Слова на літеру П

• петлюрівщина — Контрреволюційний буржуазно-націоналістичний рух на Україні періоду іноземної воєнної інтервенції і громадянської…
• петриківка — назва кількох населених пунктів в Україні
• петрифікація — скам'яніння.
• петрівка — Піст перед Петровим днем, православним церковним святом на честь апостолів Петра і Павла.
• петрограф — Фахівець з петрографії.
• петрографія — Геологічна наука про гірські породи, їх мінералогічний та хімічний склад, будову, походження, умови залягання та…
• петролеум — Нафта.
• петрологія — Те саме, що петрогра́фія.
• петрургія — Відливання різних виробів із розплавлених гірських порід (базальтів, діабазів та ін.); кам’яне литво.
• петрушка — Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують…
• петунія — Реtunіа Ju.). Трав’яниста декоративна однолітня рослина родини пасльонових з великими яскравими квітками різних…
• печаль — Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби.
• печатка — Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або…
• печення — Дія за знач. пекти́ 1.
• печеня — М’ясна страва — запечене або смажене м’ясо.
• печера — Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід…
• печериця — Їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках…
• печерниця — Жін. до пече́рник; самітниця.
• печиво — Кондитерські вироби з борошна.
• печище — Сімейна громада, велика патріархальна сім’я у росіян на півночі.
• печінка — Внутрішній орган людини та хребетних і деяких безхребетних тварин — залоза, що виробляє жовч, а також відіграє важливу…
• печіння — Дія за знач. пекти́ 1.
• печіночниця — Нераtica). Те саме, що перелі́ска.
• печія — Те саме, що зга́га 3.
• пещенець — Той, кого пестять; пещене дитя.
• пещення — Вияв ніжності і любові через лагідні дотики чи слова.
• пʼєдестал — Художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент.
• пʼєза — Одиниця тиску або механічного напруження в системі одиниць метр — тонна — секунда.
• пʼєзоелектрика — Електричне явище на гранях деяких кристалічних тіл, при якому під впливом деформації виникають електричні заряди.
• пʼєзоефект — виникнення електричних зарядів (п'єзоелектрики) на гранях деяких кристалів від діяння деформації (напруження) або…
• пʼєзокварц — Кристал кварцу, на гранях якого під впливом деформації виникають електричні заряди.
• пʼєзометр — Прилад для вимірювання стисливості речовини.
• пʼєса — Драматичний твір, звичайно признач. для виставляння на сцені.
• пиварня — Пивниця.
• пивзавод — Промислове підприємство, на якому варять пиво.
• пивна — Заклад громадського харчування, де продають і п'ють пиво.
• пивник — Глечик, дзбан для питної води.
• пивниця — Заклад, де продають і п’ють пиво.
• пиво — Малоалкогольний напій, що виготовляється звичайно з ячмінного солоду і хмелю.
• пивовар — Той, хто варить пиво.
• пивоваріння — Виготовлення, варіння пива.
• пивоварник — Те саме, що пивова́р.
• пивоварня — Заклад, де варять пиво; пивоварний завод.
• пивоварство — Те саме, що пивоварі́ння.
• пиворіз — Випивака.
• пиж — Прокладка в мисливському патроні, яка відділяє набій від кулі або дробу
• пижмо — Таnасеtum). Багаторічна трав’яниста або кущова рослина родини складноцвітих, окремі види якої використовуються у…
• пика — Потворне, бридке обличчя.
• пил — Дрібні тверді частинки землі, що перебувають у повітрі або вкривають поверхню чого-небудь; порохнява, порох.
• пила — Те саме, що пи́лка 1.
• пилина — Одна часточка пилу; порошина.
• пилипівка — Різдвяний піст.
• пилка — Металевий інструмент з зубцями для розпилювання різних матеріалів.
• пиловловлювання — Очищення повітря від завислого у ньому пилу.
• пиловловлювач — Апарат для вловлювання пилу.
• пилок — Сукупність клітин, що розвиваються в пиляках тичинок насінних рослин і беруть участь у їх розмноженні.
• пиломір — Прилад для вимірювання запиленості повітря (в рудниках, шахтах, системах вентиляції і т. ін.).
• пилонепроникність — Властивість за знач. пилонепрони́кни́й.
• пилоочисник — Машина для видалення пилу (звичайно з поверхні дороги).
• пилорама — Пристрій з електромотором для розпилювання колод на дошки.
• пилосос — Апарат для очищення від пилу предметів одягу, меблів і т. ін.
• пилоутворення — Утворення пилу (у 1 знач.).
• пильник — Напилок.
• пильність — Властивість за знач. пи́льний¹.
• пильнування — Дія за знач. пильнува́ти.
• пильня — Приміщення, де пиляють деревину.
• пильовик — Плащ або легке пальто, що оберігає від пилу.
• пильщик — Те саме, що пиля́р.
• пилюга — Густий пил; велика кількість пилу (у 1 знач.).
• пилюка — Те саме, що пилю́га́.
• пиляк — Верхня частина тичинки квітки, в якій утворюється пилок.
• пиляння — Дія за знач. пиля́ти.
• пиляр — Той, хто пиляє що-небудь пилкою.
• пипка — Сосок (на грудній залозі).
• пипоть — Хвороба птахів — хрящуватий наріст на кінчику язика; тіпун.
• пиріг — Печений виріб із тіста з начинкою.
• пиріжник — Той, хто пече або продає пироги.
• пиріжниця — Жін. до пирі́жник.
• пирій — Трав’яниста багаторічна рослина родини злакових, звичайно бур’ян; інколи використовується як корм для худоби.
• пирійник — Збірн. до пирі́й.
• пирскання — Дія за знач. пи́рскати і пи́рскатися.
• пирхання — Дія за знач. пи́рхати.
• пирхота — Подразнення, лоскіт у горлі, а також кашель від цього.
• писальце — Зменш.-пестл. до пи́сало.
• писанина — Те саме, що писа́ння 1.
• писанка — Розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев’яне, яйце.
• писанкар — Той, хто розмальовує писанки.
• писанкарка — Жін. до писанка́р.
• писання — Дія за знач. писа́ти.
• писар — Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець.
• писаренко — Син писаря.
• писарець — Зневажл. до пи́сар.
• писарина — Зневажл. до пи́сар.
• писариха — Дружина писаря.
• писарівна — Дочка писаря.
• писарка — Дружина писаря.
• писарство — Заняття, посада писаря.
• писарчук — Молодий писар.
• писарювання — Дія за знач. писарюва́ти.
• писемність — Система графічних знаків, уживаних для писання в якій-небудь мові або групі мов.
• писк — Високий неголосний звук, який видає яка-небудь жива істота.
• пискавка — Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки.
• пискання — Дія за знач. пи́скати.
• пискливість — Властивість за знач. пискли́вий.
• пискля — Той, хто багато пищить, часто видає пискливі звуки (звичайно про пташеня, малу дитину і т. ін.).
• писклявість — Властивість за знач. пискля́вий.
• пискнява — Писк.
• пискотня — Те саме, що писк.
• пискун — Те саме, що пискля́.
• пискуха — Жін. до писку́н.
• писок — Те саме, що обли́ччя 1.
• писулька — Коротенький лист або записка; цидулка.
• письмак — Письменна людина.
• письмацтво — Письменництво.
• письмена — Писемні знаки, літери, перев. стародавні.
• письменник — Той, хто пише художні твори; особа, для якої літературна діяльність є професією.
• письменництво — Літературна діяльність, писання художніх творів.
• письменниця — Жін. до письме́нник.
• письменність — Уміння читати й писати.
• письменство — Те саме, що письме́нництво.
• письмо — Уміння писати, зображувати графічні знаки; спосіб такого зображення, писання.
• питальник — Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни.
• питання — Звертання до кого-небудь, яке потребує відповіді, роз’яснення і т. ін.
• питво — Те, що п’ють; напій.
• питець — Той, хто постійно п’є спиртні напої, може випити багато хмільного.
• питлівка — Те саме, що питльо́ванка.
• питльованка — Питльоване борошно.
• питлювання — Дія за знач. питлюва́ти.
• пиття — Дія за знач. пи́ти 1.
• питун — Посуд для пиття.
• пиха — Надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство.
• пихатість — Те саме, що пиха́ 1.
• пихкання — Дія за знач. пи́хкати і звуки, утворювані цією дією.
• пихтіння — Дія за знач. пихті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• пишання — Дія за знач. пиша́тися.
• пишність — Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін.
• пишномовність — Властивість за знач. пишномо́вний.
• пишномовство — Прояв пишномовності.
• пишнота — Надзвичайний розквіт, привабливість.
• пищаль — Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю.
• пищання — Дія за знач. пища́ти і звуки, утворювані цією дією.
• пищик — Дудочка, свистілка, що видає високі протяжні звуки.
• пищуха — Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір’ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник.
• пияк — Той, хто постійно і надмірно п’є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них; алкоголік, п’яниця.
• пияка — Те саме, що пия́к.
• пиятика — Гулянка, вечеря, обід і т. ін. з надмірним вживанням спиртних напоїв.
• пияцтво — Постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них.
• пиячка — Жін. до пия́к.
• пі — Шістнадцята літера грецького алфавіту.
• піала — Поширена на сході кругла посудина для пиття у вигляді невеличкої розширеної доверху чашки без ручки.
• піанізм — Характерні особливості фортепіанної музики.
• піаніно — Великий ударно-клавішний музичний інструмент, що має форму високого ящика з вертикально натягнутими струнами всередині…
• піаніст — Музикант, який грає на фортепіано.
• піаністка — Жін. до піані́ст.
• піанола — Апарат для автоматичної гри на фортепіано, який діє пневматично.
• піар — Діяльність для створення позитивного образу особи або компанії.
• піарник — людина, яка працює в піарі, паблік рілейшнз
• піастр — У Туреччині, Єгипті, Сірії та деяких інших країнах — дрібна грошова одиниця і монета відповідної вартості.
• піваркуш — Шматок паперу, що має розмір половини аркуша.
• півбак — Передня (носова) частина верхньої палуби судна.
• півбарка — Барка невеликого розміру.
• півбаркас — Баркас невеликого розміру.
• півбіди — Не дуже велика, стерпна або поправна біда.
• півбог — Те саме, що напівбо́г.
• півбока — Половина бока.
• піввагон — Відкритий залізничний вагон з високими бортами для перевезення сипкого вантажу.
• піввзвод — Половина взводу як військова одиниця.
• піввідерко — Невелике відро.
• піввідра — Половина відра як міра чого-небудь.
• піввіку — Проміжок часу в п’ятдесят років; половина сторіччя.
• піввірш — Одна із двох частин вірша (у 1 знач.), рядка, відділена від другої цезурою.
• піввісь — Вал, що передає обертання ведучим колесам автомобіля або трактора.
• піввуха — Половина вуха.
• півглека — Половина глека.
• півгора — Середина між підошвою і вершиною гори.
• півгоря — Не дуже велике, стерпне або поправне горе.
• південь — Те саме, що по́лудень 1.
• півдесятина — Ділянка землі, що дорівнює половині десятини.
• півдівок — Дівчина-підліток.
• півділа — Половина того, що треба зробити; половина діла (у 2 знач.).
• півдня — Половина дня.
• півдоби — Половина доби.
• півдорога — Середина віддалі між чим-небудь.
• півдуга — Половина дуги (у 1 знач.) або неповна дуга.
• півдужжя — Те саме, що півдуга́.
• півекіпаж — Частина, що входить до складу екіпажу (у 3 знач.).
• півень — Свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; самець курки.
• півескадрон — Половина ескадрону як військова одиниця.
• півжиття — Половина життя.
• півжмені — Половина жмені (у 2 знач.), неповна жменя як міра чого-небудь.
• півзахисник — Гравець півзахисту.
• півзахист — Частина футбольної, хокейної або іншої команди, що одночасно діє у захисті й нападі.
• півзахід — Недостатньо дійовий, неефективний для здійснення чого-небудь захід ( див. за́хід² 2).
• півімла — Світло перед світанком або після заходу сонця.
• півімперіал — Золота монета вартістю в 5 карбованців, а після грошової реформи 1897 р. — в 7 карбованців 50 копійок.
• півкання — Дія за знач. пі́вкати і звуки, утворювані цією дією.
• півкаптан — Короткополий каптан.
• півкарбованець — Монета вартістю в половину карбованця, тобто в 50 копійок; полтиник.
• півкіло — Те саме, що півкілогра́ма.
• півкільце — Половина кільця.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.