Слова на літеру Н

• нецеремонність — Властивість за знач. нецеремо́нний.
• нечема — Нечемна, невихована, неввічлива людина.
• нечемність — Абстр. ім. до нече́мний.
• нечепура — Неохайна, нечепурна людина.
• нечепурність — Абстр. ім. до нечепурни́й.
• нечесність — Абстр. ім. до нече́сний.
• нечестивець — У віруючих — грішна людина, що порушує священні, узаконені релігією норми.
• нечестя — Нечестива поведінка, нечестивий вчинок.
• нечисленність — Абстр. ім. до нечисле́нний.
• нечистота — Наявність бруду, сміття і т. ін. де-небудь.
• нечисть — Бруд, сміття, покидьки і т. ін.
• нечіткість — Абстр. ім. до нечітки́й.
• нечленороздільність — Абстр. ім. до нечленорозді́льний.
• нечоса — Людина з розтріпаним, нерозчесаним волоссям.
• нечуваність — Абстр. ім. до нечу́ваний.
• нечуйвітер — Ніеrасіut L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих з розеткою прикореневих листків та дрібними…
• нечуйність — Абстр. ім. до нечу́йний.
• нечулість — Абстр. ім. до нечу́лий.
• нечупара — Те саме, що нечепу́ра.
• нечупарність — Абстр. ім. до нечупа́рний.
• нечуткість — Властивість за знач. нечутки́й.
• нечутливість — Абстр. ім. до нечутли́вий.
• нешанобливість — Властивість за знач. нешанобли́вий.
• нешкідливість — Абстр. ім. до нешкідли́вий.
• нештучність — Абстр. ім. до нешту́чний.
• нещадність — Властивість за знач. неща́дний 1.
• нещасливець — Той, кому не щастить у чому-небудь, хто часто переживає якесь нещастя, горе.
• нещасник — Нещасна людина.
• нещасниця — Жін. до неща́сник.
• нещастя — Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; лихо.
• нещирість — Абстр. ім. до нещи́рий.
• нещільність — Абстр. ім. до нещі́льний.
• неявка — Неприхід, неприбуття куди-небудь.
• неясність — Абстр. ім. до нея́сни́й.
• нива — Ділянка або смуга землі, на якій ростуть хлібні культури або яка призначена для їх вирощування; поле.
• нидіння — Стан за знач. ни́діти.
• нижник — Валет.
• низ — Нижня частина предмета.
• низальник — Робітник, який займається низанням чого-небудь (у рибній, тютюновій та ін. промисловості).
• низання — Дія за знач. низа́ти.
• низина — Низька місцевість.
• низка — Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети.
• низовик — Запорізький козак з низов’я Дніпра.
• низовина — Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря.
• низовʼя — гирлова частина річки та місцевість, розташована навколо неї
• низь — Спосіб вишивання, при якому візерунок прокладається чорною або червоною ниткою зі споду, а вишивка виконується рештою…
• низькість — Абстр. ім. до низьки́й 6.
• низькоділ — Низька місцевість; низина.
• низькопробність — Властивість за знач. низькопро́бний.
• никання — Дія за знач. ника́ти.
• нирець — Той, хто ниряє, займається нирянням.
• нирка — Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві…
• нитка — Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в’язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін.
• ниткар — Працівник ниткового виробництва.
• ниткарка — Жін. до нитка́р.
• ниття — Дія за знач. ни́ти.
• ницість — Абстр. ім. до ни́ций.
• нишпорення — Дія за знач. ни́шпорити.
• нишпорка — Місце, в якому можна сховати щось або сховатися; схованка.
• нищення — Дія за знач. ни́щити.
• нищитель — Той, хто знищує, руйнує і т. ін.
• нищителька — Жін. до нищи́тель.
• нівація — процес рельєфоутворення, що відбувається внаслідок дії снігу.
• нівелір — Геодезичний інструмент для визначення різниці висот двох будь-яких точок земної поверхні.
• нівелювальник — Фахівець з нівелювання.
• нівелювання — Дія за знач. нівелюва́ти і нівелюва́тися.
• нівеляція — Те саме, що нівелюва́ння.
• нівечення — Дія за знач. ні́вечити.
• нівоз — четвертий місяць року (з 21-23 грудня до 19-21 січня) французького республіканського календаря, встановленого…
• нігілізм — Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів.
• нігіліст — Людина, яка заперечує усталені суспільством норми, принципи, закони; прихильник нігілізму (у 1 знач.).
• нігілістка — Жін. до нігілі́ст 1.
• ніготь — Рогове захисне покриття на кінцях пальців людини.
• нігрозин — Синтетичний органічний барвник чорного кольору, який використовують для фарбування шкіри та виготовлення лаку.
• нігрол — Залишковий неочищений нафтопродукт, що містить велику кількість смолистих речовин; використовується для змащування…
• нігтьоїда — Запалення, нарив на пальці під нігтем.
• ніж — Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки.
• ніжність — Абстр. ім. до ні́жний 1 — 4.
• ніздрюватість — Властивість за знач. ніздрюва́тий.
• нікелін — Червоний нікелевий колчедан — мінерал класу сульфідів.
• нікель — Сріблясто-білий тугоплавкий метал, стійкий щодо дії води та повітря.
• нікелювання — Дія за знач. нікелюва́ти.
• нікольство — Брак вільного часу.
• нікотин — Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні.
• нікотинамід — вітамін групи В.
• нікчемник — Те саме, що нікче́ма.
• нікчемниця — Жін. до нікче́мник.
• нікчемність — Абстр. ім. до нікче́мний.
• нікчемство — Те саме, що нікче́мність.
• німб — Сяйво, намальоване у формі круга навколо голови або над головою (на іконах, картинах релігійного змісту та ін.), як…
• німота — Те асме, що ні́мці.
• німотність — Властивість за знач. німо́тний.
• німтура — Про німу людину або таку, що ще не навчилася говорити.
• німфа — У грецькій міфології — божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи.
• німчак — Німа людина.
• німчин — Те саме, що ні́мець.
• німчура — Те саме, що ні́мець.
• ніобій — Блискучий пластичний метал сіро-білого кольору, який використовують в електротехніці.
• ніобіт — мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного або бурувато-чорного кольору. Руда ніобію.
• ніпель — Металева трубка з нарізкою на кінцях для герметичного з’єднання трубопроводів, шлангів і т. ін.
• нірвана — За містичними уявленнями буддистів — блаженний стан спокою "людської душі", що досягається шляхом повного відмовлення…
• ніс — Орган нюху у вигляді виступу над ротом з дихальними шляхами на обличчі людини, морді тварини.
• нісенітниця — Щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця.
• нісенітність — Абстр. ім. до нісені́тний.
• ністагм — мимовільні швидкі рухи очних яблук у людини й тварин. Н. може бути фізіологічним
• нітинол — жаростійкий нікелево-титановий сплав.
• нітон — Те саме, що радо́н.
• нітрагін — Бактеріальне добриво, виготовлене з культури бульбочкових бактерій.
• нітрагінізація — Обробка насіння бобових культур нітрагіном перед сівбою.
• нітрат — Сіль азотної кислоти.
• нітрація — Те саме, що нітрува́ння.
• нітрид — Сполука азоту з металом або металоїдом, що відзначається стійкістю при високій температурі.
• нітрит — Сіль азотистої кислоти.
• нітрифікація — Біохімічний процес окислення аміаку та амонійних солей у солі азотної кислоти.
• нітробензол — Масляниста отруйна малорозчинна у воді рідина жовтуватого кольору з запахом гіркого мигдалю, яку використовують в…
• нітроген — латинська назва азоту, символ N, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю
• нітрогліцерин — Масляниста отруйна нерозчинна у воді безбарвна рідина, яку використовують при виробництві вибухових речовин і в…
• нітролак — Колоїдний розчин нітроцелюлози в органічних розчинниках.
• нітрометр — прилад, яким визначають вміст азоту в його сполуках з киснем (оксидах).
• нітрон — Міцне термотривке подібне до шерсті синтетичне волокно, що застосовується для виготовлення різних технічних виробів і…
• нітрофоска — Складне мінеральне добриво, що містить азот, фосфорну кислоту і окис калію.
• нітроцелюлоза — Суміш складних азотнокислих ефірів целюлози.
• нітроцементація — те саме, що й ціанування.
• нітрування — Хімічна реакція заміщення атомів водню нітрогрупою в органічній сполуці.
• ніхром — Сплав нікелю, заліза і хрому, що відзначається великим електричним опором та високою жаростійкістю, який…
• ніцшеанство — вчення німецького філософа-ідеаліста Ф.Ніцше та його послідовників, що проповідує крайній індивідуалізм, культ…
• ніч — Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку.
• нічия — Завершення спортивної гри без переможця з однаковим рахунком.
• нічліг — Зупинка де-небудь на ніч, щоб поспати, відпочити.
• нічліжанин — Той, хто залишився десь на нічліг (перев. у полі, на пасовищі і т. ін.).
• нічліжанка — Жін. до нічліжа́нин.
• нічліжка — Приміщення для нічлігу.
• нічліжник — Те саме, що нічліжа́нин.
• нічник — Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч.
• нічниці — Відсутність сну; безсоння.
• нічниця — Назва родини нічних метеликів з темним забарвленням, гусениці яких є шкідниками сільськогосподарських культур.
• ніша — Западина або виступ у стіні.
• ніяковість — Властивість за знач. ні́я́ковий.
• нобелій — штучний радіоактивний хімічний елемент, символ No, ат. н. 102; належить до актиноїдів.
• нобілітація — Надання дворянського титулу, введення в дворянство.
• нобілітет — У Стародавньому Римі — привілейована замкнута правляча верхівка рабовласницького класу, представники якої займали всі…
• новак — Людина, яка недавно вступила куди-небудь, поселилась десь і т. ін.
• новатор — Той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності.
• новаторка — Жін. до нова́тор.
• новаторство — Усе нове, прогресивне, що запроваджується в якій-небудь галузі людської діяльності.
• новація — В юриспруденції — припинення зобов’язання за згодою сторін через заміну його новим.
• новачка — Жін. до нова́к і новачо́к.
• новачок — Те саме, що нова́к.
• новела — Невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.
• новелета — невелика музична п'єса ліро-епічного, іноді драматичного характеру. Назва запозичена з художньої літератури.
• новеліст — Письменник, що пише новели.
• новелістика — Вид літератури, що охоплює новели; сукупність новел.
• новизна — Властивість і якість за знач. нови́й.
• новина — Щойно або недавно одержане повідомлення, звістка і т. ін. про кого-, що-небудь.
• новинка — Те саме, що новина́ 1.
• новобранець — Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу.
• новобудівля — Те саме, що новобудо́ва 2.
• новобудівництво — Те саме, що новобудо́ва 1.
• новобудова — Будівництво нових будинків, промислових підприємств, цілих поселень і т. ін.
• нововведення — Те нове, яке недавно або тільки що ввели.
• нововірець — послідовник нового вчення, нової віри
• нововірство — нове вчення, дотримання нових догм
• новоженець — Той, хто недавно або тільки що одружився.
• новозеландець — мешканець чи уродженець Нової Зеландії
• новокаїн — Препарат, який застосовується як знеболюючий засіб (у хірургічній практиці) та для новокаїнових блокад (у лікувальній…
• новомова — мова, характерної для ранньорадянського простору
• новоріччя — День або перші дні Нового року.
• новосел — Людина, що недавно поселилася де-небудь; новий поселенець.
• новоселець — Те саме, що новосе́л.
• новоселиця — людина, що недавно поселилася де-небудь; новий поселенець
• новоселище — назва кількох населених пунктів в Україні
• новосілля — Місце чи будинок, куди недавно хто-небудь переселився або збирається переселитися; нове житло.
• новотвір — Форма, елемент, слово і т. ін., що утворилися заново.
• новоутворення — Те саме, що новотві́р.
• нога — Одна з двох нижніх кінцівок людини.
• ногавиця — Холоша.
• ножака — Збільш. до ніж¹.
• ножиці — Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з’єднаних ножів з ручками у вигляді кілець.
• ножище — Збільш, до нога́ 1.
• ножівка — Невелика ручна пилка з однією ручкою.
• нозематоз — Хвороба в комах і риб, збудниками якої є мікроспоридії.
• нозографія — описання захворювання.
• нозологія — Учення про хвороби, їх класифікацію й номенклатуру, про діагноз, етіологію, патогенез, загальні принципи лікування та…
• нокання — Дія за знач. но́кати.
• нокаут — Стан боксера під час бою, коли він після удару супротивника падає, протягом 10 секунд не може звестися на ноги, щоб…
• нокдаун — Стан боксера під час бою, коли він від удару супротивника втрачає координацію рухів і орієнтацію, але за 10 секунд…
• ноктюрн — Одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру.
• номадизм — тенденція часто змінювати місце проживання
• номенклатура — Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання.
• номер — Порядкове число предмета серед інших однорідних.
• номінал — Вартість, що вказується на грошових знаках, акціях та облігаціях.
• номіналізм — Напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні…
• номіналіст — Прихильник, послідовник номіналізму.
• номінант — особа , що номінується на щось
• номінатив — Називний відмінок.
• номінація — Те саме, що назива́ння.
• номогенез — ідеалістична анти-дарвіністська теорія історичного розвитку живої природи; заперечує роль природного добору у…
• номограма — Спеціальне креслення, яким зображається функціональна залежність між величинами.
• номографія — Розділ математики, що вивчає теорію і способи побудови номограм.
• нона — Дев’ятий ступінь у гамі.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.