Слова на літеру Б

• безцеремонність — Абстр. ім. до безцеремо́нний.
• безцільність — Абстр. ім. до безці́льний.
• безцінок — За безцінок — те саме, що За безцінь (див. безцінь).
• безчесність — Абстр. ім. до безче́сний.
• безчестя — Те, що завдає неслави; ганьба.
• безчинність — Стан за знач. безчи́нний.
• безшабашність — Властивість за знач. безшаба́шний.
• безшлюбність — Стан за знач. безшлю́бний.
• безшлюбʼя — Те саме, що безшлю́бність.
• безштанько — Той, хто ходить без штанів (про маленьких хлопчаків).
• безшумність — Абстр. ім. до безшу́мний.
• безщасниця — Нещасна, безталанна жінка; нещасливиця.
• безщастя — Відсутність щастя: нещастя, безталання, бездолля.
• бей — У султанській Туреччині та в давні часи у татар — титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників.
• бейдевінд — курс судна при зустрічно-боковому вітрі.
• бейдж — елемент уніформи, амуніції, у вигляді значка, наклейки, картки, призначений для надання інформації про його носія.…
• бейджик — Невелика табличка з іменем та посадою, яку носять на одязі.
• бейніт — структурна складова сталі, що утворюється внаслідок проміжного перетворення аустеніта.
• бейсбол — Командна спортивна гра з м’ячем і кийком, схожа на гилку.
• бейсболіст — Гравець у бейсбол.
• бейсболістка — Жін. до бейсболі́ст.
• бек — У Закавказзі і в Середній Азії — титул людей знатного походження, князів або начальників невеликих племен, урядових…
• бекання — Дія за знач. бе́кати і звуки, утворювані цією дією.
• бекар — Нотний знак, що скасовує бемоль або дієз, відновлюючи основне звучання ноти.
• бекас — Невеликий болотяний птах з довгим прямим дзьобом.
• бекет — Військова сторожа, пікет.
• бекеша — Чоловічий верхній теплий одяг старовинного крою з брижами в стані.
• бекманія — рід багаторічних трав'янистих рослин родини злакових. Поширені в Північній Америці, Європі й Азії. Кормова рослина.
• бекмес — Згущений сік солодких фруктів або овочів; штучний мед.
• бекон — Малосольна свинина з туш особливим способом відгодованих молодих свиней.
• бекрос — схрещування гібрида першого покоління з однією з вихідних батьківських форм.
• бекхенд — при грі в теніс - удар зліва.
• беладона — Дуже отруйна, але лікарська рослина родини пасльонових.
• белалгін — лікарський протиспазматичний, знеболюючий та протикислотний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
• белатамінал — лікарський препарат, застосовуваний при підвищеній дратівливості, клімактеричних неврозах, безсонні.
• белебень — Високе відкрите місце; гора, шпиль.
• белетризація — Дія за знач. белетризува́ти.
• белетрист — Автор прозових художніх творів.
• белетристика — Художня література, переважно романи, повісті та оповідання.
• бельбас — Вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок; ледар, вайло.
• бельбахи — Внутрішні органи; тельбухи.
• бельведер — Башта на якомусь будинку або альтанка на високому місці, звідки можна оглядати краєвид.
• бельетаж — Кращий, звичайно другий поверх житлового будинку.
• бельканто — бель канто; стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. Характеризується вільним володінням всіма…
• белькотання — Дія за знач. белькота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• белькотіння — і звуки, утворювані цією дією
• белькотун — Той, хто багато говорить, белькотить.
• бельтинг — міцна технічна тканина полотняного переплетення з дуже крученої пряжі. Використовують для виготовлення пасів…
• беміт — Легкий покрівельний матеріал, що виготовляється з паперу.
• бемкання — Дія за знач. бе́мкати і звуки, утворювані цієї дією.
• бемоль — Знак зниження ноти на півтону.
• бенд — Музичний колектив, переважно джазовий або рок-гурт.
• бенедиктин — Сорт французького лікеру, що виготовляється з спирту та різних рослин і ефірної олії.
• бенеря — Лайливе слово, що вживається у значенні, близькому до нечиста сила, нечистий, біс.
• бенефіс — Вистава в дореволюційному театрі на користь одного з її учасників.
• бенефіціант — Особа, на користь якої давався бенефіс.
• бенефіціантка — Жін. до бенефіціа́нт.
• бенефіціар — особа, якій призначений платіж; одержувач грошей.
• бенефіція — Земля, надана в користування (звичайно довічно) або подарована королем за службу.
• бензальдегід — органічна сполука, безбарвна масляниста рідина з запахом гіркого мигдалю.
• бензидин — органічна сполука, безбарвні блискучі кристали, що темніють на світлі й повітрі. Напівпродукт для одержання барвників.
• бензилпеніцилін — антибіотик.
• бензилхлорид — органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом.
• бензин — Безбарвна горюча рідина з характерним запахом, яку добувають з нафти.
• бензинка — Невеликий нагрівальний прилад, у якому як пальне використовується бензин.
• бензобак — Бак для бензину.
• бензовоз — Спеціально обладнана машина для перевезення бензину.
• бензоколонка — Установка для продажу рідкого пального і заправлення автомашин.
• бензол — Безбарвна горюча рідина із своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам’яного вугілля або з нафти.
• бензолон — волокно, виготовлене на основі полівінілового спирту-поліакрилнітрилу.
• бензонафтол — органічна сполука, білий, кристалічний порошок. Лікарський препарат, який застосовують як дезинфікуючий засіб при…
• бензопірен — Шкідлива хімічна сполука, що утворюється під час згоряння органічних речовин.
• бензопровід — Трубка в автомашині, через яку бензин надходить до карбюратора.
• бенкет — Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.
• бенкетар — Учасник бенкету; любитель бенкетів.
• бенкетник — Те саме, що бенкета́р.
• бенкетування — Дія за знач. бенкетува́ти.
• бенталь — дно та придонний шар води, заселені організмами.
• бентега — Стан сильного душевного хвилювання, тривоги чи занепокоєння.
• бентеження — Дія за знач. бенте́жити і стан за знач. бенте́житися.
• бентежність — Абстр. ім. до бенте́жний.
• бентлі — Британська марка розкішних і дуже дорогих автомобілів.
• бентоніт — Різновид вибілювальних глин, що утворюється в процесі вивітрювання вулканічних туфів і попелу.
• бентос — сукупність організмів, що населяють дно водойм.
• бенуар — Нижній ярус лож за партером у театрі.
• берберин — алкалоїд, що міститься в листях барбарису та деяких інших рослин. Сульфат Б. використовують у медицині як жовчогінний…
• бервення — Колоди, багато колод.
• бервено — Колода.
• бергамот — Сорт гібридного дерева — груші.
• берданка — Однозарядна рушниця зразка 1870 р.
• бердиш — Старовинна зброя — сокира з лезом видовжено-півкруглої форми, насаджена на довгий держак.
• бердник — Майстер, який робить берда.
• бердо — Деталь ткацького верстата, що нагадує гребінь у рамці.
• берег — Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін.
• берегиня — Русалка.
• береговина — Прибережні простори.
• бережина — Узбережжя, берег.
• бережіння — Дія за знач. берегти́ і берегти́ся.
• бережність — Абстр. ім. до бе́режний; дбайливість.
• бережняк — Прибережна рослинність.
• бережок — Зменш. до бе́рег.
• береза — Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцевидним листям.
• березень — Третій календарний місяць року.
• березина — Березове дерево; береза (в 1 знач.).
• березівка — Горілка, настояна на молодих беревових листочках або бруньках.
• березник — Те саме, що березня́к.
• березняк — Березовий гай, ліс.
• берейтор — Людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди.
• берека — Листяне дерево, що використовується в захисних лісонасадженнях.
• берест — Листяне, дерево з коричнево-сірою корою і овальними, на кінці загостреними листками, яке використовують для живоплотів…
• берестина — Берестове дерево; берест.
• берестянка — Гриб, який росте на пеньках береста ( див. бе́рест¹).
• берет — Жіночий або чоловічий головний убір з м’якої тканини (або плетений) без окола і козирка.
• берил — Мінерал, прозорі різновиди якого, забарвлені домішкіми в різні кольори, є дорогоцінними каменями.
• берилізація — насичення берилієм поверхневого шару виробів із сталі та інших сплавів, для підвищення їхньої твердості і жаростійкості.
• берилій — Хімічний елемент — дуже легкий, твердий метал сріблястого кольору.
• берклій — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент сімейства актиноїдів, символ Вк, ат. н. 97. Від назви м. Берклі…
• беркут — Великий хижий птах з породи орлів, який має темно-буре оперення.
• беркшир — Англійська порода скороспілих свиней.
• берлин — Карета.
• берло — Палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади.
• берма — Горизонтальна ділянка для укріплення схилів.
• бернардин — Член католицького чернечого ордену.
• берсальєр — солдат добірних піхотних частин італійської армії, згодом - самокатних і мотоциклетних частин.
• бертрандит — мінерал класу силікатів, продукт руйнування берилу. Руда берилію.
• берці — Високі військові черевики на шнурівці для захисту гомілкостопа.
• бесалол — лікарський препарат.
• бесемер — Апарат (конвертор), у якому виплавляють сталь.
• бесемерівець — Робітник сталеплавильного виробництва; сталевар.
• бесемерування — Дія за знач. бесемерува́ти.
• бесіда — Розмова з ким-небудь.
• бесідка — Легка крита будівля в саду або парку і т. ін. для відпочинку і захисту від сонця, дощу; альтанка.
• бесідник — Учасник бесіди (в 1 знач.); співрозмовник.
• бесідниця — Жін. до бе́сі́дник 1.
• бескиддя — Те саме, що беске́ття.
• бестіарій — Звірослов.
• бестія — Дикий звір.
• бестселер — У ряді зарубіжних країн — книга на офіційні й сенсаційні теми, видана великим тиражем.
• бета — друга літера грецького алфавіту.
• бетаїн — органічна азотиста сполука, безбарвна кристалічна речовина, що міститься в цукровому буряку та багатьох інших рослинах.
• бетатрон — Циклічний індукційний прискорювач електронів до енергій у кілька сотень мільйонів електрон-вольтів; застосовують у…
• бетель — Кущова рослина родини перцевих, яку культивують у тропічній Азії заради пряного листя.
• бетон — Будівельний матеріал, виготовлений з суміші твердих матеріалів (гравію, піску, щебеню, глини і т. ін.) і цементу або…
• бетоніт — Штучний камінь, зроблений з бетону.
• бетонка — Злітно-посадочна смуга аеродрому або дорога, покрита бетоном чи викладена бетонними плитами.
• бетонник — Те саме, що бетоня́р.
• бетонниця — Жін. до бето́нник.
• бетонозмішувач — Те саме, що бетономіша́лка.
• бетономішалка — Машина для механічного перемішування суміші, з якої виробляють бетон.
• бетонопідіймач — Пристрій, машина для автоматичного подавання бетону вгору.
• бетоноукладач — Машина для рівномірного розподілення і розрівнювання бетонної суміші при формуванні залізобетонних виробів та…
• бетонувальник — Те саме, що бетоня́р.
• бетонувальниця — Жін. до бетонува́льник.
• бетонування — Дія за знач. бетонува́ти.
• бетоняр — Майстер, що здійснює бетонування.
• бетонярка — Жін. до бетоня́р.
• бецман — Про велику, але неповоротку і ледачу людину; здоровило, вайло, ледащо.
• бецманка — Жін. до бе́цма́н.
• бешамель — приправа, соус з яєць, молока, борошна для м'ясних і рибних страв.
• бешиха — Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа.
• бешкет — Грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча.
• бешкетник — Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету.
• бешкетництво — Вчинки, поведінка бешкетника.
• бешкетниця — Жін. до бешке́тник.
• бешкетування — Дія за знач. бешкетува́ти.
• бешмет — Верхній чоловічий одяг у татар і кавказьких народностей; півкаптан, схожий на чумарку.
• бʼєф — Ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).
• бик — Велика свійська рогата тварина; самець корови.
• билина — Стебло трав’янистої рослини.
• билиця — Те, що було в дійсності; бувальщина.
• билля — Збірн. до били́на¹; трава.
• било — Підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби.
• бинда — Стрічка.
• биндюг — Кінь-ломовик.
• биндюжник — Візник-вантажник, що перевозить вантажі на биндюгах.
• бинт — Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев’язування ран і т. ін.
• бинтування — Дія за знач. бинтува́ти.
• бирка — Однорічна вівця; ярка.
• бирючина — Чагарникова рослина, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди.
• бистрень — Бистрінь.
• бистрина — Швидка течія, а також місце, де найшвидше тече вода в річці.
• бистрінь — Те саме, що бистрина́.
• бистроплинність — Абстр. ім. до бистропли́нний.
• бистроумність — Властивість за знач. бистроу́мний.
• бистря — Швидка течія; бистрина.
• бистрянка — Швидкоплинна, бистровода й глибока річка.
• битва — Бій між ворожими арміями, військовими з’єднаннями і т. ін.
• бительниця — Те саме, що бите́льня.
• бительня — Станок для первинної обробки льону, конопель.
• битка — Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до тернищ, але з ширшою щілиною для…
• биття — Дія за знач. би́ти 1, 2, 5, 7, 9.
• битюг — Порода великих дужих робочих коней; кінь такої породи.
• биця — Корова, бик, теля та інша рогата худоба.
• бич — Довгий батіг; канчук, нагайка.
• бичисько — Збільш. до бич 1.
• бичова — Линва, на якій тягнуть уздовж берега судно.
• бичування — Дія за знач. бичува́ти¹
• бишак — Сорт великих астраханських оселедців.
• бияк — Те саме, що бич 4.
• біакс — феритовий елемент. Використовувався у деяких запам'ятовувальних пристроях обчислювальних машин.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.