Фонотека — що це таке і значення слова

Фонотека — іменник жіночого роду, систематизоване зібрання фонограм.

Частина мови
іменник
Рід
жіночий
Джерело
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Оновлено

Більше слів — на літеру Ф і в тлумачному словнику.

Про слово «фонотека»

Фонотека (наголос на третьому складі: фоноте́ка) — систематизоване зібрання фонограм, тобто звукових записів: музики, виступів, інтерв’ю, радіопередач, голосів природи. Так само називають установу чи відділ, де ці записи зберігають і каталогізують: фонотека радіостанції, фонотека музею, особиста фонотека колекціонера.

Слово складається з двох грецьких коренів: phōnē — «звук, голос» і thēkē — «сховище, скриня». Другий корінь добре знайомий з низки подібних назв: бібліотека зберігає книжки, картотека — картки, а відеотека, фільмотека й медіатека — відповідно відео, фільми та цифрові матеріали. Усі вони означають «місце, де щось зберігають упорядковано».

Іменник жіночого роду: фонотека, фонотеки, фонотеці, фонотеку, фонотекою, у фонотеці; у множині — фонотеки, фонотек. У професійних фонотеках записи зберігають разом з описом: хто, де й коли записаний, у якому форматі й за яких умов. Саме цим фонотека відрізняється від простої купи файлів.

Не плутайте фонотеку з фонограмою: фонограма — окремий звуковий запис (або його звукова доріжка), а фонотека — упорядковане зібрання таких записів. Носіями слугують і магнітні стрічки, і платівки, і цифрові файли, тому нині нерідко говорять про цифрову фонотеку, до якої записи потрапляють після оцифрування.

Сусіди за абеткою

Близькі за змістом

Слова, близькі за значенням, — за тими ж векторами, що й у грі Контекст. Найближчі свідомо пропускаємо, щоб словник не підказував відповіді ігор.

Зіграй

Питання

Що означає слово «фонотека»?

Фонотека — іменник жіночого роду, систематизоване зібрання фонограм.

Якого роду слово «фонотека»?

Слово «фонотека» — іменник жіночого роду.

Як правильно писати слово «фонотека»?

Правильно — «фонотека»: саме так це слово записано в тлумачному словнику Буквіка.