Слова на літеру П

• привід — Підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій, вчинків.
• привідця — Те саме, що приві́дець.
• привіз — Дія за знач. привезти́, приво́зити.
• привілей — Особлива перевага, пільга, яку закон надає окремим особам, групам людей або певному станові, класові (класам).
• привілейованість — Абстр. ім. до привілейо́ваний.
• привілля — Широке, просторе місце, безмежний простір.
• привісок — Те, що привішено до чого-небудь.
• привіт — Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь.
• привітання — Дія за знач. привіта́ти і привіта́тися.
• привітливість — Абстр. ім. до приві́тливий.
• привітність — Абстр. ім. до приві́тний.
• привішення — Дія за знач. приві́сити.
• привішування — Дія за знач. приві́шувати.
• привласнення — Дія за знач. привла́снити, привла́снювати.
• привласник — Той, хто привласнює що-небудь.
• привласниця — Жін. до привла́сник.
• привласнювання — Дія за знач. привла́снювати.
• привласнювач — Те саме, що привла́сник.
• привласнювачка — Жін. до привла́снювач.
• привод — Пристрій, що надає руху якій-небудь машині, механізму.
• приводження — Дія за знач. приво́дити.
• приводнення — Дія за знач. приво́днитися приво́днюватися.
• приворожливість — Абстр. ім. до приворо́жливий.
• приворот — За народними повір’ями — те, що має чаклунську силу.
• приворотень — Рід багаторічних трав’янистих рослин родини розоцвітих, що використовуються як кормові та в народній медицині.
• привселюдність — Абстр. ім. до привселю́дний.
• привчання — Дія за знач. привча́ти і привча́тися.
• привʼядання — Дія і стан за знач. прив’яда́ти.
• привʼязаність — Почуття симпатії до кого-небудь, відданості комусь, близькості до чогось.
• привʼязання — Прив’язаність.
• привʼязка — Дія за знач. прив’яза́ти, прив’я́зувати 4.
• привʼязування — Дія за знач. прив’я́зувати і прив’я́зуватися.
• привʼязь — Мотузок, вірьовка, ремінь, ланцюг і т. ін., якими прив’язують кого-, що-небудь.
• привʼялювання — Дія і стан за знач. прив’я́лювати.
• пригадка — Те саме, що зга́дка 1.
• пригадування — Дія за знач. прига́дувати і прига́дуватися.
• приганяння — Дія за знач. приганя́ти².
• пригар — Те саме, що прига́ра.
• пригарок — Пригар.
• пригасання — Дія і стан за знач. пригаса́ти.
• пригата — Невелика гатка.
• пригін — Дія за знач. пригна́ти¹ 1, приганя́ти.
• пригінка — Дія за знач. приганя́ти².
• пригір — Те саме, що при́гірок.
• пригірклість — Абстр. ім. до пригі́рклий 2.
• пригірок — Невеликий горб; пагорок.
• пригладженість — Властивість за знач. пригла́джений 2.
• пригладжування — Дія за знач. пригла́джувати.
• приглухуватість — Стан за знач. при́глу́хуватий.
• приглушення — Дія за знач. приглуши́ти.
• приглушування — Дія за знач. приглу́шувати.
• пригляд — Те саме, що на́гляд 1.
• пригніченість — Стан за знач. пригні́чений 3.
• пригнічення — Дія за знач. пригніти́ти, пригні́чувати.
• пригнічування — Дія за знач. пригні́чувати.
• пригнічувач — Те, що пригнічує (у 3 знач.).
• пригнобленість — Стан за знач. пригно́блений 4.
• пригноблення — Дія за знач. пригноби́ти, пригно́блювати.
• пригноблювання — Дія за знач. пригно́блювати.
• пригноблювач — Той, хто пригноблює (у 1 знач.).
• пригноблювачка — Жін. до пригно́блювач.
• приговорювання — Дія за знач. пригово́рювати.
• пригода — Те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок.
• пригодництво — Те, що пов’язане з пригодами (у 2 знач.).
• пригожість — Властивість за знач. приго́жий 1.
• приголівʼя — Те саме, що узголі́в’я.
• приголовач — Приголів’я.
• приголомшеність — Стан за знач. приголо́мшений 2.
• приголомшення — Дія і стан за знач. приголо́мшити.
• приголомшливість — Стан за знач. приголо́мшливий.
• приголомшування — Дія за знач. приголо́мшувати.
• пригорання — Дія за знач. пригора́ти.
• пригорбок — Те саме, що горбо́к.
• пригород — Населений пункт, розташований поблизу території міста; передмістя.
• пригоряння — Дія за знач. пригоря́ти.
• приготовлення — Дія за знач. пригото́вити, приготовля́ти і пригото́витися, приготовля́тися
• приготовляння — Дія за знач. приготовля́ти і приготовля́тися.
• приготування — Дія за знач. приготува́ти, приготовля́ти і приготува́тися, приготовля́тися.
• пригощання — Дія за знач. пригоща́ти.
• пригощення — Дія за знач. пригости́ти, пригоща́ти
• пригощування — Дія за знач. приго́щувати.
• пригравання — Дія за знач. приграва́ти.
• пригребиця — Те саме, що погрібни́к.
• пригрів — Місце, освітлене сонцем; осоння.
• придавленість — Стан за знач. прида́влений 3.
• придане — Посаг нареченої.
• придани — Весільні гості з боку нареченої, які прямують із нею в дім нареченого.
• придатність — Властивість і стан за знач. прида́тний.
• придаток — Те, що, не маючи самостійного значення, є доповненням, додатком до чого-небудь.
• придача — Те саме, що дода́ча 2.
• придбавання — Дія за знач. придбава́ти.
• придбання — Дія за знач. придба́ти, придбава́ти.
• придворний — Який перебуває на службі при дворі ( див. двір²), належить до близького оточення монарха.
• придивляння — Дія за знач. придивля́тися.
• придих — Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.
• приділ — Окремий, боковий вівтар (додатковий до головного) у православному храмі.
• приділення — Дія за знач. приділи́ти, приділя́ти.
• придолинок — Невелика долина; видолинок.
• придумування — Дія за знач. приду́мувати.
• придуркуватість — Властивість за знач. приду́ркуватий.
• придуха — Кисневий голод (звичайно у риб внаслідок замерзання води, забруднення її і т. ін.
• придушення — Дія за знач. придуши́ти, приду́шувати.
• придушування — Дія за знач. приду́шувати.
• приєднання — Дія за знач. приєдна́ти.
• приєднування — Дія за знач. приє́днувати.
• приємність — Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін.
• приживаність — Здатність приживатися і результат її вияву.
• приживання — Дія за знач. прижива́тися.
• приживлення — Дія та її результат за знач. приживи́тися.
• приживлюваність — Здатність приживлюватися і результат її вияву.
• приживлювання — Дія за знач. прижи́влюватися.
• приживляння — Дія за знач. приживля́тися.
• прижмур — Злегка прикриті повіками очі.
• приз — Нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні.
• призбирування — Дія за знач. призби́рувати.
• призвичаювання — Дія за знач. призвича́ювати.
• призвідець — Те саме, що призві́дник.
• призвідник — Той, хто зачинає, організує що-небудь.
• призвідниця — Жін. до призві́дник.
• призвілля — Те саме, що приві́лля.
• призвістка — Те саме, що передві́стя.
• призволення — Благодіяння, милість.
• призвук — Додатковий звук, короткий і невиразний, який супроводжує основний звук.
• приземленість — Властивість за знач. призе́млений 2.
• приземлення — Дія за знач. приземли́ти і приземли́тися.
• приземлювання — Дія за знач. призе́млювати і призе́млюватися.
• приземок — Людина невисокого зросту і кремезна.
• призер — Той, хто одержав приз у змаганнях.
• призерка — Жін. до призе́р.
• призивання — Дія за знач. призива́ти 2.
• призма — Многогранник з двома рівними паралельними основами-многокутниками і боковими гранями — паралелограмами.
• призматоїд — многогранник, дві грані якого (основи) є многокутниками з довільною кількістю сторін, площини яких паралельні одна до…
• признака — Те саме, що озна́ка.
• признання — Правдива розповідь про себе, про що-небудь, розкриття якоїсь таємниці.
• призначання — Дія за знач. признача́ти.
• призначенець — Той, хто займає виборну посаду за призначенням, а не за обранням.
• призначення — Дія за знач. призна́чи́ти.
• призов — Дія за знач. призива́ти 1 і призива́тися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу.
• призовник — Той, хто призивається на військову службу.
• призьба — Невисокий, перев. земляний насип вздовж стін хати знадвору.
• приїжджий — Який приїхав звідкись.
• приїзд — Дія за знач. приїзди́ти.
• прийдешність — Час, який настане.
• приймак — Чоловік, прийнятий у дім дружини.
• приймальник — Той, хто приймає що-небудь.
• приймальниця — Жін. до прийма́льник.
• приймальня — Те саме, що прийма́льна ( див. прийма́льний 2).
• приймання — Дія за знач. прийма́ти.
• приймач — Те, що приймає, вбирає що-небудь.
• приймачка — Жін. до прийма́к.
• прийменник — Незмінне службове слово, що вказує на відношення керованого іменника, а також займенника і числівника до керуючого…
• прийми — Життя в чужій родині.
• приймочка — Верхня частина маточки рослини, на яку потрапляє пилок.
• прийнятність — Властивість за знач. прийня́тний.
• прийняття — Дія за знач. прийня́ти.
• прикажчик — У царській Росії — найманий службовець у поміщика, що наглядав за якою-небудь ділянкою його господарства, виконував…
• прикажчиця — Жіночий рід до прикажчик 2.
• приказка — Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів’я, але без властивого прислів’ю повчального…
• приказування — Дія за знач. прика́зувати 1.
• прикарпатець — мешканець Прикарпаття
• прикіл — Кіл, вбитий у землю.
• прикілок — Те саме, що при́кіл.
• приклад — Те, що варто наслідувати; зразок.
• прикладання — Дія за знач. приклада́ти і приклада́тися.
• прикладення — Дія за знач. прикла́сти.
• прикладка — Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст…
• приклепування — Дія за знач. прикле́пувати.
• приклеювання — Дія за знач. прикле́ювати.
• прикликання — Дія за знач. приклика́ти і прикли́кати.
• приключка — Те саме, що приго́да.
• прикмета — Те, що характеризує кого-, що-небудь, відмітна ознака когось, чогось; особливість.
• прикметник — Частина мови, що виражає ознаку предмета і сполучається з іменником, узгоджуючись з ним в роді, числі й відмінку.
• приколисування — Дія за знач. приколи́сувати.
• приколка — Защіпка для волосся.
• приколювання — Дія за знач. прико́лювати.
• прикомірок — Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори.
• прикопування — Дія за знач. прико́пувати.
• прикордонник — Військовослужбовець прикордонних військ.
• прикордоння — Територія, розташована біля кордону, вздовж кордону.
• прикоренок — Те саме, що при́корень.
• прикорень — Частина стовбура біля кореня.
• прикоріння — Збірн. до при́корень 2.
• прикочування — Дія за знач. прико́чувати².
• прикраса — Те, що оздоблює або служить для оздоблення чого-небудь; оздоба.
• прикрашання — Дія за знач. прикраша́ти.
• прикрашення — Дія та її результат за знач. прикра́си́ти.
• прикрашування — Дія за знач. прикра́шувати.
• прикрашувач — Той, хто прикрашає що-небудь чимсь.
• прикривання — Дія за знач. прикрива́ти.
• прикриття — Дія за знач. прикри́ти.
• прикріплення — Дія та її результат за знач. прикріпи́ти і прикріпи́тися.
• прикріплювання — Дія за знач. прикрі́плювати.
• прикрість — Те, що викликає негативні емоції; неприємність.
• прикрощі — Неприємні події, лихі пригоди, невдачі, злигодні.
• прикручування — Дія за знач. прикру́чувати 1-3, 5.
• прикуповування — Дія за знач. прикупо́вувати.
• прикурювання — Дія за знач. прику́рювати.
• прикус — Положення зубів при зімкнутих щелепах.
• прикуска — Закуска.
• прилавок — Частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.