Священик — що це таке і значення слова

Священик — іменник чоловічого роду, служитель культу православної церкви, за саном середній між дияконом і єпископом, а також особа, що має цей сан; служитель культу, який відправляє церковну службу; ієрей.

Частина мови
іменник
Рід
чоловічий
Джерело
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Оновлено

Більше слів — на літеру С і в тлумачному словнику.

Сусіди за абеткою

Близькі за змістом

Слова, близькі за значенням, — за тими ж векторами, що й у грі Контекст. Найближчі свідомо пропускаємо, щоб словник не підказував відповіді ігор.

Зіграй

Питання

Що означає слово «священик»?

Священик — іменник чоловічого роду, служитель культу православної церкви, за саном середній між дияконом і єпископом, а також особа, що має цей сан; служитель культу, який відправляє церковну службу; ієрей.

Якого роду слово «священик»?

Слово «священик» — іменник чоловічого роду.

Як правильно писати слово «священик»?

Правильно — «священик»: саме так це слово записано в тлумачному словнику Буквіка.