Апостроф — що це таке і значення слова

Апостроф — іменник чоловічого роду, знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного (напр.: Лук’ян; Мар’яна; бур’ян; в’янути; п’ять та ін.), а також на місці пропущеного голосного (напр.: "Всіх панів до ’дної ями" — П.

Частина мови
іменник
Рід
чоловічий
Джерело
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Оновлено

Більше слів — на літеру А і в тлумачному словнику.

Сусіди за абеткою

Близькі за змістом

Слова, близькі за значенням, — за тими ж векторами, що й у грі Контекст. Найближчі свідомо пропускаємо, щоб словник не підказував відповіді ігор.

Зіграй

Питання

Що означає слово «апостроф»?

Апостроф — іменник чоловічого роду, знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного (напр.: Лук’ян; Мар’яна; бур’ян; в’янути; п’ять та ін.), а також на місці пропущеного голосного (напр.: "Всіх панів до ’дної ями" — П.

Якого роду слово «апостроф»?

Слово «апостроф» — іменник чоловічого роду.

Як правильно писати слово «апостроф»?

Правильно — «апостроф»: саме так це слово записано в тлумачному словнику Буквіка.