Слова на літеру С

• сумлінність — Властивість за знач. сумлі́нний.
• сумління — Усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми…
• сумнів — Непевність щодо вірогідності, можливості чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь.
• сумнівність — Властивість за знач. сумні́вний.
• сумність — Властивість за знач. сумни́й.
• сумовитість — Властивість за знач. сумови́тий.
• сумування — Стан за знач. сумува́ти.
• сумʼяття — Безладний рух, метушня.
• суна — Мусульманський священний переказ про жпття Магомета (доповнення до корану).
• суничка — Зменш.-пестл. до суни́ця.
• суничник — Кущі суниці.
• сунізм — Основний напрям в ісламі, який визнає суну поряд із кораном обов’язковим джерелом віри.
• суніт — Мусульманин — послідовник сунізму.
• сунітка — Жін. до сунíт.
• суньятсенізм — система поглядів китайського революціонера Сунь Ятсена.
• суомі — Самоназва Фінляндії та фінського народу їхньою рідною мовою.
• суп — Рідка страва, яка являє собою перев. м’ясний, рибний або грибний відвар з овочами, крупами і т. ін.; юшка.
• суперарбітр — Голова третейського суду, до складу якого входить кілька арбітрів.
• супервізор — Частина керуючої програми в обчислювальній системі, яка забезпечує нормальне функціонування машин.
• супергетеродин — Радіоприймач, в якому прийняті електромагнітні коливання перетворюються на коливання проміжної частоти, на якій і…
• супереліта — Високоякісне насіння сільськогосподарських культур, яке використовують у насінницьких господарствах для засівання…
• суперечка — Словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою думку, правоту; спір.
• суперечливість — Властивість за знач. супере́чливий.
• суперечник — Той, хто сперечається, любить сперечатися; сперечальник.
• суперечниця — Жін. до супере́чник.
• суперечність — Становище, при якому що-небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого-небудь…
• суперкарго — Особа, яка відає на великому судні прийманням і здаванням вантажів.
• супермаркет — одна з форм великого сучасного універсального торговельного підприємства.
• супермен — Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина.
• супермодернізм — крайній модернізм.
• супернатуралізм — віра в надприродне; супранатуралізм.
• суперник — Той, хто прагне перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь.
• суперництво — Прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь.
• суперниця — Жін. до супе́рник.
• суперобгортка — Те саме, що суперобкла́динка.
• суперобкладинка — Паперова обкладинка, яка накладається поверх палітурки книжки.
• суперортикон — передавальна телевізійна трубка з вищою, ніж у ортикона, чутливістю.
• суперпозиція — Підстановка функцій у функцію або змінних величин у функцію.
• суперрегенератор — радіоприймач, що працює при періодично змінюваному згасанні приймального контура.
• суперстрат — нашарування мови зайшлого населення в мові корінних жителів.
• супертанкер — танкер вантажопідйомністю понад 100 тис. т.
• супертип — одноапаратна набірна буквовідливна машина, за конструкцією близька до лінотипу.
• суперфосфат — Фосфорне добриво, яке одержують, обробляючи сірчаною кислотою апатит або фосфорит.
• супідрядність — Підпорядкування двох чи кількох слів або речень спільному слову або реченню.
• супін — Незмінна дієслівна форма, яка вживається на позначення мети дії при дієсловах руху в деяких індоєвропейських мовах.
• супінатор — Ортопедична устілка, яку вкладають у звичайне взуття при плоскостопості.
• супінація — Поворот руки, при якому долоня обертається вперед і вгору; поворот стопи, при якому внутрішній край її піднімається, а…
• супісок — Осадочна гірська порода, до складу якої входять пісок і глина (3-10%), а також грунт такого складу.
• суплетивізм — Творення форм одного й того самого слова від різних коренів або основ.
• супліддя — Кілька зрослих між собою плодів, кожний з яких утворився з окремої квітки щільного суцвіття.
• супниця — Те саме, що супни́к.
• супозиторій — Те саме, що сві́чка 3.
• супозиція — припущення, здогад.
• супокій — Те саме, що спо́кій.
• супоня — Ремінь, яким стягають хомут, запрягаючи коня.
• супорт — Деталь деяких металорізальних і деревообробних верстатів, признач. для закріплення й переміщення різальних інструментів.
• супостат — Ворог, недруг, супротивник.
• супостатка — Жін. до супоста́т 2.
• супралітораль — зона узбережжя океану або моря, розташована вище від літоралі.
• супранатуралізм — віра в надприродне.
• супрематизм — Формалістична течія в мистецтві початку XX ст., представники якої вдавалися до абстрактного комбінування геометричних…
• супрематист — Прихильник, послідовник супрематизму.
• супрематистка — Жін. до супремати́ст.
• супровід — Дія за знач. супрово́джувати, супрово́дити 1, 3-5.
• супровідник — Особа, яка супроводжує кого-, що-небудь.
• супровідниця — Жін. до супрові́дник.
• супроводження — Дія за знач. супрово́дити.
• супроводжування — Дія за знач. супрово́джувати.
• супроводжувач — Те саме, що супрові́дник.
• супротивник — Той, хто вороже, негативно ставиться до кого-, чого-небудь, протидіє комусь, чомусь; противник.
• супротивниця — Жін. до супроти́вник.
• супротилежність — Те саме, що протиле́жність.
• супряга — Старовинна форма спільної праці української сільської бідноти, за якою кілька дворів об’єднували робочу худобу й…
• супрягач — Те саме, що супря́жич.
• супряжич — Один із господарів, які об’єдналися в супрягу.
• супряжник — Те саме, що супря́жич.
• супутник — Той, хто йде, їде, подорожує і т. ін. разом із ким-небудь.
• супутниця — Жін. до супу́тник 1, 2.
• сургуч — Забарвлена тверда смола, віск і т. ін., що легко плавиться й застигає; уживається для опечатування пакетів, посилок…
• сурдина — Пристрій для приглушення звуку в смичкових і духових музичних інструментах.
• сурдинка — Те саме, що сурди́на.
• сурдокамера — Ізольована від навколишнього середовища кабіна, признач. для вивчення стану людини в умовах абсолютної тиші.
• сурдологія — Галузь медицини, яка вивчає розлад слуху.
• сурдопедагог — Фахівець із сурдопедагогіки.
• сурдопедагогіка — Галузь педагогіки, що стосується навчання й виховання глухонімих дітей, а також дітей з вадами слуху.
• сурдотехніка — Розділ дефектології, що розробляє технічні засоби навчання, коригування та компенсації дефектів слуху.
• суржик — Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші.
• сурик — Мінерал, що являє собою окис свинцю з домішками заліза, алюмінію та інших елементів.
• суріпиця — Ваrbаrеа vulgaris R. Br.). Польовий бур’ян родини хрестоцвітих з жовтими квітками, насіння якого застосовують у…
• суріпка — Те саме, що сурі́пиця.
• сурма — Старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, який використовували перев. як сигнальний.
• сурмар — Те саме, що сурма́ч.
• сурмач — Сигналіст, який подас сигнал сурмою ( див. су́рма́).
• сурмлення — Дія за знач. сурми́ти¹.
• сурогат — Замінник натурального продукту, який має лише деякі його властивості.
• сурядність — Синтаксичний зв’язок між рівноцінними з погляду граматики елементами; протилежне підрядність.
• сусак — Виtoтиs L.). Багаторічна трав’яниста водяна й болотяна рослина з зонтикоподібним суцвіттям, з листя якої плетуть…
• сусальність — Солодкуватість, фальшива красивість.
• сусід — Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь.
• сусіда — Те саме, що сусі́д і сусі́дка.
• сусідка — Жін. до сусі́д.
• сусідство — Близькість із ким-небудь за місцем проживання.
• сусло — Водний розчин рослинної сировини або солоду, признач. для зброджування при виробництві пива, квасу.
• суспендування — Дія за знач. суспендува́ти і суспендува́тися.
• суспензія — Суміш рідини або газу з твердими частинками, які перебувають у завислому стані; завись.
• суспензорій — Пов’язка у вигляді мішечка.
• суспільник — Учений, який працює в галузі суспільних наук.
• суспільність — Те саме, що грома́дськість.
• суспільство — Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і…
• суспільствознавець — Фахівець із суспільствознавства.
• суспільствознавство — Сукупність наук про суспільство.
• сутаж — Тонкий плетений, перев. шовковий, шнур, признач. для оздоблення одягу, виготовлення сумок і т. ін.
• сутана — Верхній довгий одяг католицького духовенства, який носять не в час богослужіння.
• сутенер — Морально зіпсована, декласована людина — коханець повії, що живе на її кошти.
• сутичка — Суперечка, сварка.
• сутінь — Те саме, що су́тінки.
• сутність — Найголовніше, основне, істотне в кому-, чому-небудь; суть, зміст.
• сутолока — Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.
• сутулість — Властивість і стан за знач. суту́лий.
• сутулуватість — Властивість і стан за знач. суту́луватий.
• суть — Найголовніше, основне в кому-, чому-небудь; зміст, основа.
• сутяга — Те саме, що сутя́жник, сутя́жниця.
• сутяжище — Збільш. до сутя́га.
• суфізм — Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення.
• суфій — Послідовник, прихильник суфізму.
• суфікс — Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм.
• суфіксація — Творення нових слів або форм слова за допомогою суфіксів.
• суфіст — Послідовник, прихильник суфізму.
• суфле — Назва кулінарних виробів (кондитерських, молочних, м’ясних і т. п.), до складу яких входять збиті яєчні білки.
• суфлер — Працівник театру, що під час репетиції та вистави підказує акторам текст ролі.
• суфлерство — Заняття суфлера.
• суфлювання — Дія за знач. суфлюва́ти.
• суфляр — Струм рудникового газу, який інтенсивно виділяється із тріщин вугільної товщі і пустот.
• суфозія — Підмив шарів гірської породи і винос з них розчинних речовин і дрібних мінеральних частинок потоком грунтових вод.
• суфражизм — Буржуазний жіночий рух за надання жінкам однакових з чоловіками виборчих прав, який виник у другій половині XIX ст. в…
• суфражистка — Прибічниця, послідовниця суфражизму.
• сухар — Висушений шматок хліба, булки.
• сухарина — Сухар (у 1-3 знач.).
• сухарниця — Ваза, блюдо для сухарів, печива і т. п.
• сухість — Властивість за знач. сухи́й 1-3, 5, 7-13.
• суховантаж — Сухий вантаж.
• суховерхість — Усихання верхівок дерев.
• суховій — Сухий гарячий вітер, що супроводиться високою температурою, дуже низькою відносною вологістю повітря і викликає…
• суховітриця — Суха вітряна погода.
• суходіл — Безводна долина, яку зволожують тільки дощові та снігові води.
• сухожилля — Частина м’яза — волокниста сполучна тканина, за допомогою якої м’яз прикріплюється до кістки.
• сухожилок — Те саме, що сухожи́лля.
• сухоземля — Суха земля.
• сухозлітка — Дуже тонкі пластинки золота, якими покривають, оздоблюють що-небудь.
• сухозлотиця — Те саме, що сухозлі́тка.
• сухоїдіння — Вживання сухої (не рідкої і не вареної) їжі.
• сухолист — Сухе листя.
• сухоліття — Сухе, бездощове літо.
• сухолюб — Сухолюбна рослина.
• сухомʼятка — Суха їжа (без чого-небудь вареного або рідкого).
• сухоніс — Перелітний птах, що має бурувате оперення спини та брунатну голову і живе перев. в степових районах поблизу водоймищ.
• сухопарник — Частина парового котла, що служить для відокремлення від пари крапель води.
• сухоперка — Наспіх випрана сорочка (без попереднього замочування і зоління).
• сухопуття — Шлях по суші, а також сама суша, земля.
• сухоребрик — Трав’янистий бур’ян родини хрестоцвітих, що цвіте жовтим цвітом і використовується як лікувальний засіб.
• сухорлявість — Властивість за знач. сухорля́вий.
• сухостій — Засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені.
• сухота — Туберкульоз.
• сухотка — Туберкульоз.
• сухотність — Властивість за знач. сухо́тний.
• сухотравʼя — Суха трава.
• сухоцвіт — Те саме, що безсме́ртник.
• сухуватість — Властивість за знач. сухува́тий.
• суцвіття — Квітконосне стебло разом з пуп’янками і квітками, зібраними у вигляді китиці, зонтика, кошика, колоса і т. ін.
• суціга — Хитра, пронозлива, спритна в своїх вчинках людина; пройдисвіт.
• суцільність — Абстр. ім. до суці́льний.
• сучасник — Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь.
• сучасниця — Жін. до суча́сник.
• сучасність — Абстр. ім. до суча́сний 3.
• сучище — Збільш. до су́ка 1.
• суччя — Збірн. до сучо́к 2.
• суш — Те саме, що су́ша².
• суша — Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк.
• сушарка — Пристрій, прилад для сушіння чого-небудь, видалення вологи з чогось.
• сушарня — Те саме, що суша́рка.
• сушениці — Сушені фрукти, ягоди.
• сушення — Дія за знач. суши́ти.
• сушеня — Те саме, що сушня́ 2.
• сушило — Те саме, що суша́рка 1.
• сушильник — Робітник, що виконує роботи, пов’язані з сушінням чого-небудь.
• сушильниця — Жін. до суши́льник.
• сушильня — Те саме, що суша́рка.
• сушіння — Дія за знач. суши́ти і суши́тися.
• сушка — Дія за знач. суши́ти 1, 2.
• сушник — Те саме, що сушня́к.
• сушничок — Зменш.-пестл. до сушни́к 1.
• сушня — Те саме, що суші́ння.
• сушняк — Сухі дерева, кущі; сухе суччя, гілки.
• суягність — Стан вівці, кози і т. ін. у період розвитку в її організмі плоду.
• сфагнум — Болотна рослина — мох з білуватим забарвленням, з якого утворюється торф.
• сфалерит — Мінерал коричневого або чорного кольору, що містить у собі великий процент цинку; цинкова обманка.
• сфальшування — Дія за знач. сфальшува́ти.
• сфен — Мінерал жовтого, коричнево-зеленого або чорного кольору, з руди якого добувають титан; титаніт.
• сфера — Замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра.
• сферичність — Абстр. ім. до сфери́чний 1.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.