Українські слова, які мало хто знає: 40 колоритних слів

Українські слова, які мало хто знає, — не вигадки. Це справжні словникові слова, які просто рідко трапляються в текстах: «вайло», «теревені», «легіт», «філіжанка», «оборіг». Деякі з них, як-от «пательня» чи «кептар», живуть передусім у західних регіонах, інші знайомі здебільшого з книжок. Ми зібрали 40 таких слів — колоритних, милозвучних і смішних — і до кожного дали коротке пояснення та приклад, як його вжити.

Як ми відбирали слова

• усі 40 є в словнику Буквіка, а їхні значення звірені з тлумачними словниками;
• жодного лайливого чи образливого слова;
• лише слова, яких немає в наших попередніх добірках про рідковживані слова та про слова, які важко перекласти;
• пояснення — своїми словами, коротко.

Слова розкладено на пʼять груп: кумедні слова про людей, слова про безлад і клопоти, милозвучні слова, колоритні слова з хати й господи та кілька слів із Карпат.

Смішні й кумедні слова про людей

Найбільше колоритних слів українська має для характерів. Ці звучать радше жартівливо, ніж образливо, тож ними можна по-дружньому підколоти, а не образити.

1. Вайло — неповоротка, незграбна людина. «Не будь вайлом, допоможи винести стіл».
2. Телепень — нетямущий, вайлуватий чоловік. «Цей телепень знову забув ключі в дверях».
3. Забрьоха — той, хто добряче забруднився, замазура. «Після футболу в калюжах малий прийшов справжньою забрьохою».
4. Ґава — птах із чорно-сірим пірʼям, а ще неуважна, роззявкувата людина. Звідси вираз «ловити ґав» — гаяти час і проґавити щось важливе.
5. Вертихвіст — несерйозна, легковажна людина, вітрогін. «Він вертихвіст: сьогодні одне каже, завтра інше».
6. Лепетуха — та, що багато лепече, говоруха. «Наша лепетуха за обідом розповіла всі шкільні новини».
7. Халамидник — босяк, обідранець. «Ходить, як халамидник, хоч гроші на нову куртку має».
8. Пройда — хитра, пролазлива людина, що скрізь шукає вигоди. «Той пройда й тут знайшов, як пролізти без черги».
9. Шибайголова — смілива, відчайдушна людина, що нічого не боїться. «Хлопець був шибайголовою й першим стрибав з кручі в річку».

Безлад, клопоти й балачки

Слова про метушню, непотріб і пусті розмови — ідеальні, щоб емоційно описати день, коли все пішло не так.

10. Гармидер — безладний галас і метушня. «На перерві в класі стояв такий гармидер, що дзвоника не почули».
11. Халепа — несподівана прикра пригода, біда. «Вскочити в халепу» — опинитися в неприємній ситуації.
12. Морока — клопіт, тяганина. «З цими довідками стільки мороки!»
13. Теревені — пусті балачки, нісенітниці. «Годі теревені правити, берімося до роботи».
14. Колотнеча — безладний рух, гомін, сумʼяття. «На вокзалі перед святами — колотнеча».
15. Абищиця — дрібниця, річ чи справа без жодної цінності. «Не сваріться через абищицю».
16. Мотлох — старі непотрібні речі, ганчірʼя. «Горище забите мотлохом ще з дідових часів».
17. Манаття — пожитки, особисті речі. «Збирай своє манаття, ми переїжджаємо».
18. Дрантя — старий, зношений і подертий одяг. «Викинь це дрантя, купимо нову сорочку».

Милозвучні українські слова

Мʼякі, співучі слова про природу, вечір і затишок. Саме такі найчастіше згадують, коли говорять про милозвучність української.

19. Легіт — легенький приємний вітерець. «Увечері з річки потягнуло легітом».
20. Мжичка — дуже дрібний густий дощ, що ніби висить у повітрі. «Цілий день сіяла мжичка».
21. Надвечірʼя — час перед вечором. «Надвечірʼя — найкращий час для прогулянки в парку».
22. Мерехтіння — нерівне, тремтливе світло. «Мерехтіння зір над озером».
23. Дзюркіт — тихий звук струмка, що біжить. «Під вербами чути дзюркіт джерела».
24. Колисанка — колискова пісня. «Бабуся співала онукові колисанку».
25. Світлиця — чиста, світла, парадна кімната в хаті. «Гостей приймали у світлиці».
26. Оболонь — заплавні луки біля річки. Таку саму назву має київський район на низинному березі Дніпра.
27. Дзиґар — годинник, найчастіше з музикою чи боєм. «Старий дзиґар на стіні відбив північ».

Колоритні слова з хати й господи

Побутові слова, які в одних родинах звучать щодня, а в інших їх чули хіба що від бабусі.

28. Пательня — сковорода. «Розігрій пательню, будемо смажити деруни».
29. Філіжанка — чашка. «Філіжанка кави зранку — і день почався».
30. Макітра — великий глиняний горщик з широким отвором, у якому макогоном розтирали мак. А ще жартівливе слово для голови: «аж макітра болить».
31. Окраєць — скибка, відрізана від краю хлібини. «Візьми окраєць у дорогу».
32. Вишкребок — невеличкий хліб із залишків тіста на дні діжі. Жартома так кажуть і про наймолодшу дитину в родині.
33. Кабиця — відкрита літня піч чи кухня просто в дворі. «Влітку варили на кабиці, щоб не гріти хату».
34. Оборіг — навіс на чотирьох стовпах для сіна чи снопів. «Сіно склали під оборіг до першого дощу».
35. Ковінька — палиця з загнутим кінцем. «Дід ішов, спираючись на ковіньку».
36. Дримба — маленький щипковий музичний інструмент: його прикладають до рота, а звук змінюють ротовою порожниною. «На фестивалі гуцул грав на дримбі».

Кілька слів із Карпат

37. Полонина — безліса гірська ділянка в Карпатах, де випасають худобу й косять сіно. «Улітку вівці пасуться на полонині».
38. Смерека — ялина, вічнозелене хвойне дерево гір. «Над хатою шуміли смереки».
39. Кептар — гуцульська хутряна безрукавка, яку вдягають поверх сорочки. «Кептар вишитий так, що не відведеш очей».
40. Очіпок — старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки. «Бабуся зберігала весільний очіпок у скрині».

Як вживати ці слова, щоб не звучати дивно

Рідкісне слово в мовленні — як прянощі в страві: щіпка робить смак яскравим, а жменя все зіпсує. Кілька порад:

• Одне колоритне слово на фразу. «Ну й гармидер у тебе!» звучить природно, а речення з трьома рідкісними словами поспіль — як цитата з підручника.
• Зважайте на ситуацію. «Вайло» й «телепень» — жартівливі слова для своїх. У діловому листі вони будуть недоречні.
• Милозвучні слова — для тексту. «Надвечірʼя», «легіт», «мерехтіння» чудово лягають у листівку, допис чи вірш.
• Побутові слова — щодня. «Пательня» й «філіжанка» — звичайні побутові слова, особливо на заході України, без жодної урочистості. Їх можна вживати хоч на кухні, хоч у кавʼярні.

Чому ці слова звучать так колоритно

Секрет здебільшого в тому, що вони точніші за нейтральні синоніми. «Безлад» — просто констатація, а «гармидер» чути. «Незграбна людина» — опис, а «вайло» — портрет. Такі слова несуть не лише значення, а й ставлення: іронію, ніжність, легке осудження.

Друга причина — звучання. Багато слів зі списку мʼякі й співучі: «легіт», «надвечірʼя», «колисанка». Інші, навпаки, навмисно незграбні, як і те, що вони називають: «забрьоха», «телепень», «халамидник».

Як запамʼятати нові слова

• Вживайте одразу. Нове слово, сказане хоча б раз уголос чи в повідомленні другові, запамʼятовується значно краще.
• Беріть потроху. Три-чотири слова на день кращі за сорок за вечір.
• Перевіряйте себе в грі. Тлумач — щоденна вікторина Буквіка: сім рідкісних, але справжніх слів, до кожного чотири тлумачення. Наприкінці відкривається «Словничок дня» з усіма значеннями. Якщо сім слів замало, є тренування.

Більше слів із характером — у підбірках «Рідковживані українські слова та їх значення» і «Застарілі слова: що це, приклади й значення». А якщо хочеться пограти з друзями, візьміть ці слова для Аліасу — пояснити «теревені» за хвилину не так просто, як здається.

Часті питання

+Які українські слова мало хто знає?

Наприклад, «вайло» (незграбна людина), «теревені» (пусті балачки), «легіт» (легенький вітерець), «філіжанка» (чашка), «оборіг» (навіс для сіна) чи «дзиґар» (годинник із музикою або боєм). Усі вони — справжні словникові слова, просто трапляються рідко. Ще 34 таких слова — у цій статті.

+Що таке колоритні українські слова?

Так називають слова з яскравим, характерним звучанням і значенням, які важко замінити нейтральним синонімом. «Гармидер» передає безлад гучніше, ніж «безлад», а «халепа» — образніше, ніж «неприємність». Колоритні слова роблять мову живою й упізнаваною.

+Які українські слова найбільш милозвучні?

Милозвучність — справа смаку, але часто згадують слова з мʼякими звуками й плавним ритмом: «легіт», «мжичка», «надвечірʼя», «мерехтіння», «колисанка», «світлиця». А ще в українській є правила милозвучності — чергування у/в, і/й, з/із/зі, — які допомагають уникати важких збігів звуків.

+Які є смішні українські слова?

Найкумедніше звучать слова, що описують людей і безлад: «вайло», «телепень», «забрьоха», «вертихвіст», «лепетуха», «теревені», «гармидер», «манаття». Вони не лайливі, тож їх можна вживати жартома навіть у дитячому товаристві.

+Які українські слова не розуміють росіяни?

Ті, що не мають схожих відповідників у російській: «пательня» (сковорода), «філіжанка» (чашка), «халепа» (неприємність), «гармидер» (безлад), «теревені» (пусті балачки). Без знання української про їхнє значення не здогадатися.

+Що таке власне українські слова?

У мовознавстві так називають слова, що виникли вже в самій українській мові, — на відміну від успадкованих зі спільнословʼянських часів і запозичених з інших мов. Чи слово власне українське, перевіряють за етимологічним словником, бо на слух це визначити неможливо.

+Де дізнатися значення рідковживаних слів?

У тлумачних словниках, найповніший з яких — Словник української мови в 11 томах (СУМ-11), він є онлайн. А запамʼятовувати слова зручно в грі: Тлумач на Буквіку щодня дає 7 рідкісних слів і чотири варіанти тлумачення до кожного.