Застарілі слова: що це, приклади й значення

Застарілі слова — це слова, які вийшли з активного вжитку: ми їх розуміємо або можемо знайти в словнику, але в живій мові майже не вживаємо. Їх ділять на дві групи: архаїзми (у них є сучасний відповідник: «чоло» — лоб) та історизми (названої речі вже немає: «кріпак», «аршин»). Нижче — у чому різниця, понад 40 прикладів застарілих українських слів з їх значенням і де такі слова трапляються сьогодні.

Що таке застарілі слова

Мова постійно оновлюється. Одні слова зʼявляються, інші поступово відходять у тінь — і стають пасивною лексикою. Їх розуміє більшість людей, але сказати «десниця» замість «права рука» в розмові вже дивно.

Застарілі слова — не помилки й не діалектизми. Це справжні слова літературної мови, які просто вийшли з ужитку. У тлумачних словниках біля них стоять позначки:

• «заст.» — застаріле слово або значення;
• «іст.» — історичне, тобто назва реалії минулого.

Архаїзми та історизми: у чому різниця

	Архаїзми	Історизми
Що назване	річ, яка існує й сьогодні	річ чи явище, яких уже немає
Сучасний відповідник	є: «чоло» — лоб	немає: «жупан» пояснюють описом
Чому застаріло	зʼявилася нова назва	зникла сама реалія
Приклади	уста, перст, десниця, глас	кріпак, панщина, осавул, аршин

Просте правило: якщо застаріле слово можна замінити одним сучасним — це архаїзм. Якщо замінити нічим і доводиться пояснювати, що це було, — історизм.

Архаїзми: приклади й значення

Застаріле слово	Сучасне значення
чоло	лоб
уста	губи, рот
перст	палець
десниця	права рука
шуйця	ліва рука
рамено	плече
глава	голова
глас	голос
злато	золото
отрок	хлопець-підліток
рибар	рибалка
ратай	орач, плугатар
позорище	видовище
каламар	чорнильниця

Мовознавці розрізняють кілька видів архаїзмів:

• Лексичні — застаріле саме слово: «перст» замість «палець», «десниця» замість «права рука».
• Фонетичні — слово звучить трохи інакше, ніж сучасне: «злато» — золото, «глас» — голос.
• Словотвірні — відрізняється суфікс чи префікс: «рибар» — рибалка.
• Семантичні — слово живе й сьогодні, але застаріло одне з його значень. Класичний приклад — «живіт»: колись він означав «життя», і цей слід зберігся у виразі «за живота», тобто «за життя».

Історизми: приклади й значення

Козацька доба й старий устрій

Слово	Значення
кріпак	селянин, особисто залежний від поміщика
панщина	примусова праця селянина на поміщика
осавул	виборна старшина в козацькому війську, помічник гетьмана чи полковника
сотник	командир козацької сотні
сердюк	козак найманого піхотного полку на Лівобережжі
ясир	бранці, яких забирали в полон під час набігів
війт	голова міського чи сільського самоврядування за часів магдебурзького права
віче	народні збори в давніх містах Русі
чумак	візник-торговець, що возив на волах сіль і рибу

Одяг і побут

Слово	Значення
жупан	старовинний верхній чоловічий одяг заможних козаків і шляхти
кунтуш	верхній розпашний одяг XVI–XVIII століть
опанча	широкий верхній одяг на кшталт плаща
кирея	довгий суконний верхній одяг із каптуром
каганець	невеликий світильник з ґнотом у посудині з олією чи лоєм
кресало	сталеве знаряддя, щоб викрешувати вогонь із кременю
корчма	заїзд, де продавали спиртні напої
бурса	духовна школа XVIII — середини XIX століття
спудей	учень бурси чи Києво-Могилянської академії

Зброя, міри й гроші

Слово	Значення
пищаль	старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю
мушкет	важка старовинна гнотова рушниця
кольчуга	захисна сорочка з металевих кілець
аршин	давня міра довжини, близько 71 сантиметра
верста	давня міра відстані, трохи більше кілометра
пуд	давня міра ваги, близько 16 кілограмів

Недавнє минуле

Слово	Значення
колгосп	колективне господарство в СРСР
стахановець	передовик виробництва в радянську добу
двадцятипʼятитисячник	робітник, якого наприкінці 1920-х — на початку 1930-х посилали на село організовувати колгоспи
пейджер	кишеньковий пристрій для отримання коротких повідомлень
дискета	магнітний носій для компʼютерних даних

Останні два рядки — нагадування, що історизми народжуються й сьогодні. Варто речі зникнути з ужитку — і її назва за кілька десятиліть стає історизмом.

Слова, що повернулися

Буває й навпаки: застаріле слово оживає. Найвідоміший приклад — гривня. У давній Русі так називали срібний злиток, що служив грошима. Після доби Русі слово надовго стало історизмом — лише ненадовго повернулося 1918 року, коли гривні випускала УНР. А 1996 року гривня стала національною валютою України, і тепер ми вживаємо це слово щодня.

Чому слова застарівають

Причин кілька, і вони часто діють разом:

• Зникає сама річ. Коли скасували кріпацтво, слова «кріпак» і «панщина» стали історизмами. Коли метрична система витіснила старі міри, те саме сталося з «аршином» і «верстою».
• Зʼявляється нова назва. Річ лишається, а слово для неї змінюється: замість «перста» кажемо «палець», замість «каламаря» — «чорнильниця», хоча й чорнильниця сьогодні — рідкість.
• Слово переходить в інший стиль. «Уста», «чоло», «десниця» не зникли зовсім: вони пішли з розмовної мови в урочисту й поетичну.
• Змінюється значення. Слово лишається в ужитку, але старе значення забувається. Так сталося зі словом «живіт», яке колись означало «життя».

Як зрозуміти, що слово застаріле

• Подивіться на позначки в словнику. «Заст.» — застаріле, «іст.» — історичне. Якщо позначки немає, слово вважається сучасним, навіть коли звучить незвично.
• Спробуйте замінити. Є один сучасний відповідник — найімовірніше, це архаїзм. Доводиться пояснювати цілим реченням — історизм.
• Не плутайте з рідкісними. Слово може бути рідковживаним, але цілком сучасним: «легіт» чи «філіжанка» нікуди не зникли.

Красиві старі українські слова

Багато архаїзмів звучать урочисто й поетично, тому їх досі охоче вживають у віршах, піснях і привітаннях:

• уста — звучить ніжніше за «губи»: «ні пари з уст» — тобто мовчати;
• чоло — урочисте слово для «лоба»: «зморшки на чолі»;
• десниця — «підняти десницю» звучить вагоміше за «підняти праву руку»;
• рамено — старе слово для «плеча», яке й досі трапляється в поезії;
• злато — поетична форма «золота»;
• глас — «глас народу», урочиста версія «голосу».

Такі слова не можна назвати помилкою: це стилістичний прийом. Вони додають тексту урочистості, старовини або іронії, якщо вжити їх у буденній ситуації.

Застарілі слова, неологізми й діалектизми: не плутати

• Застарілі слова виходять з ужитку: «перст», «кріпак».
• Неологізми — нові слова, які щойно входять у мову й ще звучать свіжо.
• Діалектизми — слова, поширені в певній місцевості, а не в усій літературній мові.
• Рідковживані слова — живі слова, які просто трапляються нечасто. Їм присвячена окрема підбірка «Рідковживані українські слова та їх значення».

Де трапляються застарілі слова сьогодні

• У літературі. Історичні романи, класична поезія, переклади давніх текстів — головні домівки архаїзмів та історизмів.
• У фразеологізмах. «Міряти на свій аршин» зберіг давню міру довжини, а «ні пари з уст» — архаїчні «уста».
• У кросвордах. Підказки на кшталт «давня міра довжини» чи «старовинна вогнепальна зброя» — класика жанру. Перевірте себе в Кросворді дня.
• У школі. Тему застарілих слів і неологізмів зазвичай вивчають на уроках мови. Ідеї для таких уроків — у статті «Ігри на уроках української мови».

Як перевірити, чи знаєте ви старі слова

Найпростіше — у Тлумачі, щоденній вікторині Буквіка на знання слів. Щодня сім рідкісних, але справжніх слів, до кожного — чотири тлумачення, і правильне лише одне. Наприкінці відкривається «Словничок дня» з усіма значеннями. Правила — на сторінці «Як грати у Тлумач».

А якщо хочеться ще незвичних слів, але живих, — загляньте в підбірку «Українські слова, які мало хто знає».

Часті питання

+Що таке застарілі слова?

Застарілі слова — це слова, які вийшли з активного вжитку: ми їх розуміємо або можемо знайти в словнику, але в повсякденній мові майже не вживаємо. Наприклад, «чоло» замість «лоб» чи «кріпак», бо кріпацтва давно немає. У тлумачних словниках такі слова мають позначки «заст.» (застаріле) та «іст.» (історичне).

+На які групи поділяються застарілі слова?

На дві: архаїзми та історизми. Архаїзми — застарілі назви речей, які існують і сьогодні, але називаються інакше: «чоло» — лоб, «перст» — палець. Історизми — назви того, що зникло разом з епохою: «кріпак», «панщина», «аршин».

+Чим архаїзми відрізняються від історизмів?

Синонімом. В архаїзму є сучасний відповідник: «уста» — губи, «глас» — голос. В історизму відповідника немає, бо зникла сама річ чи явище: «жупан», «осавул», «пищаль» пояснюють описом, а не одним сучасним словом.

+Які є застарілі слова в українській мові?

Архаїзми: чоло (лоб), уста (губи), перст (палець), десниця (права рука), рамено (плече), глас (голос), злато (золото), отрок (підліток), ратай (орач), позорище (видовище). Історизми: кріпак, панщина, чумак, жупан, кунтуш, осавул, сотник, ясир, пищаль, аршин, верста, пуд, колгосп.

+Чим застарілі слова відрізняються від неологізмів?

Це протилежні полюси словника. Застарілі слова виходять з ужитку, неологізми — щойно в нього входять. А буває, що слово проходить шлях від неологізму до застарілого за кілька десятиліть: «пейджер» чи «дискета» були новими, а тепер стали історизмами.

+Де знайти застарілі слова та їх значення?

У тлумачних словниках: у Словнику української мови в 11 томах (СУМ-11) такі слова позначено «заст.» або «іст.», і він доступний онлайн. Потренуватися впізнавати рідкісні слова можна в Тлумачі на Буквіку — щоденній вікторині на знання значень.