Блукач — що це таке і значення слова
Блукач — іменник чоловічого роду, той, хто блукає, не має постійного місця проживання; бурлака.
- Частина мови
- іменник
- Рід
- чоловічий
- Джерело
- Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
- Оновлено
Більше слів — на літеру Б і в тлумачному словнику.
Сусіди за абеткою
Близькі за змістом
Зіграй
- Тлумач →вгадуй значення рідкісних слів: 7 слів щодня, 4 тлумачення на вибір
- Вордлі на 6 літер →вгадай слово дня такої ж довжини за кольоровими підказками
- Кросворд дня →підказки — короткі тлумачення слів
- Сканворд дня →підказки просто в клітинках сітки
- Філворд →знайди слова теми дня в сітці літер — з тлумаченням кожного
- Розстав слова →кросворд без запитань: усі слова дано — розстав їх у сітку
- Японський кросворд →розвʼязуй малюнки за числами
- Контекст →вгадай слово дня за змістом — як «близькі» в словнику
- Асоціації →знайди 4 групи по 4 слова
Питання
Що означає слово «блукач»?
Блукач — іменник чоловічого роду, той, хто блукає, не має постійного місця проживання; бурлака.
Якого роду слово «блукач»?
Слово «блукач» — іменник чоловічого роду.
Як правильно писати слово «блукач»?
Правильно — «блукач»: саме так це слово записано в тлумачному словнику Буквіка.