Рідковживані українські слова та їх значення: 30 слів

Значення слів українською найлегше запамʼятати не зі словникової статті, а з живого прикладу. Ми зібрали 30 рідковживаних українських слів, які трапляються нечасто: більшість людей їх чула, але не кожен упевнено скаже, що вони означають. До кожного — коротке пояснення своїми словами і речення, у якому слово звучить природно.

Що таке рідковживані українські слова

Рідковживані слова — це справжні, словникові слова, які рідко трапляються в текстах і розмовах: назви речей старого побуту, слова про природу, розмовні характеристики людей, слова з давньою історією. У кожного з них є тлумачення в академічному Словнику української мови (СУМ).

Як ми відбирали слова для підбірки:

• усі 30 — іменники зі словника Буквіка з перевіреним тлумаченням;
• за частотністю вони помітно рідші за буденні слова, але не зовсім забуті;
• без лайливих і образливих слів;
• пояснення написані своїми словами, а не переписані зі словника.

Що таке лексичне значення слова

Коли ми пояснюємо, що означає слово, ми розкриваємо його лексичне значення — тобто зміст: який предмет, дію, ознаку чи явище воно називає. Саме лексичні значення описують тлумачні словники.

Варто розрізняти кілька понять, про які часто питають на уроках мови:

• Лексичне й граматичне значення. Лексичне виражає основа слова — частина без закінчення. Граматичне — рід, число, відмінок — виражає переважно закінчення. У «байраки» і «байраком» лексичне значення однакове, граматичне — різне.
• Однозначні й багатозначні слова. Однозначних слів найбільше серед термінів — як-от «гіпотенуза». А «толока» з нашої підбірки багатозначна: це і пасовище, і спільна безплатна робота.
• Пряме й переносне значення. «Золотий перстень» — пряме значення, «золоті руки» — переносне, за схожістю.

У підбірці нижче для кожного слова — коротке пояснення лексичного значення своїми словами та приклад.

Природа й погода

1. Байрак

Ліс, що росте в яру чи балці, — або сам яр, густо зарослий деревами й кущами. Слово типове для степової України, де ліс ховається саме в улоговинах.

Приклад: «За селом починається байрак, і навесні там аж дзвенить від соловʼїв».

2. Плесо

Широка ділянка річки зі спокійною, майже нерухомою водою — між двома перекатами чи закрутами. Так само кажуть і про рівну гладінь озера.

Приклад: «Нижче від броду річка розливається в тихе плесо, де рибалки сидять до смерку».

3. Левада

Ділянка землі біля садиби, часто ближче до річки: тут косять траву, садять город, ростуть верби й фруктові дерева.

Приклад: «Діти гнали гусей через леваду до ставка».

4. Паморозь

Пухнастий білий наліт на гілках, дротах і парканах, що наростає в туманний морозний день. Схожий на іній, але зʼявляється з туману, тож дерева після нього стоять ніби в білому пірʼї.

Приклад: «Уранці вся вулиця стояла в паморозі, ніби хтось обсипав липи цукром».

5. Мряка

Дуже дрібний густий дощ, краплі якого ніби висять у повітрі. Парасолька від мряки майже не рятує: вона огортає з усіх боків.

Приклад: «Над полем стояла мряка, і за пів години прогулянки куртка змокла наскрізь».

6. Шуга

Пухкий дрібний лід, що пливе річкою сірою кашею — перед тим як вона замерзне або коли навесні скресає крига.

Приклад: «Перед льодоставом річкою вже пливла шуга, і човни стояли на березі».

Хата й піч

7. Покуття

Кут у традиційній українській хаті навскіс від печі — найпочесніше місце. Тут висіли ікони, прикрашені рушниками, стояв стіл, сюди садовили найдорожчих гостей.

Приклад: «Хрещеного посадили на покутті, під образами».

8. Сволок

Масивна поперечна балка, на якій тримається стеля хати. На сволоку часто вирізали рік будівництва, хрести чи імена господарів.

Приклад: «На сволоку ще й досі видно вирізаний дідом рік — 1956-й».

9. Мисник

Полиця або невелика відкрита шафка для посуду: мисок, горщиків, глечиків. Назва, як неважко здогадатися, — від «миски».

Приклад: «Бабуся перемила миски й рядочком поставила їх на мисник».

10. Призьба

Невисокий земляний вал уздовж стін хати знадвору. Він захищав низ стін від холоду й вологи, а заразом правив за лавку — на призьбі вечорами сиділи й розмовляли.

Приклад: «Увечері сусідки посідали на призьбі й до темряви точили ляси».

11. Рогач

Довгий деревʼяний держак із металевою «рогаткою» на кінці: ним ставили горщики в піч і діставали їх звідти.

Приклад: «Мама підхопила рогачем горщик із кашею й витягла його з печі».

12. Черінь

Дно печі — рівна площина, де горять дрова, а потім печеться хліб і томляться страви. Хліб «на черені» печуть без форми, просто на розпеченій поверхні.

Приклад: «Коли дрова прогоріли, бабуся вигорнула жар і посадила паляниці просто на черінь».

Люди й характери

13. Пройдисвіт

Хитра, спритна людина, яка пролізе будь-куди й завжди шукає власної вигоди — часто нечесним шляхом.

Приклад: «Пройдисвіт узяв завдаток за ремонт даху — і більше його ніхто не бачив».

14. Баламут

Той, хто вносить у компанію неспокій: підбурює інших, каламутить воду, зриває спокійний перебіг подій.

Приклад: «У кожному класі є свій баламут: досить йому шепнути слово — і вчительку вже ніхто не слухає».

15. Зайда

Нетутешня людина, яка прийшла звідкілясь і осіла серед «своїх». Слово звучить із холодком: так кажуть про чужака.

Приклад: «Для старожилів він ще довго лишався зайдою, хоч прожив у селі десять років».

16. Штукар

Той, хто вміє все зробити спритно й майстерно, — або той, хто горазд утнути якусь «штуку». Звучить зі схваленням і легкою усмішкою.

Приклад: «Наш сусід — справжній штукар: зі старої пральки зробив гончарний круг».

17. Жевжик

Вертлява, легковажна людина, що любить похизуватися й покрасуватися. Близькі за змістом слова — франт і фертик.

Приклад: «Якийсь жевжик у лакованих черевиках увесь вечір крутився біля дзеркала».

18. Тюхтій

Повільна, неповоротка, незграбна людина, яка все робить так, ніби має в запасі ще одне життя.

Приклад: «Не будь тюхтієм, бо автобус поїде без нас!»

Балачки, галас і настрій

19. Ляси

Пусті, нікчемні балачки. Окремо це слово майже не вживається — живе у звороті «точити ляси», тобто довго й без жодної користі теревенити.

Приклад: «Замість працювати, вони пів дня точили ляси біля кавоварки».

20. Веремія

Крик, галас і метушня водночас — коли всі бігають, кричать і ніхто нічого не розуміє.

Приклад: «Коли в клас залетів горобець, зчинилася така веремія, що урок довелося перервати».

21. Рейвах

Безладна біганина й метушня. Якщо веремія — це передусім галас, то рейвах — передусім рух.

Приклад: «Перед приїздом гостей у квартирі стояв рейвах: хтось шукав скатертину, хтось — ключі від балкона».

22. Курйоз

Дивний, кумедний або безглуздий випадок, над яким згодом сміються.

Приклад: «На весіллі стався курйоз: на торті написали імʼя зовсім іншої нареченої».

23. Сполох

Тривога й переполох, що охопили багатьох одразу. «Бити на сполох» колись означало дзвонити в дзвін, скликаючи людей на біду, а тепер — гучно попереджати про небезпеку.

Приклад: «Звістка про повінь наробила в селі сполоху».

24. Нехіть

Небажання щось робити, внутрішній опір — коли до справи «душа не лежить».

Приклад: «Після відпустки він сідав за звіти з такою нехіттю, ніби йшов на іспит».

Слова з несподіваним значенням

Шість слів, які начебто знають усі, — але словник має для них сюрприз.

Слово	Як його зазвичай розуміють	Що ще (або спершу) означає
катавасія	плутанина, безлад	церковний спів двох хорів
шарварок	галас, метушня	примусова робота на пана
вертеп	різдвяна вистава	печера
толока	спільна робота	поле під паром, пасовище
нишпорка	той, хто нишпорить	схованка
бедлам	хаос	назва лондонської лікарні

25. Катавасія

У православній службі — спів, коли обидва хори сходять зі своїх місць на середину храму й співають разом. Слово грецьке й означає «сходження». Розмовне значення — плутанина, безладна метушня — зʼявилося пізніше.

Приклад: «З переїздом почалася така катавасія, що ми два дні шукали чайник».

26. Шарварок

Історично — примусова робота на пана понад звичайну панщину: лагодити шляхи, мости, греблі. Слово прийшло з німецької через польську. Тепер шарварком частіше називають галас і метушню.

Приклад: «Через дрібну суперечку в черзі зчинився такий шарварок, що прибігла охорона».

27. Вертеп

Найперше значення — печера. За християнською традицією саме в печері народився Христос, тож вертепом стали називати різдвяний ляльковий театр у скриньці й колядницьку виставу. А ще — кубло, де збираються злодії й гультяї: вираз «вертеп розбійників» прийшов із церковнословʼянського Євангелія.

Приклад: «Школярі показали вертеп, і після вистави вся зала колядувала разом із ними».

28. Толока

Поле, залишене під пар, на якому пасли худобу. І друге, добре відоме значення — спільна безплатна праця всім селом на допомогу комусь, після якої господар частував помічників. Сьогодні толокою називають і суботник.

Приклад: «У суботу вся вулиця вийшла на толоку — прибирати сквер біля школи».

29. Нишпорка

Зазвичай так кажуть про людину, що всюди нишпорить. Але словник знає й інше значення — схованка: потаємне місце, де можна щось сховати або заховатися самому.

Приклад: «Під сходами в дідовій хаті була нишпорка, де він ховав цукерки від онуків».

30. Бедлам

Цілковитий хаос і безладдя. Слово походить від старовинної лондонської лікарні для душевнохворих, яку в народі звали Bedlam.

Приклад: «Після дитячого дня народження в кімнаті був справжній бедлам».

Як перевірити, чи знаєш значення слів українською

Прочитати 30 слів — пів справи. Щоб вони залишилися в памʼяті, корисно впізнати їх ще раз — серед схожих варіантів. Саме так працює Тлумач, щоденна вікторина Буквіка на знання слів:

• щодня 7 карток із рідкісними, але справжніми словами;
• до кожного слова — 4 тлумачення, правильне лише одне, а неправильні — це тлумачення інших, близьких за змістом слів;
• четверта картка обернена: за тлумаченням треба впізнати слово;
• перемога — від 4 правильних відповідей із 7; за кожну — 100 очок, за всі сім — ще 50 бонусу;
• наприкінці відкривається «Словничок дня» з усіма сімома словами.

Тлумачення слів у грі — зі Словника української мови (СУМ-11) та Вікісловника. Детальні правила — на сторінці «Як грати у Тлумач», а якщо сім слів на день замало, є режим тренування.

Знання значень знадобиться і в інших іграх: у «Словах зі слова» після фінішу відкривається список усіх слів дня з тлумаченнями, тож нові слова з гри легко перевірити. А ще більше слів із характером — у підбірці «Цікаві українські слова, які важко перекласти».

Ще більше слів із характером — у підбірці «Українські слова, які мало хто знає», а про слова, що вийшли з ужитку, — у статті «Застарілі слова: що це, приклади й значення».

Скільки з цих 30 слів тобі вже були знайомі? Перевір себе в сьогоднішньому Тлумачі — і поділися результатом із друзями.

Часті питання

+Де дізнатися значення слів українською?

Найповніше джерело — академічний Словник української мови (СУМ-11, 11 томів), він є у відкритому доступі онлайн. Сучасні слова добре описує Вікісловник. А запамʼятовувати значення зручно в грі: Тлумач у Буквіку щодня дає 7 рідкісних слів із тлумаченнями з цих словників.

+Що таке рідковживані слова?

Це справжні літературні слова, які рідко трапляються в текстах і мовленні: назви речей старого побуту (рогач, черінь), явищ природи (шуга, паморозь), розмовні характеристики людей (тюхтій, жевжик). Це не помилки й не вигадки, і більшість із них можна сміливо вживати й сьогодні.

+Що таке лексичне значення слова?

Лексичне значення — це зміст слова: який предмет, дію, ознаку чи явище воно називає. Наприклад, лексичне значення слова «плесо» — спокійна, рівна поверхня води. Його описують тлумачні словники. А граматичне значення — це рід, число, відмінок, які в слові виражає закінчення.

+Чим пряме значення слова відрізняється від переносного?

Пряме значення — основне, яке не залежить від контексту: «золотий перстень» — зроблений із золота. Переносне виникає за схожістю й залежить від контексту: «золоті руки» — вправні, «золоте серце» — добре. Багатозначні слова мають і те, і те.

+Чим тлумачення слова відрізняється від перекладу?

Переклад дає відповідник іншою мовою, а тлумачення пояснює значення тією самою мовою: що це за предмет, дія чи явище і чим воно відрізняється від схожих. Саме тлумачення слів збирають тлумачні словники, як-от СУМ.

+Що означає слово «катавасія»?

Первісно — церковний спів, коли обидва хори сходяться на середину храму й співають разом; з грецької слово перекладається як «сходження». У розмовній мові катавасія — плутанина, безладна метушня: «з переїздом почалася справжня катавасія».

+Як поповнити словниковий запас української?

Найкраще працюють маленькі, але щоденні порції: кілька нових слів на день і власне речення з кожним. Тлумач у Буквіку дає 7 слів щодня, а наприкінці гри відкриває «Словничок дня» з усіма значеннями, тож нові слова встигають закріпитися.