Слова на літеру П

• присилування — Дія за знач. приси́лувати.
• присипання — Дія за знач. присипа́ти¹.
• присипка — Дія за знач. приси́пати, присипа́ти¹.
• присипляння — Дія за знач. присипля́ти.
• присисання — Дія за знач. присиса́ти і присиса́тися.
• присід — За одни́м при́сі́дом: а) одночасно, разом.
• присідання — Дія за знач. присіда́ти.
• присікання — Дія за знач. присі́катися.
• присілок — Невелике село, розташоване поблизу більшого, або частина великого села.
• присінці — Те саме, що при́сі́нки.
• присішок — Дерев’яна підпірка.
• прискавка — Те саме, що бри́зкалка.
• прискік — З приско́ком. Підскакуючи, підстрибуючи; вистрибом, вискоком.
• прискіпливість — Абстр. ім. до прискі́пливий.
• прискіпування — Дія за знач. прискі́пуватися.
• прискорення — Дія за знач. приско́рити і приско́ритися.
• прискорювання — Дія за знач. приско́рювати і приско́рюватися.
• прискорювач — Прилад, пристрій для збільшення швидкості руху чого-небудь.
• прискринок — Невеличкий ящик для дрібних речей у верхній частині бокової стінки скрині, скриньки.
• прислівник — Незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, якості, а також доповнює значення дієслова, вказуючи на різні…
• прислівʼя — Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя.
• прислуга — Хатня робітниця; наймичка.
• прислуговування — Дія за знач. прислуго́вувати.
• прислужливість — Властивість за знач. прислу́жливий.
• прислужник — Той, хто служить, виконує обов’язки слуги у когось; слуга.
• прислужництво — Поведінка людини, яка прислужується, догоджає кому-небудь або виконує ганебні, принизливі обов’язки.
• прислужниця — Жін. до прислу́жник 1.
• прислужування — Дія за знач. прислу́жувати і прислу́жуватися.
• прислухання — Дія за знач. прислуха́тися.
• прислухування — Дія за знач. прислу́хуватися.
• присмак — Додатковий смак у чому-небудь.
• присмака — Те, що додають у їжу для надання їй певного смаку; приправа.
• присмалювання — Дія за знач. присма́лювати.
• присмачування — Дія за знач. присма́чувати.
• присмоктування — Дія за знач. присмо́ктувати.
• присмуток — Легкий смуток.
• присок — Гарячий попіл з жаром; жар.
• присолодженість — Абстр. ім. до присоло́джений.
• присос — Дія за знач. присса́ти, присиса́ти і присса́тися, присиса́тися.
• присосок — Особливе утворення у рослин-паразитів та у деяких тваринних організмів для всмоктування поживних речовин або для…
• приспання — Дія за знач. приспа́ти.
• приспів — Слова пісні, що повторюються після кожного куплета; рефрен.
• приспівка — Коротенька народна пісенька, перев. жартівливого, гумористичного характеру.
• приспівування — Дія за знач. приспі́вувати.
• приспущення — Дія за знач. приспусти́ти.
• пристав — У дореволюційній Росії — начальник місцевої поліції.
• приставання — Дія за знач. пристава́ти 4.
• приставка — Те саме, що поста́вка 1.
• приставляння — Дія за знач. приставля́ти.
• пристайність — Абстр. ім. до приста́йний.
• пристановисько — Те саме, що пристано́вище.
• пристановище — Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін.
• пристань — Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою або береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх…
• пристерігання — Дія за знач. пристеріга́ти.
• пристінок — Невисока стінка, яка відгороджує частину приміщення.
• пристойність — Абстр. ім. до присто́йний 1
• пристосованець — Людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин.
• пристосованість — Властивість і стан за знач. пристосо́ваний 2.
• пристосованка — Жін. до пристосо́ванець.
• пристосовництво — Поведінка пристосованця.
• пристосовність — Здатність пристосовуватися до навколишнього середовища, до певних умов і т. ін.
• пристосовуваність — Те саме, що пристосо́вність.
• пристосовування — Дія за знач. пристосо́вувати і пристосо́вуватися.
• пристосуванець — Те саме, що пристосо́ванець.
• пристосуванка — Жін. до пристосува́нець.
• пристосування — Дія за знач. пристосува́ти, пристосо́вувати та дія і стан за знач. пристосува́тися, пристосо́вуватися.
• пристрасність — Властивість за знач. при́страсний.
• пристрасть — Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття.
• пристрій — Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний…
• пристріл — Те саме, що пристрі́лювання.
• пристрілка — Дія за знач. пристріля́ти, пристрі́лювати².
• пристрілювання — Дія за знач. пристрі́лювати².
• пристріт — За марновірними уявленнями — хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом.
• приструнник — Дерев’яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач.
• приструнок — Коротка струна в бандурі, кобзі і т. ін.
• приступ — Дія за знач. приступи́ти, приступа́ти і приступи́тися, приступа́тися.
• приступець — Те саме, що схі́дець.
• приступка — Те саме, що схі́дець.
• приступність — Властивість за знач. присту́пний.
• присуд — Ухвала суду про винність або невинність підсудного; вирок.
• присудження — Дія за знач. присуди́ти, прису́джувати.
• присудковість — Властивість присудка; предикативність.
• присудок — Один із двох головних членів двоскладного речення, що означає дію або стан предмета, вираженого підметом; предикат.
• присукальник — У текстильному виробництві — робітник, який присукує нитку, пряжу.
• присукальниця — Жін. до присука́льник.
• присукування — Дія за знач. прису́кувати.
• присутність — Чиєсь перебування в якому-небудь місці у певний час; протилежне відсутність.
• присьорбування — Дія за знач. присьо́рбувати і звуки, утворювані цією дією.
• присяга — Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов’язань, клятва вірності якій-небудь справі.
• присягання — Дія за знач. присяга́ти і присяга́тися.
• присядка — Присідання (в танці) з викиданням то одної, то другої ноги вперед або вбік.
• присяжний — Який присягнув (у 1 знач.) кому-небудь.
• притакування — Дія за знач. прита́кувати.
• притаювання — Дія за знач. прита́ювати і прита́юватися.
• притвор — Передня частина церкви за папертю.
• притесання — Дія за знач. притеса́ти.
• притика — Дерев’яний кілок або залізний прут, шворінь, яким прикріплюють волове ярмо до дишла.
• притир — Інструмент, яким притирають одну до одної деталі.
• притираність — Здатність притиратися (у 1 знач.) до чого-небудь.
• притирання — Дія за знач. притира́ти 1.
• притиск — Дія за знач. прити́снути, притиска́ти і прити́скувати 1.
• притискання — Дія за знач. притиска́ти 1-4.
• притискач — Пристрій для притискання чого-небудь.
• притискування — Дія за знач. прити́скувати 1-4.
• притишення — Дія за знач. прити́шити.
• притінення — Дія за знач. притіни́ти.
• притінок — Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок.
• притісування — Дія за знач. приті́сувати.
• притока — Річка, що впадає в більшу річку.
• притомність — Стан за знач. прито́мний 1.
• притоптування — Дія за знач. прито́птувати.
• приторк — Дія за знач. приторкну́тися, приторка́тися, прито́ркуватися 1
• приточування — Дія за знач. прито́чувати.
• притул — З’єднання дерев’яних брусків торцями.
• притулок — Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити і т. ін.
• притуп — Ритмічне пристукування, удари ногою (ногами) об підлогу, землю.
• притупленість — Стан за знач. приту́плений 2.
• притуплення — Дія за знач. притупи́ти і притупи́тися.
• притуплювання — Дія за знач. приту́плювати.
• притупування — Дія за знач. приту́пувати.
• притухання — Дія за знач. притуха́ти¹.
• притча — Оповідний літературний твір алегорично-повчального характеру, змістом близький до байки.
• притягання — Дія за знач. притяга́ти.
• притягнення — Дія за знач. притягну́ти, притягти́ 5, 6.
• прифуговування — Дія за знач. прифуго́вувати.
• прихаток — Невелика хатка або житлова прибудова біля хати.
• прихвостень — Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь з корисливою метою; підлабузник.
• прихилення — Дія за знач. прихили́ти 1-5.
• прихильник — Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці.
• прихильниця — Жін. до прихи́льник.
• прихильність — Почуття приязні, доброзичливості, симпатії і т. ін. до кого-небудь.
• прихиляння — Дія за знач. прихиля́ти 1-5.
• прихисток — місце, де можна заховатися й знайти порятунок від чого-небудь
• прихід — Дія за знач. прихо́дити.
• приховання — Дія за знач. прихова́ти.
• приховування — Дія за знач. прихо́вувати.
• приховувач — Той, хто приховує кого-, що-небудь.
• приховувачка — Жін. до прихо́вувач.
• приходень — Те саме, що прихі́дець.
• прихорошування — Дія за знач. прихоро́шувати.
• прицвіток — Маленький листочок, що міститься під квіткою.
• приціл — Наведення на ціль; прицілювання.
• прицілювання — Дія за знач. приці́лювати і приці́люватися.
• прицмок — Дія за знач. прицмо́кнути.
• прицмокування — Дія за знач. прицмо́кувати.
• причал — Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів.
• причалювання — Дія за знач. прича́лювати.
• причандалля — Те саме, що причанда́ли.
• причасник — Той, хто причащається.
• причасниця — Жін. до прича́сник.
• причастя — Християнський обряд, під час якого віруючі уживають хліб і вино — символ тіла і крові Христа, стаючи тим самим ніби…
• причащання — Дія за знач. причаща́ти і причаща́тися.
• причепливість — Властивість за знач. приче́пливий, причі́пливий 1, 2.
• причепурювання — Дія за знач. причепу́рювати.
• причесання — Дія за знач. причеса́ти і причеса́тися.
• причетник — Молодший член церковного причету (паламар, псаломник).
• причетність — Абстр. ім. до приче́тний.
• причина — Явище, яке обумовлює або породжує інше явище; протилежне наслідок.
• причинець — Винуватець, призвідник.
• причинність — Абстр. ім. до причи́нний¹
• причілок — Бокова стіна будинку; бокова частина даху.
• причіп — Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.).
• причіпка — Докір, зауваження, обвинувачення, зроблені без достатніх підстав.
• причіплювання — Дія за знач. причі́плювати і причі́плюватися.
• причіплювач — Робітник, який обслуговує агрегати на тракторній тязі.
• причісування — Дія за знач. причі́сувати.
• причта — Незвичайна пригода, дивний випадок.
• пришвидшення — Дія за знач. пришви́дшити, пришви́дшувати і пришви́дшитися, пришви́дшуватися.
• пришвидшування — Дія за знач. пришви́дшувати і пришви́дшуватися.
• пришвидшувач — Те саме, що приско́рювач.
• пришелепкуватість — Властивість за знач. пришеле́пкуватий.
• пришелепуватість — Властивість за знач. пришеле́пуватий.
• пришестя — Прихід, поява.
• пришивання — Дія за знач. пришива́ти.
• пришиття — Дія за знач. приши́ти.
• пришлість — Майбутнє.
• пришпилення — Дія за знач. пришпили́ти, пришпи́лювати.
• пришпилювання — Дія за знач. пришпи́лювати.
• прищ — Невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм.
• прищавість — Властивість за знач. прища́вий.
• прищепа — Живець або вічко (брунька) однієї рослини, що їх прищеплюють (у 2 знач.) на іншу рослину.
• прищеплення — Дія за знач. прищепи́ти, прище́плювати.
• прищеплюваність — Здатність прищеплюватися (у 1, 2 знач.).
• прищеплювання — Дія за знач. прище́плювати та дія і стан за знач. прище́плюватися.
• прищипування — Дія за знач. прищи́пувати.
• прищіпка — Затискач, за допомогою якого прикріплюються до вірьовки білизна, одяг і т. ін.
• прищуватість — Властивість за знач. прищува́тий.
• приязність — Абстр. ім. до при́язний.
• приязнь — Дружня прихильність до кого-небудь, симпатія (часто взаємна).
• приямок — Невелика заглибина перед або під чим-небудь, зроблена з певною метою.
• приярок — Невеликий яр або його відріг; вибалок.
• приярʼя — Місцевість біля або поблизу яру.
• приятелізм — Приятельські стосунки, що використовуються в егоїстичних, корисливих цілях.
• приятель — Людина, з якою хто-небудь перебуває в дружніх, товариських стосунках; близький знайомий.
• приятелька — Жін. до при́ятель.
• приятельство — Приятельські стосунки.
• приятелювання — Дія за знач. приятелюва́ти.
• прізвисько — Найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру…
• прізвище — Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на…
• прілина — Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.