боїв гладіаторів та інших видовищ.
• циркацтво — Виконання чого-небудь з трюками і прийомами, звичайними в цирку.
• циркач — Артист цирку.
• циркачка — Жін. до цирка́ч.
• циркон — Мінерал перев. бурувато-жовтого, червоно-бурого до чорного, оранжевого і зеленкуватого кольору, силікат цирконію…
• цирконій — Хімічний елемент, сріблясто-білий метал; використовується в техніці.
• циркорама — Кіно з екраном, який оточує зал для глядачів
• циркуль — Інструмент, що складається з двох ніжок, з’єднаних на одному кінці шарніром для розхиляння їх на потрібну відстань…
• циркуляр — Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим…
• циркулярка — Те саме, що Циркуля́рна пи́лка ( див. циркуля́рний²).
• циркуляція — Дія за знач. циркулюва́ти 1.
• циркумфлекс — Один з видів музичного наголосу на довгому складі (висхідно-спадний у грецькій мові, спадний у балто-слов’янських).
• цироз — Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції.
• цирульник — Перукар, який також виконував деякі обов’язки лікаря (пускав кров, ставив п’явки і т. ін.).
• цирульня — Приміщення, в якому працював цирульник; перукарня.
• циста — Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні…
• цистеїн — сіркомісна амінокислота, входить до складу більшості білків. Відіграє важливу роль у регуляції обміну речовин.
• цистерна — Сховище, резервуар для води та інших рідин.
• цистин — амінокислота, входить до складу білків тваринного і рослинного походження. Походить з цистеїну.
• цистит — Запалення слизової оболонки сечового міхура, що здебільшого спричиняється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом…
• цистографія — рентгенологічне дослідження сечового міхура після заповнення його контрастною речовиною
• цистоскоп — Прилад у вигляді металевої трубки (катетера) з оптичною й освітлювальною системою, що вводиться в сечовий міхур для…
• цистоскопія — Метод дослідження порожнини сечового міхура шляхом безпосереднього його огляду за допомогою цистоскопа.
• цитадель — Споруда фортечного типу всередині давніх міст; найбільш укріплена частина фортеці, пристосована для самостійної оборони.
• цитаза — захисна речовина сироватки крові, активує розчинення бактерій; алексин.
• цитата — Точний, дослівний уривок з якого-небудь тексту.
• цитатник — Той, хто догматично використовує цитати.
• цитатництво — Догматична пристрасть до цитат.
• цитатність — використання, наявність цитат
• цитація — Дія за знач. цитува́ти.
• цитогенетика — Розділ генетики, що розглядає явища спадковості на клітинному рівні.
• цитогеронтологія — наука про старіння клітин, фізіологію клітин старечого організму
• цитогонія — Розмноження клітин, що відбувається шляхом поділу одноклітинних, спороутворення і статевого розмноження.
• цитодіагностика — Розпізнавання хвороби способом мікроскопічного дослідження клітинних елементів тканини тіла.
• цитоекологія — галузь біології, що вивчає роль змін на клітинному рівні в пристосуванні організмів до умов зовнішнього середовища.
• цитозин — органічна азотовмісна речовина, що входить до складу нуклеїнових кислот (ДНК, РНК). Міститься в тканинах всіх…
• цитокінез — процес поділу тіла материнської клітини з утворенням двох дочірніх клітин. Інші назви - цитотомія, клітинний поділ…
• цитоліз — Руйнування клітин шляхом цілковитого або часткового їх розчинення, що спостерігається як у нормальних умовах, так і…
• цитолізин — Речовина, яка утворюється в крові при введенні в організм чужорідних клітин.
• цитолог — Фахівець з цитології.
• цитологія — Наука про будову, розвиток і функції клітин рослинних і тваринних організмів.
• цитоморфоз — Сукупність змін клітин у живому організмі.
• цитоплазма — Позаядерна частина протоплазми рослинних і тваринних клітин.
• цитотропізм — Явище взаємопритягування або взаемовідштовхування клітин.
• цитохімія — Наука про хімічні процеси, що відбуваються в живій клітині.
• цитохром — лікарський препарат, що його застосовують при асфіксії новонароджених, при астматичних станах, хронічній пневмонії…
• цитра — Струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами.
• цитраль — Жовтувата рідина з міцним лимонним запахом, що є складовою частиною лимонної, вербенової, імбирної та іншої ефірної…
• цитрамон — Лікарський препарат у вигляді таблеток, що містять аспірин, фенацетин, кофеїн, какао, лимонну кислоту, цукор…
• цитрат — Рідкісний мінерал — сіль лимонної кислоти.
• цитрин — Прозорий різновид кварцу жовтого кольору, який у шліфованому вигляді схожий на золотистий топаз.
• цитрина — Те саме, що лимо́н.
• цитринівка — Старовинний сорт груші народної селекції, що формою нагадує лимон; лимонка.
• цитрист — Музикант, який грає на цитрі.
• цитрованілін — Порошок від головного болю, до складу якого входить пірамідон.
• цитрованіль — Те саме, що цитрованілі́н.
• цитрон — Вічнозелена субтропічна цитрусова рослина (кущ або деревце) родини рутових з великими жовтого або жовтогарячого…
• цитрулін — амінокислота, метаболіт, що утворюється в процесі біосинтезу кінцевого продукту азотистого обміну - сечовини і аргініну
• цитрус — Субтропічне і тропічне плодове дерево або кущ родини рутових (апельсини, лимони, мандарини та ін.).
• цитрусівництво — Вирощування цитрусів як галузь сільського господарства.
• цитування — Дія за знач. цитува́ти.
• цитькання — Дія за знач. ци́тькати.
• циферблат — Деталь стрілочного вимірного приладу, яка являє собою пластинку з нанесеними па неї шкалами, цифрами, написами…
• цифра — Знак, що позначає число.
• цифрація — Дія за знач. цифрува́ти 1.
• цицеро — Назва одного з друкарських шрифтів, розмір якого дорівнює 12 пунктам (4,51 мм).
• цицька — Сосок людини або самки тварини; жіночі груди.
• ціан — Безбарвний отруйний газ, що являє собою сполуку азоту з вуглецем.
• ціанамід — Хімічна сполука, похідна ціанистоводневої кислоти; безбарвна кристалічна речовина, що використовується як добриво.
• ціанат — сіль або ефір ціанової (ціанатної) кислоти
• ціанід — Дуже отруйна сіль ціанистоводневої кислоти, що легко розчиняється у воді і застосовується при добуванні золота й…
• ціанізація — Те саме, що ціанува́ння.
• ціанін — Природний барвник яскраво-синього кольору, від якого залежить забарвлення квітів, крил метеликів і т. ін.…
• ціановодень — летка, низькокипляча рідина із запахом гіркого мигдалю, що є надзвичайно сильною отрутою; синильна кислота
• ціаноз — Синювате забарвлення шкіри й слизових оболонок, пов’язане з розладом кровообігу; синюшність.
• ціанометр — Прилад для визначення кольору ясного неба.
• ціанотипія — копіювання (креслеників, карт тощо) на світлочутливому папері, що містить похідні ціану.
• ціанування — Дія за знач. ціанува́ти.
• цівка — Тонкий струмінь води або якої-небудь рідини.
• цівкіт — Дія за знач. ці́вкати.
• цівниця — Старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта, сопілка.
• цідилка — Те саме, що ціди́лко.
• цідилко — Спеціальне сито або інший пристрій для проціджування чого-небудь (перев. молока).
• цідило — Те саме, що ціди́лко.
• цідилок — Те саме, що ціди́лко.
• цідильник — Те саме, що ціди́лко.
• цідильце — Те саме, що ціди́лко.
• цідіння — Дія за знач. ціди́ти.
• цікавість — Бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях; увага до кого-, чого-небудь; допитливість.
• ціле — достеменно, правдива річ
• цілення — Дія за знач. ці́лити.
• цілепокладання — смислоутворювальний зміст практики, що полягає у формуванні цілі як суб'єктивно ідеального образу бажаного…
• цілеспрямованість — Прагнення до певної мети, підпорядкованість їй дій, думок і т. ін.
• цілеспрямування — Те саме, що цілеспрямо́ваність.
• цілець — той, хто цілиться
• цілик — Найпростіше прицільне пристосування на стволі зброї і на гарматних панорамах.
• цілина — Ще не оброблювана, не орана земля.
• цілинник — Той, хто працює на цілині, освоює цілинні землі.
• цілинність — Абстр. ім. до ціли́нний 2.
• цілитель — Той, хто (те, що) зціляє від чого-небудь.
• цілителька — Жін. до ціли́тель.
• цілісність — Стан за знач. ці́лісний.
• цілість — Незайманий, непошкоджений стан кого-, чого-небудь.
• цілкість — Абстр. ім. до цілки́й.
• цілувальник — Виборна урядова особа в Російській державі XV — початку XVIII ст., яка збирала податки й виконувала ряд судових і…
• цілування — Дія за знач. цілува́ти і цілува́тися.
• цілунок — Те саме, що поцілу́нок.
• цілушка — Те саме, що окра́єць 1.
• ціль — Предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін.
• цільність — Властивість за знач. ці́льний¹.
• цілющість — Властивість за знач. цілю́щий.
• ціна — Вартість товару, виражена в грошових одиницях.
• цінитель — Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник.
• цінителька — Жін. до ціни́тель.
• цінність — Виражена в грошах вартість чого-небудь; ціна.
• ціноутворення — Установлення цін на товари.
• цінувальник — Те саме, що ціни́тель.
• цінувальниця — Жін. до цінува́льник.
• цінування — Дія за знач. цінува́ти.
• цінькіт — Те саме, що ці́нькання.
• ціп — Ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого…
• ціпеніння — Стан за знач. ціпені́ти.
• ціпилно — Держак ціпа.
• ціпка — Те саме, що курча́.
• ціпура — Збільш. до ціпо́к 2.
• ціпʼяк — те саме, що солітер
• цісар — Те саме, що ке́сар.
• цісарство — Влада цісаря.
• цісарювання — Дія за знач. цісарюва́ти.
• цмокання — Дія за знач. цмо́кати і звуки, утворювані цією дією.
• цнота — Доброчесність, чеснота.
• цнотливість — Властивість за знач. цнотли́вий.
• цокання — Дія за знач. цо́кати¹, цо́катися і звуки, утворювані цією дією.
• цокіт — Дія за знач. цо́кати¹, цокота́ти, цокоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• цоколь — Нижня частина зовнішньої стіни якої-небудь будови, що безпосередньо лежить на фундаменті і дещо виступає вперед…
• цокотання — Дія за знач. цокота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• цокотіння — Дія за знач. цокоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• цокотнеча — Те саме, що цокота́ння.
• цокотня — Те саме, що цокота́ння.
• цокотун — Цокотлива людина; щебетун.
• цокотуха — Цокотлива жінка, дівчина; щебетуха.
• цуг — Коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами один за одним.
• цугундер — На цугу́ндер [бра́ти, узя́ти і т. ін.], розм.— притягати до відповідальності, розправлятися з кимось.
• цугцванг — Таке розташування фігур, коли кожний черговий хід одного з партнерів погіршує його позицію або веде до матеріальних…
• цукат — Зацукрований плід або зацукрована шкірка деяких плодів (лимона, апельсина, дині і т. ін.).
• цукахара — складний опорний стрибок із поворотом на 360 градусів у спортивній гімнастиці
• цукерка — Солодкий кондитерський виріб, вигот. з різних продуктів, зварених з цукром, що має вигляд невеличкого шматочка…
• цукерник — Кондитер, що виготовляє (і часто продає) цукерки.
• цукерниця — Жін. до цуке́рник.
• цукерня — Кондитерська.
• цукерок — Те саме, що цуке́рка.
• цукор — Продукт харчування, солодка на смак біла кристалічна речовина, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини…
• цукорка — цукерка
• цукорниця — Посуд для цукру, предмет чайного сервізу.
• цукристість — Властивість за знач. цукри́стий 1; вміст, наявність цукру в чому-небудь.
• цукровар — Фахівець з цукроваріння.
• цукроваріння — Виробництво цукру з цукрових буряків, цукрової тростини і т. ін.
• цукроварня — Цукровий завод.
• цукровик — Працівник цукрової промисловості.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.