Учениця — що це таке і значення слова

Учениця — іменник жіночого роду, жіноча форма слова «у́чень».

Частина мови
іменник
Рід
жіночий
Джерело
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Оновлено

Більше слів — на літеру У і в тлумачному словнику.

Про слово «учениця»

Учениця (наголос на третьому складі: учени́ця) — дівчинка чи дівчина, що вчиться в школі, гімназії, ліцеї. Слово утворене від «учень» суфіксом -иц-: учень — учениця. Тому правильно саме «учениця»: «учиниця» — поширена помилка, адже корінь тут «уч-» (вчити), а не «учин-» (як у дієслові «учинити»).

Крім шкільного, є ще два значення. Ученицею називають послідовницю чийогось вчення чи майстерні — «учениця відомого художника». Так само звуть дівчину, яку навчають ремесла: «учениця кравчині». У закладах вищої освіти вживають інше слово — студентка, а в розмовній мові часто кажуть школярка.

У шкільних документах пишуть: учениця 9-Б класу, учениця випускного класу, переможниця олімпіади серед учениць. Коли стать не уточнюють, використовують загальну форму «учні». Жіноча форма «учениця» — давня й цілком нормативна, на відміну від багатьох нових фемінітивів, які ще лише входять у вжиток.

Відмінюється як іменник жіночого роду: учениця, учениці, учениці, ученицю, ученицею, на учениці; кличний — учени́це. У множині — учениці, учениць, ученицям, ученицями. Чоловічий відповідник — «учень», а той, хто навчає, — вчитель чи вчителька.

Сусіди за абеткою

Близькі за змістом

Слова, близькі за значенням, — за тими ж векторами, що й у грі Контекст. Найближчі свідомо пропускаємо, щоб словник не підказував відповіді ігор.

Зіграй

Питання

Що означає слово «учениця»?

Учениця — іменник жіночого роду, жіноча форма слова «у́чень».

Якого роду слово «учениця»?

Слово «учениця» — іменник жіночого роду.

Як правильно писати слово «учениця»?

Правильно — «учениця»: саме так це слово записано в тлумачному словнику Буквіка.